XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. пед. наук Дейниченко Л.М. Дослідження психологічних особливостей дітей «групи ризику».

Рубрика: Психологія

канд. пед. наук Дейниченко Л.М.

Слов'янський державний педагогічний університет

Дослідження психологічних особливостей дітей «групи ризику»

       В даний час проблема важких дітей особливо актуальна, тому що   зростає кількість безпритульних дітей, здійснюючих аморальні вчинки, які ведуть асоціальний спосіб життя. Саме тому, інтерес до проблеми поведінки з відхиленням значно зріс, що й обумовило необхідність більш ретельного дослідження причин, форм, динаміки девіантної поведінки, а також вивчення особистості дитини, що схильна до поведінки з відхиленням.

Вивченню поведінки з відхиленням у дітей, а також їх моральних і психічних особливостей були присвячені роботи багатьох дослідників, таких як: О.С. Белічева, П.Г. Бельський, В.М. Бехтерев, М.Н. Гернет,
Я.І. Гілінський, М.М. Кабанова, Д. Кантер, С. Коен, І.С. Кон, А.Є. Лічко,
Н.Ю. Максимова, Р. Мертон, І.А. Невський, І.А. Сікорський, Н. Смелзер,
Н.Г. Юркевич та інші. На сучасному етапі розвитку психології питання девіацій в нашій країні займаються А.Н.Швець, Г.Карелова, Л.Мостова, Р.Охрімчук. Однак, як показує аналіз літературних джерел  зарубіжних, так і вітчизняних авторів, немає єдиної точки зору стосовно до розуміння поняття "поведінка з  відхиленням", єдиного підходу до корекції цієї поведінки.

Складність визначення поняття „поведінки з відхиленням" в тому, що оцінка будь-якої поведінки має на увазі її порівняння з якоюсь нормою. Девіантною називають поведінку, що відхиляється від норми, є нестандартною. Вона завжди пов'язана з якою-небудь невідповідністю людських вчинків, дій, видів діяльності, розповсюдженим у суспільстві або групах нормам, правилам поведінки, ідеям, стереотипам, чеканням, установкам, цінностям.

Таким чином, аналіз літературих джерел показує, що  у вітчизняній психології та педагогіці багато досліджень присвячено проблемі важких, педагогічно занедбаних дітей, яких ще називають важковиховуваними. Для них характерні відхилення в поведінці від прийнятих у суспільстві соціальних норм, вони погано піддаються виховним впливом з боку дорослих, активно чинять опір їхнім вимогам.

       Традиційно причини такої поведінки вчені бачать в особливостях сімейного виховання, насамперед розбещений, аморальний стан батьків, відсутність нагляду та опіки, низький рівень розвитку головних психічних функцій, у незадоволеній роботі педагогів, у впливі «вулиці» і неформальних груп, у суб'єктивному відношенні дитини до себе, своєї поведінки та оточенню [3,4].

       Слід підкреслити, що такі вчені як Бехтерєв В.М., Каптерєв П.Ф., розуміли, що основні причини появи «важких дітей» лежать не тільки в несприятливих умовах життя і вадах виховання, а в самому державному устрої, який провокує подібні явища, коли значна частина населення знаходиться за межею бідності. Все це спричинило за собою погіршення взаємин між людьми, загострення конфліктів.  І як показують реальні дані досліджень, багато дітей, втомившись від домашніх скандалів добровільно ідуть з життя, частина дітей, що регулярно піддається в родинах насильству, не витримує і починає бродяжити.     

        Випереджаючи пошук шляхів підтримки дітей «грипи ризику», нами була розпочата спроба виявити і вивчити  цих дітей у звичайних класах Слов'янської школи №8, №12. Перед початком дослідження були  вивчені документації, які свідчать про об'єктивні дані про родини учнів. Результати свідчать, що 46% дітей живуть у родинах інвалідів, безробітних, у неповних родинах, багатодітних. Проведено ряд бесід, які були спрямовані на виявлення відношення підлітків до алкоголю, наркотиків і протиправної поведінки, а також на з'ясування проблем міжособистісних взаємин з однолітками, батьками і  вчителями.

         На першому етапі дослідження стало виявлення особливостей системи міжособистісних відносин, що склалися між дітьми за час спільного навчання протягом декількох років. За допомогою соціометричної методики було встановлено положення кожної дитини в класі. Були виявлені «соціометричні зірки» - самі улюблені і шановні діти; «ті яких частіше обирають» - діти з прекрасним, стабільним положенням; «приймаємі» - положення яких нестабільно, у них немає друзів, теплих відносин; «ізольовані» - ті котрими нехтують, яких не люблять. Як правило це стосується дітей грубих, агресивних, невихованих, з важким характером, дітей недостатньо розвинутих. Такі діти ображаються на однолітків, скаржаться на них, намагаються підкорити собі їх силоміць, починають обманювати, тобто складається така ситуація, що і самій дитині погано й іншим з нею теж погано, а її асоціальні якості при цьому підсилюються.

        Отримані дані по кожному класу ретельно аналізувалися, співвідносилися з попередніми (документація, оцінки вчителів, бід час бесіди з дітьми). В результаті було встановлено, що в кожнім класі є значна група важких дітей, що займають дуже погане положення в системі міжособистісних відносин з однолітками.

        Метою наступного етапу роботи стало вивчення особистісних особливостей підлітків. Аналіз результатів показує, що у більшості дітей (68%) домінує схильність до агресії та насильства, майже всі досліджувані підлітки мають (93%) неадекватну самооцінку, з них 25% схильні до дуже низької самооцінки і лише  68% схильні переоцінювати себе.

        Проблеми і страхи у відносинах з вчителями і негативний емоційний фон відносин з дорослими мають (56%) випробуваних, а у 50% дітей виявлено високий рівень загальної тривожності в школі, і нарешті (53,4%) досліджувані відчувають страх у ситуаціях перевірки знань, що викликає негативні емоції і переживання тривоги в ситуації перевірки знань і можливостей.  

        Таким чином на підставі отриманих даних удалося в кожнім класі виділити групи дітей трьох рівнів ризику (низький, середній, і високий)

•1.         Низький рівень (30%) - діти мають добрі відносини з батьками, у них стабільне, гарне положення в системі міжособистісних відносин з однолітками. Вони спокійні, упевнені, з адекватною самооцінкою, у них немає проблем з навчанням, а вчителі відзиваються про них позитивно.

•2.                    Середній рівень (55%) - у цих дітей є деякі проблеми в родині, конфлікти, суперництво. У класі не всі мають гарні взаємини з однолітками. У багатьох переважає почуття невпевненості, відчуття власної незначущості. Учителя цю групу дітей оцінюють у цілому позитивно, але байдужі до них.

•3.                    Високий рівень (15%) - діти які мають украй складні відносини з батьками, в родині практично відсутні теплі емоційні відносини. Усі діти цієї групи мають статус «ізольованого» у  класі. У багатьох з них у дослідженні була виявлена схильність до вербальної і фізичної агресії, озлобленість, нерівноваженість, не проявляють відповідальність, дуже низька самооцінка.  

Отже, ми можемо зробити висновки:

•§  що проблема важковиховуваних дітей  дійсно є актуальною для нашого суспільства, яку треба вирішувати на всіх рівнях (соціальному, внутрішньому, родинному і т.п.);

•§ схильність до  поведінки з відхиленням залежить від наявності певних особистісних якостей особистості підлітка, до яких належать агресивність, тривожність, відсутність або слабкість вольового контролю емоцій, невідповідальність, демонстративність та інші;

•§  корекційну та профілактичну роботу бажано проводити з урахуванням виявлених трьох рівнів дітей „групи ризику", а також психологічних особливостей дітей.

Література.

1. Воспитание трудного ребенка. Дети с девиантным поведением. Под ред. М.И.Рожкова. - М.: Владос, 2003.

2. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М., Педагогика, 1989.

•3.     Овчарова Р.В. Соціально-педагогическая запущенность в детском возрасте. - М. Педагогіка,1995.

•4.     Чередниченко В.И. Трудные дети и трудные взрослые. -М. Просвещение, 1991.


Один комментарий к “канд. пед. наук Дейниченко Л.М. Дослідження психологічних особливостей дітей «групи ризику».”

  1. anna:

    надрукуйте тексти анкет на виявлення дітей групи ризику; у школах мало методичної літератури, якою б могли скористатися психологи, педагоги...


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>