Канд. пед. наук  Шевчук Т.О.

Уманський державний аграрний університет

ІННОВАЦІЙНІСТЬ І ВИЩА ОСВІТА

На сучасному етапі проблематика інновацій вже вийшла за межі власне економічних концепцій та під­ходів і все більш активно включає проблеми педагогіки, психології, со­ціології, загальної теорії управління та інших дисциплін. Ця проблематика розглядається як основа для плану­вання та проведення нових комплек­сних досліджень. Важливою складо­вою загальної інноватики є проблеми педагогічної інноватики - спеціальної наукової дисципліни, що розкриває загальні засади теорії педагогічних ін­новаційних процесів. За визначенням І.М. Дичківськоі, педагогічна інноватика - вчення про створення, оціню­вання, освоєння і використання пе­дагогічних новацій. Слід врахувати ту обставину, що будь-які інновації ха­рактеризуються широким діапазо­ном соціально-психологічних факто­рів від початкової до кінцевої стадії інноваційного процесу.

Важливою тенденцією глобальних інновацій, які відбулись у другій половині - наприкінці XX ст., став син­тез інновацій з технологіями у вигляді так званих інноваційних технологій. Термін „технологія" дістав поширення у сфері педагогіки, навчального процесу ще у першій половині XX ст.

Спочатку це була техніка, технічні засоби навчання, а потім - „техноло­гія навчання", „педагогічна техноло­гія", „інформаційна технологія".

За підрахунками вітчизняних дослідників, у педагогічній науці нараховується понад 300 визначень по­няття "педагогічна технологія". Так, російський дослідник Г.К. Селевко вважає, що будь-яка педагогічна тех­нологія повинна відповідати таким ос­новним методологічним вимогам або критеріям технологічності:

1) концептуальність, яка передба­чає філософське, психологічне, ди­дактичне та соціально-психологічне обґрунтування освітніх цілей;

2) сис­темність (педагогічна технологія по­винна мати всі ознаки педагогічної системи);

3) керованість, що дозво­ляє моделювати процес навчання та його основні етапи, вибір засобів та методів для корекції результатів;

4) відтворення, під яким розуміють можливість використання педагогіч­ної технології іншими суб'єктами освітнього простору.

 За іншими підходами, до інновацій зараховують не просто створення нових засобів, а й сутнісні зміни, які виявляються в новому способі діяльності, стилі мислення. Це, зокрема, зазначає І.М.Дичківська й підкреслює, що інноваційна педагогічна технологія - цілеспрямоване впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, що охоплюють ціннісний навчально-виховний процес від визначення йо­го мети до очікуваних результатів.

Форми, методи і технології інно­ваційного навчання досить різнома­нітні: розробка проектів, програм, планів, розв'язання нестандартних завдань, індивідуальні стандартні за­вдання, ділові ігри, особистісно-орієнтований підхід, перехід від моно­логу до дискусії, диспути, „мозкові штурми". До важливих напрямів інноваційної педагогічної технології слід віднести введення кредитно-модульної організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, мультимедійних технологій навчання, інтернетного комплексу.

Одним з пріоритетних і перспек­тивних напрямів є метод інтенсивної освіти, що мобілізує і активізує діяльність учасників педагогічного про­цесу. Він отримав назву кейс-стаді (метод ситуаційних вправ, ситуацій­ний метод) та є способом утвердження в суспільстві посткласичної моделі освіти. Цей метод стимулює його учасників ґрунтовно аналізувати факти, ситуації, навчає обирати пра­вильну стратегію, удосконалювати і захищати її у дискусійній групі, роз­виває вміння студента ставити більш чіткі, обґрунтовані запитання та при­ймати відповідні рішення. Впровад­ження інноваційних педагогічних технологій суттєво змінює також роль та функції викладача, який стає керівником, організатором, винахідни­ком і помічником, а не лише носієм абсолютного знання. 

  Методологічна парадигма застосування інноваційних технологій у сфері вищої освіти передбачає активне використання інтерактивних форм і методів свідомого залучення особистості до навчального процесу, створення творчої атмосфери в період навчальної діяльності, використання диференційних форм і методів педагогічного процесу. При такому підході студент стає суб'єктом педагогічної взаємодії та активним учасником комунікативного діалогу з викладачем.

Інноваційна діяльність має носити обов'язково творчий характер. Адже лише творчо розвинута людина здатна бути інноваційно ефективною.        

Один комментарий к “Канд. пед. наук Шевчук Т.О. ІННОВАЦІЙНІСТЬ І ВИЩА ОСВІТА.”

1. Алла: 8 декабря 2014 в 15:12 Стаття актуальна сьогодні, коли вивчення іноземних мов стає все далі необхіднішим.

Залиште коментар!