XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. пед. наук, Войнов В. М. ВИХОВАННЯ ВОЛІ ТА ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ У СПОРТСМЕНІВ – ПІДЛІТКІВ В СВІТЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА

Канд. пед. наук, доцент, Войнов В. М.

Черкаський державний технологічний університет

ВИХОВАННЯ ВОЛІ ТА ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ У СПОРТСМЕНІВ - ПІДЛІТКІВ В СВІТЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА

Сьогодні процес національного й духовного відродження України супроводжується відкриттям цілих сфер українського менталітету, нашої духовності, незнаних досі. Одним із втрачених надбань української духовності, а саме педагогіки, є творча спадщина Григорія Григоровича Ващенка (23.04.1878 - 2.05.1967).

Постать цього педагога - одна з найяскравіших на ниві педагогічної думки України. Замовчуваний довгий час на Батьківщині, він тільки сьогодні по-справжньому повертається до нас своїми ідеями, своїми книгами.

В оригінальній педагогічній спадщині Г. Ващенка заслуговують на увагу думки про роль фізичного виховання. Її відомий педагог вбачав як у фізичному, так і духовному розвитку школярів. Одним із завдань фізичного виховання Г. Ващенко вважав пробудження в учнів потреби й інтересу до занять фізичними вправами, як умова їх розумового, морального, естетичного, статевого виховання [1,2].

Гармонія душі і тіла в педагогічній концепції Г. Ващенка висвітлена в праці "Виховний ідеал". У розділі "Завдання гармонійного виховання української молоді" Г. Ващенко піднімає питання про шляхи організації фізичного і духовного виховання молоді: "... завдання нашої школи - це фізичне виховання молоді. Школа має виховувати дітей здоровими, міцними, спритними" [1,187]. Далі він стверджує: "Фізичне виховання не можна розглядати без зв`язку з вихованням інтелектуальним і моральним" [1,188]. На думку Г. Ващенка "З моральним вихованням міцно пов`язане виховання мови і характеру, ...одна із важливих рис вольової людини - це стриманість, уміння володіти собою, не піддаватися випадковим емоціям і афектам" [1,186].

Із психологічної та педагогічної точки зору в роботі з учнями дитячих спортивних шкіл важливо враховувати особливості їхнього емоційного стану. В емоційному житті підлітків (школярів) починається новий етап у порівнянні  з емоційним життям молодших школярів. Емоційні переживання в підлітковому віці якісно змінюються, оскільки значно змінюється і ставлення підлітка до довкілля. Іншими, більш складними стають стосунки підлітка з дорослими, з однолітками, особливо з однолітками іншої статті, інакше вони починають ставитися до навчання і до самих себе. Все це є джерелом багатьох вельми різноманітних і складних, нерідко суперечливих переживань дітей підліткового віку [5].

Підлітки не тільки здатні глибоко відчувати, але й оцінювати свої переживання. Не зважаючи на загальний більш високий рівень розвитку емоційної сфери в цей період, прояви емоцій недостатньо стійкі. Підліткам характерне підвищене емоційне збудження, імпульсивність, переважання збудження над гальмуванням, швидка зміна настрою, схильність до афектів - пристрасне, бурхливе вираження почуттів, що переживаються.

 Враховуючи всі ці особливості, треба так організовувати заняття, щоб вони приносили молодому спортсмену задоволення. Обтяжливий стан, який може викликати одноманітна робота, при якій швидко наступає втома, а також зайве перезбудження не можуть сприяти успіху в заняттях. Необхідний загальний позитивний емоційний фон занять. Для створення відповідного фону важливо, щоб кожне тренування для спортсмена закінчувалось хоча б найменшим маленьким успіхом, вдачею. Навіть якщо все тренування проходило успішно, а під кінець щось не вийшло, то це може викликати у підлітка пригнічений стан, невдоволення собою і перебільшення значення невдачі.

Несприятливі зміни в типовому для підлітка емоційному стані можуть бути барометром його загального стану й перш за все стану пере тренованості, який наступає непомітно. Тоді як показники медичних обстежень не відображають тривожних змін, що відбуваються в організмі, безпричинна дратівливість зазвичай спокійного врівноваженого хлопчика або пригнічений настрій веселої дівчинки можуть бути застережливим симптомом. Це пояснюється тим, що перевтома, яка розвивається, перш за все, впливає на найчутливішу систему організму - нервову систему.

Вольові вияви в дітей середнього шкільного віку значно відрізняються від таких у молодших школярів. Інтенсивне накопичення знань, пізнавальних можливостей, досвід спілкування з оточенням, критичне ставлення до навколишнього середовища, підвищення особистої відповідальності за свої вчинки визначають розвиток волі підлітків. Підлітки високо цінують у людях вольові якості і щиро хочуть ними володіти. Вони можуть оцінити гідно ті вимоги, що перед ними висуваються, переконавшись у справедливості, необхідності і доцільності вимог, підліток з готовністю і навіть з задоволенням буде підкорятися їм [4].

У той же час у підлітковому віці яскраво виявляються деякі недоліки волі. По-перше, у хлопців 12-15 років має місце недисциплінованість, схильність не доводити справу до кінця і т.ін.. Частіше за все це пов`язано з непослідовністю і неузгодженістю вимог з боку дорослих. По-друге, нездібність до високих вольових напруг, якщо дорослі необґрунтовано звільняють підлітків від важких і відповідальних завдань. По-третє, при сильному збудженні у підлітка яскраво виявляється недолік витримки і володіння собою, що виражається в нестриманості, різкості. По-четверте, у частини підлітків нерідко спостерігається така негативна якість волі, як негативізм - бажання діяти в розріз із вимогами дорослих, що є наслідком несприятливих стосунків з дорослими, коли активність і самостійність підлітків постійно наштовхується на недовір`я, заборону. По-п`яте, підліток через недолік знань і життєвого досвіду не завжди правильно розуміє єство окремих вольових якостей, не може правильно вибрати засіб їхнього виховання. Він не завжди відрізняє упертість від наполегливості, квапливість від рішучості, молодецтво і пустування від сміливості [3].

У заняттях із фізичної культури і спорту дуже важливо враховувати як позитивні, так і негативні сторони волі підлітка, тим більше що заняття фізичними вправами є одним із сильнодіючих засобів виховання позитивних якостей волі. У молоді ще не має вантажу негативних емоційних переживань, як у дорослих, тому 12-14-річний вік - найсприятливіший для виховання сміливості, рішучості, ініціативності.

Основним засобом спеціалізованого розвитку вольових якостей спортсменів-підлітків є систематичне виконання ними у процесі тренування вправ, що вимагають специфічних для певного виду спорту вольових зусиль. Це в основному вправи, спрямовані на подальший фізичний розвиток, на оволодіння технікою і тактикою, тобто вправи, що повсякденно виконуються юними спортсменами на тренувальних заняттях. Для успішного розвитку вольових якостей необхідно давати такі завдання, які можна виконати без вольових зусиль, не сприяють розвитку вольових якостей, перестають бути засобом вольового виховання. Тому необхідно своєчасно ускладнювати вправи, а водночас і труднощі, суворо дотримуючись при цьому принцип послідовності та враховуючи фізичний розвиток юних спортсменів [5].

Важливою умовою успішного виховання вольових якостей спортсменів-підлітків є неухильна і висока вимогливість тренера, суворий контроль за точним виконанням завдань і якістю виконуваних вправ.

Велике значення у вихованні вольових якостей підлітків у процесі фізичного виховання і занять спортом має вміле застосування основних засобів виховання: переконання в необхідності виконання вимог, які перед ним ставляться, роз`яснення їхнього значення, заохочення до вияву твердої волі в процесі змагань і на тренувальних заняттях, осуд за виявлену слабкість. Після виконання завдань на тренуваннях потрібно оцінювати не тільки техніку виконання вправ, рішення тактичних задач, але і вольові дії.

Для виявлення найбільш ефективних форм і методів виховання спортсменів-підлітків нами було опитано 167 тренерів і 326 підлітків. Спеціальна робота з виявлення ефективності педагогічних дій проводилися ц групах юних футболістів, волейболістів і баскетболістів.

Анкетування тренерів показало, що найбільш часто у своїй роботі вони застосовували методи переконання (від 57,1% до 95,8%), вимоги (від 72% до 80%), попередження (від 58,8% до 80%) і особистий приклад (від 50% до 90,3%). Аналогічні результати були отримані і при опитуванні спортсменів-підлітків. За загальною оцінкою ці методи сприятливо впливали на поведінку спортсменів. Слід зазначити, що незначне число тренерів у роботі застосовували метод покарання (2%). Проте застосування цього методу викликало негативну реакцію спортсменів-підлітків, приводило до конфліктних, напружених стосунків з тренером і навіть до припинення занять спортом. Це свідчить про необхідність бути дуже уважним, при застосуванні покарання та про невміння використовувати його з виховною метою.

Аналіз анкетування свідчить, що виключно ефективним у вихованій роботі є стимулювання позитивних дій спортсмена-підлітка (заохочення). Форми заохочення різноманітні: схвалення і похвала, офіційне оголошення подяки, нагородження і т.п.. Ефективним методом виховання є спостереження і обговорення негативних дій учнів (покарання). Проте, покарання за вчинки необхідно використовувати тільки тоді, коли всі інші педагогічні заходи виявилися недостатньо дієвими.

Важливе значення у виховній роботі має використання позитивного прикладу. Цим прикладом, перш за все, повинна бути діяльність тренера-педагога - центральної фігури у вихованні спортсменів-підлітків, який своїм особистим прикладом, всією своєю поведінкою, зовнішнім виглядом і т.ін. виховує в підлітків повагу до суперників, відповідальне ставлення до занять та змагань.

Використання тренером-педагогом принципу виховую чого навчання на заняттях з юними спортсменами забезпечує рішення найскладніших виховних задач. Реалізація цього принципу проводиться в таких напрямках: виховання в процесі спортивних занять, навчально-тренувальних зборів і змагань; створення сприятливих умов, що позитивно впливають на виховний процес (приміщення, спортінвентар та ін.), поєднання виховних дій у процесі тренування з планом виховних заходів, що проводяться в навчальній групі та з учнями всієї спортивної школи.

Таким чином, знання тренером-викладачем методів виховання, умов їхнього застосування й типових способів поведінки, а також реакцій у відповідь спортсменів-підлітків - дозволяє ефективно керувати навчально-тренувальним процесом. Виявляти позитивну дію на виховання вольових і моральних якостей спортсменів-підлітків.

Позитивний тренерський досвід виховання вольових і моральних якостей у спортсменів-підлітків в Україні свідчить про те, що основні положення педагогічної системи виховання професора Григорія Ващенка актуальні, практично значущі і до цього часу.

Література:

•1.     Ващенко Г.Г. Виховний ідеал. -  Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 191 с.

•2.     Ващенко Г.Г. Виховання волі і характеру.  - К.: Школяр, 1999. - 383с.

•3.     Зимин П.П. Воля и ее воспитание у подростков. - Ташкент, 1985. - 74 с.

•4.     Ильин Е.П. Психология вoли. - Санкт-Петербург, 2000. - 288 с.

•5.     Шайхтдинов Р.З. Личность и волевая готовность в спорте. - М.: ФиС, 1987. -113 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>