XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. пед. наук, Кузнецова В. М. НАВЧАННЯ РЕФЕРАТИВНОМУ ПЕРЕКЛАДУ СТУДЕНТІВ ВНЗ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

канд. пед. наук, Кузнецова Валентина Миколаївна

ХДАДМ Харківська державна академія дизайну і мистецтв

НАВЧАННЯ РЕФЕРАТИВНОМУ ПЕРЕКЛАДУ СТУДЕНТІВ ВНЗ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Володіння навичками реферативного перекладу професійно-спрямованих текстів є одною з головних вимог в професійній підготовці студентів ВНЗ немовних спеціальностей. Навчальне реферування з орієнтуванням на майбутню спеціальність студента, яке практикується згідно програми у вузі, передбачає викладення іншомовного тексту на рідну мову, тобто реферативний переклад. У науковій літературі реферативний переклад визначається як письмовий переклад окремих частин тексту, що є найбільш важливими. Саме ця форма перекладу навчає студентів виділяти головну думку у тексті, визначати найважливішу та додаткову інформацію, просліджувати логічну лінію тексту [1]. 

Науковці Н. І. Ліберман, Н. А. Фролова-Багрєєва, М. М. Кедрова, визначаючи реферативний переклад як компресію головного змісту тексту засобами мови, на яку перекладають, виділили, що діяльність з реферування має дві основні цілі: інформативну та навчальну. Як інформативний документ реферат повинен замінити першоджерело та дати читачу можливість зберегти час при знайомстві з об'єктом опису. Також реферативна діяльність володіє високим навчаючим та контролюючим потенціалом. Володіння технікою реферування ‒ це показник сформованості важливих вмінь роботи з текстом майбутнього фахівця [2, с. 237].

Виділяючи два етапи реферативного перекладу А. І. Новіков, Н. М. Нестєрова, Ю. В. Ванніков визначили перший етап (осмислення першоджерела) процесом компресії змісту; другий етап (створення тексту перекладу) ‒ процесом мовного згортання. Дослідники дійшли до висновку, що операції перекладу не є домінуючими, вони лише являються засобом процесу осмислення першоджерела. Таким чином, міжмовне перекодування під час реферативного перекладу має  місце  лише  на  першому  етапі  [3, 59].

Цінні дослідження з означеної проблеми зроблені А. А. Вейзе. Він зазначив, що з одного боку, реферативний  переклад є формoю реферування та смислової редукції тексту, з іншого боку, він підходить під визначення перекладу, як передачі інформації, що міститься в певному творі мови, засобами іншої мови (опосередкована комунікація). Але, на думку дослідника, помилковим було б представляти механізм реферативного перекладу тільки як компресію і відбір інформації першоджерела на тій же мові і подальший її переклад іншою мовою. При реферативному перекладі провідною мовною трансформацією є трансдукція. Її специфічні риси зводяться до наступного: 1) при трансдукції відбувається перекодування первинного тексту іноземною мовою у вторинний текст рідною мовою (та навпаки); 2) елементи перекодування, на відміну від перекладу, комунікативно не еквівалентні; 3) відсутність еквівалентності пояснюється, головним чином, їх кількісним розходженням (низка речень і навіть абзаців оригіналу перекладається в одне речення вторинного тексту (трансдукта); 4) інформація вторинного тексту за денотативним значенням збігається з вихідним текстом.

Процес трансдукції автор уявляє як перекодування оригіналу і генерування вторинного тексту, які, на відміну від традиційного перекладу, проводяться за умови відходу від прагматичного значення вихідного тексту та збереження денотативного значення всієї інформації. В ході виокремлення основного смислового фундаменту комунікативних блоків більш високого рівня, ніж речення, нарівні з окремими словами і словосполученнями можуть опускатися цілі речення і навіть абзаци. А. А. Вейзе визначає наступні дії реферативного перекладу: дію по виділенню ключових фрагментів; дію з повного або часткового перефразування частини виділених ключових фрагментів, дію з узагальнення смислових частин та їх трансдукції на рідній мові; дію по викладенню отриманого ряду трансдуктів за умови введення у новий текст перехідних елементів, що підказує логіка розвитку думки [4,с. 119].

Отже, аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про необхідність  формування у студентів навичок визначення логічної структури тексту, міжмовного перекодування, згортання змісту тексту оригіналу та компресії мовних одиниць. Тому важливим завданням для ефективного навчання студентів реферативному перекладу стає підбір текстів з орієнтуванням на майбутню спеціальність студента та ретельне розроблення комплексу текстових вправ (перед читанням тексту та після), спрямованих на розвиток навичок орієнтування в змістовній структурі тексту (завдання на знаходження окремих частин тексту, де виділена основна думка, ставиться проблема або робляться висновки; на скорочення тексту, передачу його основної думки, реферування). З метою розвитку навичок міжмовного перекодування, згортання змісту тексту оригіналу та компресії мовних одиниць слід запропонувати такі завдання: визначення вставних речень чи слів в абзаці, вилучення повторів, перефразування декількох речень (або абзаців) одним реченням; угрупування однотипних фактів та їх узагальнення; здійснення повного чи часткового     перефразування частини виокремлених ключових фрагментів; використання лексичного, граматичного перефразування.

Навчання реферативному перекладу є важливим завданням для підготовки кадрів для будь-якої сфери професійної діяльності. Методично ефективно розроблений процес навчання реферативному перекладу підвищить  рівень  готовності  випускників  до професійної  діяльності, сприятиме формуванню іншомовної комунікативної компетенції фахівця на високому рівні.

Література:

•1.   Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - Київ: "Фірма "ІНКОС", 2002. - 320с

•2.   Либерман Н.И., Фролова-Багреева Н.А., Кедрова М.М. Английский язык для вузов искусств. - М. : Высшая школа, 1989. - 463 с.

•3.   Новиков А.И. Реферативный перевод научно-технических текстов / А. И. Новиков, Н. М. Нестерова, Ю. В. Ванников - АН СССР, Ин-т языкознания. -  М. : Наука, 1991. - 146 с.

4. Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста: Учеб. пособие. - М. : Высш. шк., 1985. - 127 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>