XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. педагог. наук Баловсяк Н.В. ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Кандидат педагогічних наук, доцент Баловсяк Надія Василівна

кафедра економічної кібернетики та інформаційних систем Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету

ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сьогодні телекомунікаційні технології проникли практично у всі сфери освітньої діяльності. З одного боку, це пов'язано з постійним розширенням можливостей Інтернету, його сервісів, інформації, яка розміщена в ньому і яка є значимою з точки зору освіти. З іншого боку сучасні засоби телекомунікації, які використовуються в процесі підготовки студентів, роблять можливим вирішення широкого спектру завдань, які стоять перед освітою. Розвиток інтернет-технологій заснував основи сучасної якісної дистанційної освіти. У теперішній час, провідні європейські виші використовують у навчальному процесі сучасні інформаційно-освітні інтернет-технології, які роблять вищу освіту більш доступною. На даний час усе більше українських вищих навчальних закладів пропонують таку форму навчання, як дистанційну. Для того, щоб дозволити собі дистанційне навчання, необхідні технічні ресурси і висококваліфікований професорсько-викладацький персонал для розробки авторських навчальних програм.

Система дистанційного навчання має свої особливості, які визначаються тим, що викладачі і студенти знаходяться на відстані (дистанції) один від одного. Але завдяки використанню Інтернету забезпечується якість і інтенсивність, яку можна порівняти з якістю і інтенсивністю денної форми навчання. Ці особливості необхідно враховувати при розробці матеріалів для дистанційних курсів.

Особливості дистанційного навчання: більший акцент на самостійну роботу. Дистанційні курси в Інтернеті включають в себе, як правило, інструкцію з виконання завдань, які вимагають від студентів уважного усвідомлення і належного їх дотримання; для роботи з дистанційними курсами необхідною є комп'ютерна грамотність студентів; місце проживання кожного зі студентів, а також і викладача, не відіграє будь-якої ролі, так само, як і час занять.

Для організації дистанційного навчання необхідні три основні складові: технічна, програмна і організаційна. Технічна складова, це наявність комп'ютерів, засобів підключення до мережі Інтернет. Програмна частина вимагає не менше затрат. Сюди входить не тільки наявність комп'ютерного програмного забезпечення, але й створення інформаційних ресурсів у вигляді курсів дистанційного навчання, спеціалізованих сайтів і порталів, методична підтримка.

Організаційна складова передбачає педагогічний супровід студентів в процесі навчання, тобто, організацію і проведення навчального процесу.

Засоби зв'язку між студентами і викладачами при дистанційному навчанні:

1. Електронна пошта. На сьогодні, електронна пошта - це найзручніший засіб зв'язку. Адреса електронної пошти на візитній картці стала необхідним атрибутом сучасної ділової людини. Електронна пошта виконує ті самі функції, що й звичайна, тільки в рази швидше, що дозволяє кореспондентам обходитись без розлогих вступів і вести розмову в діалоговому режимі. Іншими словами, електронна пошта це стандартний сервіс Інтернету, який реалізує аналог звичайної пошти, а також безліч додаткових зручностей. Вона швидша за звичайну на декілька порядків.

У всіх відношеннях вона зручніша і краща за традиційну. Фахівці визначають електронну пошту, як сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують передачу повідомлень між комп'ютерами. Повідомлення можуть бути представлені як у формі звичайних текстів, так і в нетекстовій формі (програми, графіка, відео, звук), у відкритому або закодованому вигляді. Час на доставку листа може становити від кількох секунд до десятків хвилин і залежить, головним чином, не від відстані, а від кількості переходів з однієї мережі в іншу в процесі доставки, а також від організації служби поштового сервісу у тій чи іншій мережі на шляху передачі повідомлення. Отримання електронних повідомлень, а також підготовка та надсилання відповідей на них можуть проводитися у зручний для кожного з учасників листування час. У методиці електронна пошта використовується для організації спілкування викладача зі студентом або групою студентів, а також студентів між собою; для доставки навчальних матеріалів (друкованих графічних, звукових, відео).

2. Чат. Існує кілька різновидів інтернет-послуги, під назвою "чат": просто чат, голосовий чат, аудіо-відео чат. Наведемо кілька визначень:

Чат. Спілкування користувачів по мережі в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що дозволяє організовувати таке спілкування.

Чат. Система спілкування, при якій двоє або більше учасників, підключені до Інтернету, в реальному часі обмінюються текстовими повідомленнями, надсилаючи їх зі своїх комп'ютерів.

Таким чином, чат - (англ. chat - розмова) - це текстовий діалог у мережі Інтернет, який можна вести в реальному часі. Це засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Текстовий варіант чату дозволяє вашому співбесіднику бачити на екрані свого комп'ютера те, що ви друкуєте на клавіатурі вашого комп'ютера. Чати за характером спілкування поділяються на групові та приватні. Тобто, можна розмовляти великою загальною групою (практика показує, що максимальна кількість учасників бесіди не повинна перевищувати 10 осіб); а також маленькими за кількістю командами, виділивши для них "окрему кімнату", недоступну для інших учасників чату. Це робиться тоді, коли потрібно швидко обговорити кілька різних проблем паралельно, щоб на "загальних зборах" знайти одне спільне рішення завдання. Більшість програмного забезпечення інтернет-чатів дозволяє вести "протокол" бесіди (тобто запис), який можна переглянути згодом. Ведучий чату може переходити з кімнати в кімнату, спостерігаючи за ходом обговорення. У деяких чатах є опція, яка дозволяє прикріпляти і пересилати учасникам чату фотографії, аудіо-файли і відео-кліпи. Всі подібні чати надають послуги з пошуку тематичних чатів та окремих користувачів мережі.

3. Сайти. Існує велика кількість сайтів (як правило, університетських), які пропонують отримати як першу, так і другу вищу освіти і диплом державного зразка. Але більше всього пропонується різноманітних курсів і окремих модулів. На даний час, практично кожен вищий навчальний заклад має свій сайт. Сайт можна використовувати для розміщення інформації для студентів, які навчаються дистанційно. Також, в мережі можна знайти велику кількість електронних підручників, які можна придбати за доступною ціною. В Інтернет-університетах за певну плату можна придбати один або кілька курсів на DVD-дисках і вивчати самостійно, без виходу в Інтернет. Творці таких сайтів дозволяють всім зареєстрованим користувачам вивчати лекції і проходити тестування з кожної теми.

4. IP-телефонія - це технологія передачі голосу у мережах передачі даних. Іншими словами IP-телефонія дозволяє використовувати Інтернет для ведення міжнародних і міжміських телефонних розмов в режимі реального часу. Існує два способи використання IP-телефонії:

Підключення через Інтернет. Даний тип підключення дуже економічний. Для його використання необхідна наявність шлюзу IP-телефонії.

Отже, IP-телефонія - це технологія, яка об'єднує переваги телефонії та Інтернету. Зовсім недавно телефонні мережі і IP-мережі існували незалежно одна від одної і використовувалися для різних цілей. Телефонні мережі використовувалися тільки для передачі голосових даних, а IP-мережі - для передачі даних.

5. Форум (від лат. Forum) - це площа для масового тематичного спілкування. Веб-форум (або веб-конференція) - це також спеціальне програмне забезпечення для організації спілкування на форумі сайту. По доступності форуми бувають відкритими і закритими. У відкритих форумах доступ дозволений всім бажаючим. Є відкриті форуми, де потрібно реєструватись, а є форуми, які не потребують реєстрації. У закритих форумах реєстрація обов'язкова і допуск до тем здійснює адміністратор форуму або локальної мережі. В освіті даний інтернет-сервіс використовується дуже широко. У дистанційній освіті, на даний час, форум - найпоширеніша форма спілкування викладача та учнів. Можливість створення структури "великого форуму"дозволяє систематизувати поточний навчальний матеріал і його обговорення, організовуючи збір учнівських робіт в одній з підтем форуму, їх обговорення, відповіді на запитання слухачів, збір матеріалів та колекції посилань малих студентських груп в ході виконання проектів, "гарячу лінію" і т.д.

6. Блог - мережевий щоденник. За останні кілька років у мережі з'явилося величезна кількість блогів, матеріали яких створюються їх читачами. Читачі публікують новини та коментарі до новин. Крім можливості обговорення у читачів є можливість оцінити якість самої публікації і якість коментарів. Ця громадська експертиза накладає на авторів певну відповідальність за якість матеріалів, які розміщуються у блозі. Простий інтуїтивний інтерфейс, легкий доступ до своїх і чужих щоденників забезпечили приплив нових користувачів цієї чудової технології. Ясність і доступність блогу викликають інтерес багатьох дослідників, які розглядають його як варіант індивідуального освітнього простору.

Дистанційне навчання може поєднувати розглянуті нами способи організації в різних поєднаннях. У системі вищої освіти дистанційне навчання має великі перспективи.

Література:

1. Андреев А.А.  К вопросу об определении понятия  «дистанционное обучение» [Текст] / А.А.Андреев // Открытое образование, 1998. № 4.

2. Вдовюк В.И.,  Шибанов Г.А.  Педагогика высшей школы:  современные проблемы [Текст] / В.И.Вдовюк, Г.А.Шибанов. - М.: ВУ, 1996.

3. Давыдова Н.А.  Педагогический менеджмент  [Текст] / Н.А.Давыдова. -  М.,1997.


Один комментарий к “канд. педагог. наук Баловсяк Н.В. ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ”

  1. О.Жосан:

    Це - актуальна проблема сучасної освіти. Автор робить важливі висновки, які можна використовувати в практичній діяльності. Проте, джерельна база, на мою думку, є застарілою. вважаю за необхідне рекомендувати у подальших дослідженнях спиратися також на праці В.Олійника (Університет менеджменту освіти НАПН України, 2005), Н.Василенко (Вінницький обл. інститут післядипломної освіти пед. працівників, 2010), Л.Голодюк, С.Буртового, М.Чалої (Кіровоградський обл. інститут післядипломної пед. освіти ім. В.Сухомлинського, 2010).


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>