XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. істор. наук, Слободиська О.А. СІМ’Я ЯК ПЕРВИННИЙ АГЕНТ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Кандидат історичних наук, Слободиська О.А.

ВТЕІ КНТЕУ

   СІМ'Я ЯК ПЕРВИННИЙ АГЕНТ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Соціалізація відбувається під час засвоєння людиною сукупності ролей і соціальних статусів, що їх суспільство пропонує людині через перебування в різноманітних соціальних спільнотах; через засвоєння соціальних цінностей і норм, які домінують у суспільстві і наслідуються молодшими поколіннями від старших. Отже,  вплив соціального середовища на становленння особистості складає суть проблеми соціалізації.

 Через соціалізацію людина засвоює мову певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві певній культурі, цінності, традиції, звичаї, взірці поведінки. Процес соціалізації охоплює виховання та навчання, яке здійснює все оточення індивіда: сім'я, сусіди, ровесники, вихователі, вчителі, ЗМІ тощо. Однак в найпершу чергу, функцію соціалізації, а саме первинної соціалізації, виконує сім'я, родина. Саме члени сім'ї є агентами первинної соціалізації.

Питання дослідження сім'ї як агента первинної соціалізації на сьогодні опрацьовано недостатньо. Наявні публікації торкаються  лише окремих  сторін цього питання. Важливими, з точки історико-соціологічного аналізу цього питання, виступають праці українських істориків В. Антоновича, В. Винниченка, М. Грушевського, О. Субтельного; етнографів Ф. Вовка, В. Гнатюка, І. Франка, П. Чубинського; педагогів  М. Стельмаховича, І. Симоненка, О. Левицького, Р. Чмелика; соціологів В. Лавриненко, М. Й. Боришевського, С.О. Войтовича, І.С. Дьоміної, В.М. Пічі, Г.О. Ковтун, В.Ф.Рибаченко та ін.

 Вивчення  особливостей соціалізації як ключової функції родини, що напряму пов'язані з рівнем розвитку сучасної української сім'ї, зумовили потребу активізації наукової роботи саме в цьому напрямку.

Родина як соціальний інститут є носієм тих специфічних функцій по народженню, змісту і вихованню дітей, що забезпечують суспільству оновлення поколінь і їхню соціалізацію в конкретних історичних умовах.   

 Нормальна сім'я повинна забезпечувати певний мінімум благополуччя, соціального захисту, створювати відповідні умови для соціалізації до періоду досягнення дітьми психологічної і фізичної зрілості. Загальний сценарій засвоєння рольового сімейного набору, як складової  соціалізації дитини в сім'ї,  з подальшим відтворенням  його у власній родині  проходить наступні етапи:

•·  отримання в якості зразка модель відносин батьків у своїй сім'ї;

•·  програвання цих відносини в різних ролях зі старшими і молодшими братами і сестрами;

•·  обрання партнера і, на основі порівняння схожості моделей сім'ї, відтворення структуру ролевих стосунків батьківської сім'ї у власній родині.

Однак тенденції розвитку сучасної сім'ї свідчать  про неможливість відтворення саме такого типу сценарію. Оскільки для сучасної сім'ї  характерним є:   зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом; зменшення середньої тривалості шлюбу; спільне життя подружніх пар без оформлення шлюбу, як один з варіантів конкубінату; зменшення розмірів сім'ї з подальшим старінням населення та навіть його депопуляцією тощо.

Окрім зазначеного, специфіка розвитку сімейних взаємин в українській родині пов'язана, насамперед, з кризовим станом всього українського суспільства, а саме  низкою матеріальних проблем, боротьбою  родин за виживання.

 Ганебним для сьогоднішнього суспільства  є збільшення чисельності дітей ризику, дітей вулиці. Якщо дитина постійно відчуває відторгнення, відчудження  від сім'ї, як через небажання батьків виконувати свої соціальні ролі, так і в силу їх зайнятості у виробничій сфері, то моральні норми і цінності  вона, на жаль,  засвоює не у сім'ї, а з нового оточення вулиці.  Ця проблема є загальносоціальною, оскільки вулиця стає сприятливим середовищем для виникнення девіантної поведінки, насилля, проституції, наркоманії тощо.

 Очевидним  є дефіцит уваги і поваги до дитини. Не тільки на рівні  родини, але й на загальнодержавному рівні не вироблено чіткої позиції суспільства щодо інтеграції дитини в глобальне соціальне середовище.

Викликом для суспільства, для людської гідності, співчуття, відповідальності  стають і сучасні «діти-мауглі», яких знаходять у сучасних міських та сільських «джунглях». 

Таким чином, сім'я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає величезних змін. Ці зміни мають глобальний характер і пов'язані з руйнацією традиційних цінностей та форм родинного життя, трансформацією  функцій, зокрема і функції соціалізації.

Література:

•1. Дружинин В.Н. Психология семьи: 3-е изд. / Дружинин В.Н.  - СПб.: Питер, 2008. - 176 с.

•2. Життєві кризи особистості: Наук.-методичний посібник / В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков та ін. - К.: ІЗМН, 1998. - 354 с.

•3. Майерс Д. Социальная психология. - 7-е изд.  / Майерс Д.- СПб.: Питер, 2009.- 794 с.

•4. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник / Стельмахович М.Г. - К.: ІСДО, 1996. - 288 с.

•5. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтинго-модульною системою навчання. - 5-те вид., перероб. і доп. / Черниш Н.Й. - К.: Знання, 2009. - 468 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>