Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Канд. пед. наук Шевчук Т.О.
Уманський державний аграрний університет
ІННОВАЦІЙНІСТЬ І ВИЩА ОСВІТА
На сучасному етапі проблематика інновацій вже вийшла за межі власне економічних концепцій та підходів і все більш активно включає проблеми педагогіки, психології, соціології, загальної теорії управління та інших дисциплін. Ця проблематика розглядається як основа для планування та проведення нових комплексних досліджень. Важливою складовою загальної інноватики є проблеми педагогічної інноватики - спеціальної наукової дисципліни, що розкриває загальні засади теорії педагогічних інноваційних процесів. За визначенням І.М. Дичківськоі, педагогічна інноватика - вчення про створення, оцінювання, освоєння і використання педагогічних новацій. Слід врахувати ту обставину, що будь-які інновації характеризуються широким діапазоном соціально-психологічних факторів від початкової до кінцевої стадії інноваційного процесу.
Важливою тенденцією глобальних інновацій, які відбулись у другій половині - наприкінці XX ст., став синтез інновацій з технологіями у вигляді так званих інноваційних технологій. Термін „технологія" дістав поширення у сфері педагогіки, навчального процесу ще у першій половині XX ст.
Спочатку це була техніка, технічні засоби навчання, а потім - „технологія навчання", „педагогічна технологія", „інформаційна технологія".
За підрахунками вітчизняних дослідників, у педагогічній науці нараховується понад 300 визначень поняття "педагогічна технологія". Так, російський дослідник Г.К. Селевко вважає, що будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати таким основним методологічним вимогам або критеріям технологічності:
1) концептуальність, яка передбачає філософське, психологічне, дидактичне та соціально-психологічне обґрунтування освітніх цілей;
2) системність (педагогічна технологія повинна мати всі ознаки педагогічної системи);
3) керованість, що дозволяє моделювати процес навчання та його основні етапи, вибір засобів та методів для корекції результатів;
4) відтворення, під яким розуміють можливість використання педагогічної технології іншими суб'єктами освітнього простору.
За іншими підходами, до інновацій зараховують не просто створення нових засобів, а й сутнісні зміни, які виявляються в новому способі діяльності, стилі мислення. Це, зокрема, зазначає І.М.Дичківська й підкреслює, що інноваційна педагогічна технологія - цілеспрямоване впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, що охоплюють ціннісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів.
Форми, методи і технології інноваційного навчання досить різноманітні: розробка проектів, програм, планів, розв'язання нестандартних завдань, індивідуальні стандартні завдання, ділові ігри, особистісно-орієнтований підхід, перехід від монологу до дискусії, диспути, „мозкові штурми". До важливих напрямів інноваційної педагогічної технології слід віднести введення кредитно-модульної організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, мультимедійних технологій навчання, інтернетного комплексу.
Одним з пріоритетних і перспективних напрямів є метод інтенсивної освіти, що мобілізує і активізує діяльність учасників педагогічного процесу. Він отримав назву кейс-стаді (метод ситуаційних вправ, ситуаційний метод) та є способом утвердження в суспільстві посткласичної моделі освіти. Цей метод стимулює його учасників ґрунтовно аналізувати факти, ситуації, навчає обирати правильну стратегію, удосконалювати і захищати її у дискусійній групі, розвиває вміння студента ставити більш чіткі, обґрунтовані запитання та приймати відповідні рішення. Впровадження інноваційних педагогічних технологій суттєво змінює також роль та функції викладача, який стає керівником, організатором, винахідником і помічником, а не лише носієм абсолютного знання.
Методологічна парадигма застосування інноваційних технологій у сфері вищої освіти передбачає активне використання інтерактивних форм і методів свідомого залучення особистості до навчального процесу, створення творчої атмосфери в період навчальної діяльності, використання диференційних форм і методів педагогічного процесу. При такому підході студент стає суб'єктом педагогічної взаємодії та активним учасником комунікативного діалогу з викладачем.
Інноваційна діяльність має носити обов'язково творчий характер. Адже лише творчо розвинута людина здатна бути інноваційно ефективною.
8 декабря 2014 в 15:12
Стаття актуальна сьогодні, коли вивчення іноземних мов стає все далі необхіднішим.