XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. істор. наук, професор Коцур Н.І. ВНЕСОК ПРОФЕСОРА І.П.СКВОРЦОВА (1847-1921) У РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ ГІГІЄНИ

Канд. істор.  наук, професор Коцур Н.І.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький  педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

ВНЕСОК ПРОФЕСОРА І.П.СКВОРЦОВА (1847-1921) У РОЗВИТОК  НАУКОВИХ ОСНОВ ГІГІЄНИ

Вивчення життєвого і творчого шляху видатних вітчизняних учених дає можливість глибше пізнати рівень тогочасної науки та  оцінити  теоретичне значення  і практичну цінність їх наукової спадщини.

Серед видатних вітчизняних учених другої половини ХІХ - початку ХХ ст. особливе місце посідає Скворцов Ірінарх Поліхронійович - відомий гігієніст,  заслужений професор (1900). Народився в 1847 р. у родині священика в м.   Са­марі, де  одержав освіту в духовній семінарії. У 1865 р. вступив вільним слухачем на медичний факуль­тет Казанського університету, а в 1867 р. після складання іспиту в гімназії на атестат зрілості перейшов у студен­ти того ж факультету, який закінчив у 1871 р. зі зван­ням лікаря [3, с.78].

У 1871 р. медичним факультетом Казанського універ­ситету І. П Скворцов був обраний стипендіатом для підго­товки до професорського звання. У зв'язку з цим у  1872 р. був відряджений на 1 рік до Петербурзької медико-хірургічної академії, де працював під керівництвом відомого вченого-гігієніста                    О. П. Доброславіна. В 1874 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Материалы для анатомии и гистологии  сердца и его оболочек» [1, с. 142].

У 1875 р. І.П.Скворцов був обраний штатним доцентом кафедри гігієни в Казанському універси­теті. Одночасно з 1879 р. працював старшим лікарем богаділень Казанського губернського земства і директором земської фельдшерської школи. З 1882 р. до 1885 р. працював  екстраординарним професором на кафедрі гігієни Варшавсь­кого університету, де, як і у Казані, ним була організована лабораторія, а викладання гігієни набуло сучасного характеру відповідно до потреб лікарської освіти.

Починаючи з 1885 р. і впродовж майже 20 років  І. П. Скворцов   був ординарним професором Харківського університе­ту та обіймав посаду завідувача кафедри гігієни. В цей період І. П. Сквор­цов створив гігієнічну лабораторію, яка використовувалась як для проведення практичних занять з гігієни, так і для здійснення наукових досліджень студентів, викладачів, дисертантів. За його ініціативою також була створена спеціальна бібліотека наукових праць з різноманітних питань сучасної гігієни [3, с. 78].

Під керівництвом І. П. Скворцова викладання гігієни відзначалось чіткою соціальною спрямованістю, що цілком відповідало особливостям розвитку гігієнічної науки того часу.  В різні роки І. П. Скворцов також читав лекції з зоогігієни у Харківському ветеринарному  інституті та професійну гігієну в Харківському технологічному інституті.

Неодноразово І. П. Скворцов виїжджав у відрядження за кордон, де     знайо­мився з організацією викладання гігієни  в різних університетах, науковими лабо­раторіями (Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Англія, Італія, Бельгія, Голландія, Швейцарія), а також із санітарними проблемами промисловості, торгівлі і побуту в містах, кліматичними та топографічними умовами життя.

У 1906-1917 рр. працював професором кафедри гігієни в Київському університеті і одночасно був завідувачем санітарним відділом земської управи Київської губернії [2, с. 114].

Широта й різнобічність наукових, педа­гогічних та громадських інтересів   професора І. П. Скворцова знайшли відобра­ження в його більш, ніж 150 наукових працях  з питань гігієни, епідеміології, біології, анатомії, фізіології, педагогіки, організації медико-санітарної справи, курортології тощо. Головне місце серед них займає підручник «Основи гигиологии и гигиены» (1900), вихід якого став визначною подією в гігієнічній науці. У цьому підручнику так само, як у низці інших праць, він дав власну динамічну теорію суті життя як цілості людини та середовища. І.П.Скворцов  визначив гігіологію - як науку, яка вивчає природні умови існування живих істот і гігієну, як науку, яка вивчає життя в штучних умовах середовища, створених самою людиною [1, с. 142].  

В цілому діяльність  професора І.П.Скворцова  характеризувалася експериментальним спрямуванням, будувалася на основі досягнень природничих наук [5, с. 197].

Як учений високої ерудиції, І.П.Скворцов вивчав важливі проблеми гігієни, епідеміології, мікробіології, гістології, курортології і астрономії в застосуванні до медицини і гігієни.

Слід підкреслити, що І.П.Скворцов один із перших вітчизняних учених відзначив фізіологічне і гігієнічне значення електричних властивостей повітря, висунувши при цьому гіпотезу про електричну суть життя. Його динамічна  теорія в застосуванні до медицини і гігієни була  викладена в доповіді на гігієнічній секції Х з'їзду російських природодослідників і лікарів у 1898 р. [4, с. 78].

Як пропагандист передових для того часу теорій, І.П.Скворцов підкреслював неохідність глибокого вивчення змін космічних факторів зовнішнього середовища і їх вплив на здоров'я людей на землі. Зокрема, він відстоював точку зору щодо врахування ролі електромагнітних факторів при вивченні  природних процесів, живого організму в медицині і, особливо, гігієні разом з іншими фізико-хімічними факторами. На його думку, іонізація повітря, поява в ньому озону, перекисню водню і інших окислів мають важливе санітарне значення. При цьому І.П.Скворцов вважав доцільним шукати пояснення механізму лікувальної дії ряду ферментів, алкалоїдів з позицій процесів іонізації.

Водночас учений вважав, що електромагнітні процеси лежать в основі всіх явищ  природи, вони характерні повітрю, воді, суші, рослинності і взагалі  всьому  живому, а також  житловим приміщенням, одягу тощо. Він стверджував, що життя немислиме в середовищі без електромагнітних якостей.

Професор І.П.Скворцов звертав увагу і на питання щодо гігієнічного значення електродинамічних властивостей води, на електричні властивості одягу, будівельних матеріалів.

Про біологічне і медичне значення електричних явищ в житті організму І.П.Скворцов коротко  писав так: «Є життя, є струми»  При цьому він зазначав, що біоструми  знаходяться у всіх органах людського організму, навіть під час спокою і сну.

У своїх наукових працях І.П.Скворцов  викладав  незвичайні для того часу погляди на явища природи і їх вплив на організм людини, виходячи із позицій динамічної електромагнітної теорії. Його  праця «Основы гигиологии и гигиены» (1900) зробила вагомой внесок у вчення про сутність життя як єдності людини і середовища.

Ідеї І.П.Скворцова про біологічне і медичне значення електричних явищ отримали подальший розвиток.

Таким чином, наукові думки і ідеї  І.П. Скворцова в галузі гігієни були спрямовані на вчення про дію космічних явищ на зовнішнє середовище землі і вплив їх на здоров'я людини. Він по праву вважається засновником учіння в гігієні про вплив космічних явищ.

Література:

•1.     Бажан Т.А., Паранько Н.М., Карнаух Н.Г. О гигиене и гигиенистах. -  Дніпропетровськ: «Журфонд», 2005. - С.142-144.  

•2.     Бардов В.Г., Гринзовський А.М. Видатний учений, професор Київського університету св. Володимира  та його внесок у розвиток гігієни // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000. - №4. - С.114-116. 

•3.     Вчені Харківського державного медичного університету [за ред. акад.  І.Я.Циганенко]. - Х., 2008.- С.78.

•4.     Деларю Е.М. И.П. Скворцов как основоположник учения в гигиене о воздействии космических явлений на внешнюю среду земли и влияния их на здоровье человека //Гигиена и санитария. - 1967. -  №10.- С.78-79.

•5.     Кошкин М.Л. Очерк деятельности  кафедры общей гигиены Харьковского медицинского института // В кн.: Материалы к истории гигиены и санитарного дела в УССР. - К., 1959. - С.197.   


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>