XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. педагог. наук, Полубоярина І. І. ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИХ СТУДЕНТІВ

Полубоярина І. І. 

кандидат педагогічних наук, доцент

Харківська гуманітарно-педагогічна академія

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИХ СТУДЕНТІВ

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки передбачає розвиток та підтримку системи роботи з обдарованою і талановитою молоддю. В основних завданнях стратегії наголошується на необхідності розроблення цілісної системи пошуку та відбору на навчання талановитої молоді, її наукового та професійного зростання і подальшого супроводження у кар'єрному рості. Розвиток системи освіти України грунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованої молоді, розробці індивідуальних методик організації їх навчання та соціалізації, проектуванні особистісно розвивального середовища обдарованої молоді. У контексті цих завдань зростають вимоги до професійної підготовки обдарованих студентів музичних спеціальностей.

Проблема індивідуального стилю завжди викликала підвищений інтерес та дискусії серед психологів. Актуально розглядати зміст психологічного поняття "індивідуальний стиль" у зв'язку з активізацією процесу навчання. Проблема організації ефективного процесу навчання розглядається не тільки як оптимізація педагогічного процесу, але і з метою вивчення формування особистості та психологічного розвитку. Важливо знати не тільки, якими індивідуально-психологічними особливостями опосередковується вибір того чи іншого шляху взаємодії із предметним або комунікативним середовищем, чому навчати і як навчати, але і те, які стратегії і тактики використовують суб'єкти в процесі засвоєння знань.

На думку М. Холодної, стиль - це наявність унікальності, шарма, яка характеризує власника стилю як людину із високим рівнем душевної організації. Знайти свій стиль та вміти його підтримувати - це свідчить про талант та особистісну мужність індивідуальності [5, с.16].

Ж. Бюффон, у відомій промові, присвяченій вступу у Французську академію наголосив: "Багатство знань, глибина спостережень, новизна відкриття не можуть бути надійною гарантією безсмертя... Це поза людиною, стиль же - це сама людина. Тому стиль неможна відняти, перейняти, підмінити" [3, с.155].

В енциклопедичному словнику дається таке визначення поняття "стиль": 1) індивідуальний спосіб поведінки, тобто характеристика процесу діяльності; 2) сукупність відміних рис творчості певного автора, характеристика продукта діяльності.

Найзагальнішими ознаками індивідуального стилю діяльності вважаються такі: стійка система прийомів і способів діяльності; зумовленість цієї системи певними особистими якостями; функціонування системи як засобу ефективного пристосування до об'єктивних вимог. Під індивідуальним стилем діяльності слід розуміти систему ознак діяльності конкретної людини, зумовлених особливостями його особистості, властивостями нервової системи та темпераменту [2, с.74].

Історії психології відомо чотири напрямки вивчення стильових феноменів: „когнітивні стилі, стилі лідерства та керівництва, індивідуальні стилі діяльності, стилі життя" [5, с. 20]. Передумовами вивчення стильових феноменів стали уявлення А. Адлера, засновника індивідуальної психології. Поняття "стиль" було використане А. Адлером для пояснення індивідуальної своєрідності життєвого шляху особистості. Вчений звертався до поняття стиль як до "характеристики системи цілей, які ставить перед собою людина, захищаючи свою соціальну повноцінність" [5, с. 23]. Стиль життя індивіда формується завдяки властивостям організму та соціальним умовам. Починаючи з Г.Олпорта, поняття "стиль" застосовується для рішення зовсім іншої проблеми, а саме: для пояснення єдиного особистісного джерела багатообразності функціональних психічних проявів. Під стилем розуміють характеристику особистості "інструментального порядку".

У психологічній літературі індивідуальний стиль діяльності визначається як стійке поєднання особливостей виконання різних видів діяльності однією і тією ж людиною [4, с. 546].

Проблемі формування індивідуального стилю музиканта-виконавця присвячені роботи Л. Ауера, В. Білоуса, Л. Бочкарьова, Є. Лібермана, Г. Нейгауза, С. Науменка, Ю. Цагареллі та ін.

Л. Ауер вважає, що в музиці стиль - це виконавець. Саме виконавець повинен перетворити у власному темпераменті оригінальну думку композитора так, щоб виконання було переконливим для слухача. Зрозуміти виконавцю та заставити зрозуміти слухача красоту, натхнення, зачарування музики - є альфою та омегою всякого стилю в музиці, тому що стиль - це породження традиції, основою якої є індивідуальність музиканта [1, с.5].

У музично-педагогічній літературі поняття "індивідуальний стиль музичної діяльності" відзначає характерну манеру створення та виконання музичного твору. Згідно специфіки створення та виконання музики людину відносять до певного типу: романтичного - емоційний стиль виконання, розумового - раціональний підхід до музичного твору (Д.А. Рабінович, Г.М. Ципін); класичного, романтичного, експресіоністського (К.А. Мартинсен).

Відношення до авторського тексту, а також специфіка його інтерпретації визначили типологію за Є.Я. Ліберманом - виконавці суб'єктивного та об'єктивного напрямку, за Г.Г. Нейгаузом - універсальний тип, виконавці надіндивідуального та надособистісного сенсу.

Індивідуальний стиль діяльності музиканта ми тлумачимо як систему цілей, дій, операцій щодо конкретного типу музиканта. В процесі формування індивідуального стилю відбувається погодження індивідуальних властивостей музиканта в гнучку систему. Музиканти з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи, різною структурою загальних та музичних здібностей, темпераменту, характеру отримують можливість домагатися рівної ефективності при виконанні однакової діяльності.

Однак індивідуальний стиль музичної діяльності, сформований у конкретного музиканта, не завжди оптимальний для нього з точки зору результатів діяльності. Тому формування індивідуального стилю музичної діяльності вимагає не тільки врахування індивідуально-психологічних особливостей музиканта, а й набуття студентами музичних спеціальностей необхідних вмінь та навичок в процесі професійної підготовки.

Для успішного формування індивідуального стилю музичної діяльності необхідними, на нашу думку є: розвинута мотивація; психічний, моральний настрій студентів музичних спеціальностей; схильність до певних музичних творів; форма музичної діяльності.

Ядро індивідуального стилю діяльності визначає комплекс властивостей нервової системи людини [2, с. 75]. Серед особливостей, які відносяться до самого індивідуального стилю діяльності, можна виділити дві групи: ті, які набуваються в досвіді і носять компенсаторний характер у відношенні до вад індивідуальних властивостей нервової системи людини; ті, які сприяють максимальному використанню задатків та здібностей людини [3, с.331].

На формування індивідуального стилю музичної діяльності в значній мірі впливає і темперамент студента. Різниця у типах темпераменту виявляється у динаміці поведінки та діяльності. Необхідно підкреслити важливість врахування типу темперамента та його властивостей на практичну музичну діяльність.

Отже, процес формування індивідуального стилю музичної діяльності обдарованих студентів музичних спеціальностей впливає на розвиток їх музичних та загальних здібностей, сприяє максимальному використанню музичних задатків та музичних здібностей. Формування індивідуального стилю музичної діяльності визначається нами як ефективна умова професійної підготовки музично обдарованих студентів.

Література:

•1.     Ауэр Л. О стиле музыканта / Л. Ауэр. httр: //metalugi.net

•2.     Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности / Е.А. Климов. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - С.74-77.

•3.     Лосев А.Ф. Понимание стиля от Бюффона до Шлегеля // Литературная учеба. 1988. - № 1. - С.153-167.

•4.     Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума / М.А. Холодная. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2009. - 384 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>