XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. педагог. наук, Крамаренко А.М. УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧО-ПРИРОДОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН МОЛОДШИМ ШКОЛЯРАМ У КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Крамаренко А.М., кандидат педагогічних наук

Бердянський державний педагогічний університет

УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧО-ПРИРОДОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН МОЛОДШИМ ШКОЛЯРАМ У КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, чільне місце серед яких відводиться освіті. Приєднання України до Болонського процесу передбачає створення та потужний розвиток національної системи вищої освіти, зорієнтованої на загальноєвропейські рекомендації до учасників "Європи знань".

Проблеми та перспективи інтеграції України в освітній простір європейських країн, переваги та ризики, пов'язані з реформуванням вищої освіти, досліджуються у працях вітчизняних науковців. Зокрема, аспекти національної ідентифікації у контексті глобалізаційних процесів аналізували В. Бондар, О. Вишневський, О. Дем'янчук, К. Корсак, В. Кремень; нормативно-правового забезпечення освітніх реформ - В. Кремень, C. Ніколаєнко; модернізації педагогічної освіти - В. Андрущенко, І. Зязюн, Н. Побірченко, П. Щербань; сутності кредитно-модульної системи - Ю. Рудавський, П. Сікорський, О. Спірін.

Безперечно, наголошують учені, що в контексті сучасного реформування системи освіти, фундаментальна наукова, професійна та практична підготовка майбутніх фахівців повинна здійснюватися на високому рівні [2; 3]. Саме тому необхідним завданням вищої педагогічної освіти в Україні є підвищення професійної готовності педагогічних працівників взагалі та майбутніх учителів початкової школи зокрема.

Важливим джерелом оновлення професійної підготовки майбутніх фахівців початкової освіти є праці науковців, які розв'язують загальнопедагогічні та методичні  проблеми вдосконалення цієї галузі (К. Авраменко, О. Біда, В. Бондар,  Н. Воскресенська, Б. Долинський, Н. Кічук, Л. Коваль, О. Комар, А. Коломієць, О. Кравчук,  О. Матвієнко,  І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружа,   О. Хижна,  І. Шапошнікова та ін.).    

У галузі педагогіки початкової освіти, зокрема методики природознавства, фундаментальне значення мають роботи Т. Байбари, Н. Бібік, К. Гуз, В. Ільченко, С. Собакар, Н. Коваль, Г. Ковальчук, Л. Нарочної та ін.

Проте на сучасному етапі розвитку освіти недостатньо вивчено проблему підготовки студентів до викладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін молодшим школярам у контексті Болонського процесу.

Розкриваючи сутність окресленого питання зазначимо, що система підготовки майбутніх учителів до викладання вищевказаних предметів включає всі ланки навчально-виховного процесу. На нашу думку, доцільно акцентувати увагу на такій послідовності формування у студентів професійних знань і вмінь:

І етап - засвоєння теоретичного матеріалу з методик викладання освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Природознавство» під час лекцій;

ІІ етап - закріплення та узагальнення знань, формування умінь і навичок проведення уроків і позакласних заходів під час практичних занять;

ІІІ етап - творче застосування набутих знань і вмінь під час педагогічної практики в школі;

ІV етап - виконання науково-дослідних завдань із методик викладання освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Природознавство».

Таке поетапне формування у майбутніх учителів професійних знань та вмінь, на наш погляд, виступає однією із умов ефективності підготовки до викладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін в школі першого ступеня.

На першому етапі системи підготовки студентів передбачалося засвоєння теоретичного матеріалу під час лекційних курсів з дисциплін «Методика викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» та «Методика викладання освітньої галузі «Природознавство». Матеріал лекцій забезпечує засвоєння методичних знань, узагальнення знань із психолого-педагогічних і фахових дисциплін, а також педагогічного досвіду учителів початкової школи. У цьому контексті ми погоджуємося із думкою О. Біди стосовно того, що однієї теоретичної підготовки для організації навчально-виховного процесу з викладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін в початковій школі недостатньо, тому необхідно сформувати в студентів практичні вміння та навички [1, с. 23]. Така підготовка здійснюється під час практичних та лабораторних  занять, педагогічної практики.

Другий етап підготовки майбутніх учителів передбачає закріплення та узагальнення знань, формування професійних умінь і навичок під час практичних та лабораторних занять. Вказані заняття є логічним продовженням курсу лекцій, хоча їх тематика не аналогічна тематиці лекцій. У проведенні цих занять перевага надається організації рольових та ділових ігор, розробці конспектів уроків і сценаріїв позакласних заходів з використанням нових форм та методів, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів тощо. Студентам також надаються методичні рекомендації щодо удосконалення розроблених ними конспектів із врахуванням сучасних педагогічних інновацій.

З метою досягнення ефективних результатів під час викладання дисциплін «Методика викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» та «Методика викладання освітньої галузі «Природознавство» нами дотримувалися такі умови: 1) створення на заняттях атмосфери співробітництва, що дозволяє студентам проявити ініціативу та самостійність; 2) стимулювання студентів до виконання творчих завдань (складання конспекту нестандартного уроку, плану роботи гуртка, екотижня); 3) систематичне оцінювання навчальних досягнень студентів методами усного та письмового опитування, тестування; 4) заохочення до самостійної роботи, самоосвіти (створення власних „методичних скарбничок", в яку збираються розробки позакласних заходів, плани гурткових занять, екскурсій, завдання для фенологічних спостережень, ігри, ребуси тощо); 5) формування в студентів уміння аналізувати свою роботу й роботу товаришів, виявляти недоліки та визначати шляхи їх усунення.

Відповідно до зазначених умов розроблявся зміст і структура навчальних занять, обиралась методика їх проведення, визначалися форми організації навчально-пізнавальної діяльності та контролю за засвоєнням теоретичних знань, рівні сформованості відповідних умінь у майбутніх педагогів.

Відповідно до вимог Болонського процесу самостійна робота студентів  займає великий обсяг годин. Змістом роботи було передбачено конспектування першоджерел, опрацювання наукових праць із періодичних видань, методичних рекомендацій з методик викладання освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Природознавство», їх аналіз. Крім того, майбутні вчителі виготовляли наочні посібники до суспільствознавчо-природознавчих уроків в початкових класах та позакласних занять, дидактичні картки, таблиці, схеми та ін.

Індивідуальна робота полягала в тому, що студенти представляли свій авторський конспект уроку чи позакласного заходу. Майбутнім учителям необхідно було провести заняття зі своєю академічною групою, зробити його самоаналіз, відповісти на зауваження викладача та одногрупників.

Наступним, третім етапом системи підготовки передбачалося творче застосування набутих знань і вмінь під час педагогічної практики в початковій школі. Виконання завдань із методик викладання освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Природознавство» під час проходження педагогічної практики сприяло вдосконаленню практичних умінь проведення уроків і позакласної діяльності, практичному використанню теоретичних знань, набутих умінь та навичок у реальних умовах навчально-виховного процесу з суспільствознавчо-природознавчих дисциплін в початковій школі.

Останній, четвертий, етап підготовки студентів передбачав виконання науково-дослідних завдань із вищевказаних методик. За матеріалами проведених досліджень майбутні педагоги писали курсові та дипломні роботи. Під час педагогічного експерименту формувалися необхідні для вчителя початкової школи навички володіння науковими методами дослідження. Проблеми, що пропонувалися студентам, торкалися роботи учнів у куточку живої природи, в лабораторії, методики проведення різних видів нестандартних уроків, організації масових позакласних заходів, взаємозв'язок класних і позакласних занять у процесі викладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін молодшим школярам, міжпредметних зв'язків, проблемного проведення занять, використання інтерактивних методів навчання тощо.

Про результати цієї роботи майбутні вчителі доповідали на методичних семінарах, підсумкових конференціях з педагогічної практики, в студентських наукових гуртках, на засіданні студентського наукового товариства, на щорічних студентських наукових конференціях.

На нашу думку, засвоєння та вдосконалення знань і вмінь студентів з методик викладання освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Природознавство» під час аудиторних занять, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань, розробка авторських уроків та позакласних заходів і їх проведення як під час практичних занять, так і під час педагогічної практики - це одні із складових підготовки майбутніх учителів до вкладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін молодшим школярам в умовах Болонського процесу. У наступних наукових розвідках нами буде удосконалено навчально-методичне забезпечення вищевказаних дисциплін в умовах кредитно-трансферної системи навчання.

Література:

1. Біда О.А. "Я і Україна" та сільськогосподарська праця: методика викладання (теоретичні основи): навч.-метод. посіб. [для студ. пед. ф-тів вищ. навч. закл. та класоводів] / Біда О.А., Прокопенко Л.І., Бугакова Л.О. - Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2007. - 516 с.

2. Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. для студ. ВНЗ / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, І. М. Язвінська, В. Д. Данчук; Нац. транспорт. ун-т. - К.: Знання України, 2006. - 439 с.

3. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.; За ред. В. Г. Кременя. - Т.: Навчальна книга. - Богдан, 2004. - 383 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>