XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. пед. наук, Андрущенко Н. О., Дуднік А. О., Пензар О. В. АУДИТ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

канд. пед. наук, доц. Андрущенко Н. О.

студентки Дуднік А. О., Пензар О. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

АУДИТ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства  в особі його власників, держави в особі податкової адмі­ністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності [1].

Аудит у перекладі з латинського audio - слухати. Аудит - це не­залежний фінансовий контроль, який здійснюється незалежними спеціалістами [2].

Дефініцію поняття «аудит» містять різні документи, які регламентують здійснення аудиторської діяльності в Україні. Перш за все, це Закон України «Про аудиторську діяльність».

В. Радянська та Я. Петраковська дають таке у дефініцію: аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах  та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів [3].

Ширше тлумачення ролі та місця аудиту в системі еко­номічних відносин дає Комітет американської бухгалтер­ської асоціації з основних концепцій обліку (American Accounting Association -AAA- Commiteeon  Basic Auditing; Concepts), утворений 1971 p., який стверджує, що аудит - це системний процес отримання й оцінки об'єктивних даних про економічні дії та події, що встановлює рівень відповідальності визначеному критерію і дає результати за­цікавленим користувачам. [4]

Розвиток бухгалтерського обліку сприяв виникненню та утвер­дженню аудиту. Інтенсивний розвиток аудиту починався з другої половини XIX ст., [1].

Більшість учених світу визнають, що офіційною датою виникнен­ня незалежного аудиту в сучасному його значенні є 23 жовтня 1854 р. Саме тоді Спілці бухгалтерів Единбургу був наданий статус королівської, її членам присвоєно звання «привілейованих бухгалтерів». Спілка бухгал­терів Единбургу налічувала 180 членів, Інститут бухгалтерів та експертів Глазго - 144, а Спілка бухгалтерів Абердіно ‒ 224 [ 3].

Перші аудиторські організації з'явилися в Україні наприкінці XX століття (акціонерне товариство «Інаудит») для контролю спільних підприємств, якщо могла здійснювати лише незалежна сторона - ауди­торська організація [2].

Зародження аудиту в країнах пострадянського простору наприкін­ці 80-х років ХХ ст. було обумовлено появою нових форм підприємницької дія­льності, створенням акціонерних товариств, товариств з обмеженою від­повідальністю, комерційних банків та інших підприємств, де власник не брав безпосередньої участі в процесі оперативного управління, але вима­гав ефективної діяльності створеного за його кошти бізнесу [3].

Самостійний початок розвитку аудиту в Україні почався у 1991 році після набуття Україною незалежності [3].

Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 рр. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою по­зитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації  аудиторства  в Україні. Однак, починаючи з 1996 р., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання [1].

Однією з причин гальмування розвитку аудиту в Україні є те, що вона впродовж багатьох століть була поневолена іншими державам і рівень розвитку аудиту значною мірою залежав від розвитку продуктивних сил і виробничих відносин цих країн [3].

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізува­ти зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допо­могти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.

Певний досвід проведення аудиту у нас уже накопичено. Це сто­сується, насамперед, підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертного оцінювання майна суб'єктів підприємницької діяль­ності, перевірок фінансового стану суб'єктів господарювання, що пере­ходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо.

Відповідно до прийнятого у 1995 р. Закону України "Про науко­ву та науко-во-технічну експертизу" аудитори повинні дати науково обґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та нау­ково-технічної експертизи [1].

Спеціалістів із аудиту у різних країнах називають по-різному: у США ‒ громадськими бухгалтерами; в Англії ‒ ревізорами або присяж­ними бухгалтерами; у ФРН - контролерами господарства, контролерами книг; у країнах СНД - аудиторами, економістами з обліку й аудиту. Все ж, не зважаючи на різне найменування фахівців із аудиту, всі вони виконують одні й ті ж самі функції [3].

Перша згадка про аудиторів датується до 1299 p. З 1844 р. у Ве­ликобританії видано серію законів про компанії, відповідно до яких останні були зобов'язані один раз протягом року запрошувати аудитора для перевірки і підтвердження звіт­ності та звіту перед акціонерами. Аналогічні рішення щодо обов'яз­кового незалежного аудиту було ухвалено у Франції (1867 р.), США (1887 p.), Німеччині (1931 p.) [1].

Суспільна потреба в послугах аудиторів як посередників, що встановлюють достовірність фінансової звітності підприєм­ства, зумовлена багатьма обставинами. Саме це ро­бить необхідними послуги аудиторів як фахівців, що мають необхідні підготовку, кваліфікацію та досвід для перевірки фі­нансової звітності. Є й ще одна обставина. Аудиторська діяль­ність - підприємницька діяльність зі здійснення незалежних позавідомчих перевірок фінансової звітності. Отже, їй власти­ві всі ризики підприємницької діяльності, аудитори також несуть відповідальність перед ко­ристувачами за неякісно виконану роботу. Це означає, що ко­ристувач аудиторської інформації має нагоду (за достатніх на те обставин) частину своєї відповідальності за неправильно прийняте управлінське рішення, що ґрунтується на аудитор­ському висновку, перекласти на аудиторську фірму і отримати певне відшкодування своїх матеріальних втрат [5].

Висновок. Отже, аудит є  однією з важ­ливих галузей науки і практики. Він значно розширює та якісно поліпшує традиційну систему контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потреба в об'єктивному кількісному та якісному оцінюванні господарських явищ і фактів при ви­значенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності під­приємства.

Література:

1. Усач Б. Ф. Аудит : навч. посіб. / Усач Б. Ф. - [3-тє вид., перероб. і доп.]. -К. : Знання, 2004. - 231с.

2. Огійчук М. Ф. Аудит: організація і методика : навч. посіб. / Огійчук М. Ф., Новіков І. Т., Рагуліна І. І. - К. : Алерта, 2010. - 584 с.

3. Радянська В. В. Аудит : навч. посіб. / В. В. Радянська, Я.В. Петраков. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 416 с.

4. Гончарук Я. А. Аудит : навч. посіб. / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький [3-тє вид., перероб. і доп.]. - К. : Знання, 2007. - 443 с.

    5. Аудит  :  навч.  посіб.  / [Л. М.  Янчева,  з. о.  Макеєва, Л. О. Баранова та ін.] - К. : Знання, 2009.- 335с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>