Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Ромащенко Інна Володимирівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри іноземних мов, декан
факультету довузівської підготовки,
Академія муніципального управління,
м. Київ.
ІНШОМОВНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ В КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В умовах інтеграції України у європейський освітянський простір питання формування міжкультурної компетенції, оволодіння іноземними мовами є однією з найважливіших передумов реалізації цих намірів.
Проблема оволодіння іншомовної комунікативною компетенцією в міжкультурному контексті широко дискутується в наукових дослідженнях Г. Вороніної, Гальскової, В. Зусман, З. Кирнозе, Ю. Кузьменкової, Т. Ларіной , В. Сафоновой, І. Стерніна, С. Тер-Мінасової, І. Халєєвої та ін.., результати яких дозволяють по-новому оцінити й актуалізувати методичні підходи до формування у студентів здатностей до міжкультурної комунікації в умовах професійно спрямованого іншомовного спілкування. При цьому, як показує аналіз психолого-педагогічної літератури, одним з дієвих факторів професійного самовизначення є міжкультурна компетенція як інтегративна характеристика майбутнього фахівця, яка базується на засвоєнні ним різних рівнів культури: інтернаціональної, національної, соціальної, професійної.
Міжкультурній компетенції, сформованій в процесі засвоєння загальнолюдської культури й вивчення іноземної мови, належить провідне місце у системі вимог до сучасного фахівця з маркетингу. Це пов'язано з тим, що соціально-економічна й політична ситуації в суспільстві визначає соціальне замовлення стосовно підготовки фахівців. Чим вище в суспільстві потреба в нових професійних, особистих, культурних, наукових контактах з носіями іноземної мови, з досягненнями культури різних країн і чим реальніше можливість реалізувати ці контакти, тим, природно, вище статус іноземної мови як засобу спілкування й взаєморозуміння між людьми й культурами. Міжкультурна компетенція є результатом певних факторів, характерних для сучасного суспільства:
- розширення економічних, політичних, культурних зв'язків між
країнами і народами;
•- доступу до досвіду й знань у світі, великому інформаційному багатству,
у тому числі в результаті розвитку міжнародних засобів комунікації та мережі Інтернет;
•- міждержавної інтеграції в галузі освіти й розширення можливості для одержання якісної освіти в себе в країні й за кордоном [2].
У сучасному суспільстві міжкультурна компетенція, сформована на основі знань іноземної мови й іноземної культури, стає необхідним фактором особистого й професійного життя людини.
Професійна модель світу - це «інтегральний конструктор пізнавальної сфери особистості, багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, себе як професіонала» [3].
В основі загальнокультурного компоненту є знання культури як сукупності результатів і процесів будь-якої соціальної діяльності людини. Культура - це певна сума знань або моделей інтерпретації того, що говорять і роблять люди, причому «конкретна культура проявляє себе в фактах, які репрезентують певні форми або моделі. Сума фактів утворить знакову систему, за допомогою якої усередині культури й за її межами відбувається обмін інформацією» [1]. «Кращий і єдино вірний шлях проникнути в характер народу - засвоїти його мову» [4].
Міжкультурні контакти приводять до взаємовпливу наукових ідей, до запозичення слів і термінів. Особливо актуальні міжкультурні контакти на сучасному етапі, оскільки в цей час культурний обмін - необхідна умова існування людського суспільства.
Таким чином, показниками сформованості міжкультурної компетенції вважаються: обсяг знань про особливості культури провідних країн світового співтовариства й відмінності у системі цінностей, які в цілому становлять картину світу(знання); рівень засвоєння лексичних одиниць із національно-культурною семантикою країни досліджуваної мови (уміння); ступінь володіння специфічними прийомами взаємодії партнерів по спілкуванню, що належать до різних лінгвоетнокультурних співтовариств (навички); спрямованість на аналіз сучасних вітчизняних і світових політичних, економічних, соціальних і правових процесів у контексті майбутньої професійної діяльності.
Література:
1. Барышников Н. В. Параметры обучения межкультурной коммуникации в середней школе / Н.В. Барышников // Иностр. языки в школе. - 2002. - №2. С.28-32.
2.Бриксіна І. Є. Навчання міжкультурному професійному спілкуванню в немовному вузі / Комплексна система мовної підготовки в умовах регіону: Матеріали регіональної (Черноземье) науково-пратичної конференції 25-26 березня 2004 р. / під ред. Т. А. Вдячної, В. Я. Голуб. - Борисоглібськ: ГОУ ВПО «Борисоглебский ГПИ», 2004. С.36 - 39.
3.Сафин В. Ф. Психология самоопределения личности / В.Ф. Сафин. - Свердловск, 1986. - 232 с.
4.Ушинский К. Д. Родное слово. // Хрестоматия по истории зарубежной педагогіки / К.Д. Ушинский. - М.: Образование. - 1971. - С. 232-245.