XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. пед. наук Сирота З.М., канд. пед. наук Сирота В.М. ТВОРЧА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ЯК ПРОВІДНИЙ ЧИННИК ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

канд. пед. наук Сирота З.М.
канд. пед. наук Сирота В.М.
Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини

ТВОРЧА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ЯК ПРОВІДНИЙ ЧИННИК ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

Загальнопедагогічна підготовка викладача будь-якого навчального закладу і, зокрема вчителя, набуває ефективності, якщо її зміст і форми відображають специфіку процесу формування творчої особистості, враховують закономірності творчого процесу, взаємозалежність і взаємозумовленість розвитку творчих можливостей і рівня творчої діяльності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Суттєвим, на думку С.О.Сисоєвої [3], у професійній підготовці педагога є готовність до зміни характеру взаємодії в навчально-виховному процесі: від суб’єкт-об’єктної до суб’єкт-суб’єктної, яка проявляється не тільки в предметному плані, а й у зміні особистісного розвитку кожного суб’єкта. Саме тому, вчитель в процесі професійної підготовки має бути зорієнтованим на розвиток творчих можливостей учня, на врахування специфіки цього процесу в конкретних умовах професійної діяльності, усвідомлювати, що ефективність його праці пов’язана з позитивними зрушеннями як у розвитку творчих можливостей учня, так і його творчій педагогічній діяльності.
Отже, підготовка вчителя передбачає його підготовку до суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі «вчитель-учень».
Зокрема, Сисоєвою С.О. виділений такий напрям вивчення творчості вчителя, як витіснення принципу діяльності принципом взаємодії та системним підходом. Водночас, діяльнісний підхід застосовується, коли його розглядають як частковий випадок системного підходу, в основі якого є не стільки дія (діяльність), скільки взаємодія; об'єднання когнітивного і особистісного (операційного і мотиваційного, інтелектуального і особистісного тощо) аспектів психології творчості; використання поняття та інтенсивний розвиток дослідження рефлексії; дослідження творчості не тільки як діяльності по створенню; стверджується, що творчість не обов'язково є створенням, вона може бути рекомбінацією відомих елементів, може бути і руйнування; розуміння творчості як розвивальної взаємодії її суб’єкту і об’єкту, спрямованої на розв'язання діалектичного протиріччя. Для творчості необхідні об'єктивні соціальні і матеріальні) і суб’єктивні (знання, уміння, розвинуті творчі можливості суб’єкту) умови [3].
В.О.Сухомлинський [5] наголошував, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування в дітей знань. Покликання вчителя він бачив і тому, щоб дитина вчилася не заради оцінки, а пізнавала потяг до знань, до чогось нового, до творчості. Він підкреслював, що справжній вчитель-майстер не може жити без творчості, повторюючи одне й те саме все своє життя. Тільки творчий вчитель може розвинути творчі можливості, творчі здібності у дітей. Він закликав вчителів пам’ятати головне правило педагогічної діяльності: «Обдаровані і талановиті всі без винятку діти».
На думку В.В.Рибалка, творчість слід розглядати як один із засобів підвищення емоційного тонусу учнів, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції і, головне, актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю – переживання радощів від досягнутого, почуття впевненості в своїх силах, в своєму творчому потенціалі [2, 91].
Для визначення творчості важливою є думка Ш.Амонашвілі [1] про джерела творчості вчителя, серед яких найістотнішим педагог-гуманіст вважав натхнення в роботі з дітьми. Розвиваючи цю думку, можна сказати, що творчі професійні якості вчителя, творчі можливості його особистості реалізуються і розвиваються у творчій взаємодії з учнями, і, що рівень творчої педагогічної діяльності вчителя впливає на ефективність розвитку творчих можливостей учня.
На відміну від особистісного підходу вивчення процесу формування творчої особистості учня, при дослідженні творчості вчителя визначається пріоритетність діяльнісного підходу: творча професійна діяльність учителя розглядається як провідний фактор, що впливає на розвиток творчих можливостей учня і забезпечує його ефективність.
Одночасно саме в процесі творчої професійної діяльності розкриваються творчі можливості педагога, відбувається їх реалізація та розвиток. За таких умов виникає необхідність підготовки вчителя до усвідомлення рівня власної творчої педагогічної діяльності, формування у нього потреби аналізувати власний педагогічний досвід і впроваджувати педагогічний досвід інших, адаптуючи його до творчої індивідуальності.
Особливий інтерес становить концептуальне положення С.О.Сисоєвої щодо творчого потенціалу самого вчителя, адже , на її думку, «творчий вчитель – це творча особистість з високим ступенем розвиненості мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь, що сприяють успішній творчій педагогічній діяльності, і яка, внаслідок спеціальної професійної підготовки і постійного самовдосконалення, набуває знань, умінь і навичок педагогічної праці, оволодіває уміннями по формуванню творчої особистості учня у навчально-виховному процесі» [4, 44].
За таких умов, здатність творчого вчителя до педагогічної творчості характеризується не тільки високим рівнем педагогічної креативності, і відповідно до сучасних вимог рівнем володіння предметом, який викладається, а й набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які забезпечують ефективність його взаємодії з учнями щодо розвитку творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі.
Література:
1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. – К.: Освіта, 1991. – 111 с.
2. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 160 с.
3. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. – К.: Поліграф книга, 1996. – 406 с.
4. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія. – Х.– К.: Книжкове видання “Каравелла”, 1998. – 150 с.
5. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибрані твори у 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад. школа, 1977. – С. 551.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>