XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. педагог. наук, Ткаченко О. М. ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦЯ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ

кандидат педагогічних наук Ткаченко Ольга Михайлівна,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦЯ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ

Складність соціокультурного простору, в якому формується особистість сучасної дитини зумовлює актуальність етнопедагогічної компетентності фахівця в галузі освіти, здатного врахувати в організації педагогічного процесу багатство народної педагогічної культури, етнокультурні відмінності вихованців та їхніх батьків.

Проблеми компетентнісного підходу в освіті активно опрацьовуються вітчизняними та зарубіжними науковцями у контексті положень Болонського процесу. Питання визначення поняття професійної компетентності вчителя, характеристики різних його видів, особливостей організації процесу формування цього особистісного утворення розглядались у працях О. Б. Бігич, Н. В. Гузій, І. О. Зимньої, І. А. Зязюна, Н. В. Кузьминої, А. К. Маркової, Л. М. Мітіної, В. В. Радула, С. А. Ракова, В. О. Сластьоніна, Л. Л. Хоружої та інших науковців. Функціональні компоненти етнопедагогічної компетентності вчителя не знайшли належного висвітлення в науковій літературі, що й обумовило наше звернення до цієї проблеми.

Етнопедагогічна компетентність фахівця в галузі освіти розглядається нами як різновид педагогічної компетентності та складова педагогічного професіоналізму, що віддзеркалює рівень опанування вчителя-вихователя педагогічною мудрістю та багатовіковим досвідом педагогічної діяльності народу, виявляє здатність до висококваліфікованого опрацювання цього надбання у світлі сучасних вимог до професійної діяльності педагога.

При побудові моделі етнопедагогічної компетентності вчителя-вихователя як різновиду педагогічної компетентності ми враховували такі теоретичні положення: 1) домінуючим чинником розвитку особистості є соціально-культурне середовище (Виготський Л. С., Вілюнас В. К., Гумільов Л. М., Ельконін Д. Б.); 2) педагогічна компетентність є специфічним проектуванням загальної культури на сферу педагогічної діяльності (Зимня І. О.); 3) педагогічна компетентність - це системне утворення, що вибірково взаємодіє з навколишнім середовищем і містить низку структуро-функціональних компонентів (Кузьмина Н. В., Маркова А. К.); 4) одиницею аналізу педагогічної компетентності виступає творча за своєю сутністю педагогічна діяльність (Маркова А. К., Сисоєва С. О.); 5) особливості формування і реалізації професійно-педагогічної компетентності вчителя-вихователя обумовлюються індивідуально-творчими характеристиками, педагогічним досвідом особистості (Пєхота О. М.).

На цій теоретичній основі структурними компонентами етнопедагогічної компетентності визначено когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операційно-технологічний та індивідуально-особистісний. Методологія системного аналізу дає змогу розглядати етнопедагогічну компетентність не лише з боку її структурних компонентів, а й зі сторони функціональних зв'язків та відношень.

Структурно-функціональний аналіз етнопедагогічної компетентності засвідчує, що функціональна її площина розкриває систему та її компоненти з боку функціонального змісту як автономні підсистеми в структурі загальніших систем. Стійкість функціональних компонентів системи, як зазначає І. Ф. Ісаєв, визначаються їх зв'язком зі структурними компонентами та між собою [4, 95].

Багатоманітність функціональних компонентів педагогічної культури підкреслює багатоаспектність змісту та видів педагогічної діяльності, на чому наголошували В. М. Гриньова, І. Ф. Ісаєв, [3, 5; 4, 95]. Сформованість педагога як суб'єкта видів педагогічної діяльності, на думку А. К. Маркової, виступає підґрунтям для певних видів професійної компетентності педагога [1, 446].

Функціональний аналіз культури не є принципово новим для гуманітарних наук, проте в педагогічній науці немає єдності поглядів на функціональну характеристику педагогічної компетентності. Враховуючи, що педагогічна компетентність є проекцією загальної культури на сферу педагогічної діяльності, можна констатувати залежність загальної, педагогічної, зокрема етнопедагогічної, культур та педагогічної, зокрема етнопедагогічної, компетентностей. Ця обставина зумовила наше звернення для розв'язання проблеми до функцій педагогічної культури.

Бенін В. Л. основними функціями педагогічної культури називає наступні: 1) людиноформуюча функція культури, відповідальна за трансляцію соціального досвіду; 2) регулятивна функція ‑ передбачає регуляцію поведінки учня в процесі трансляції соціального досвіду та регуляцію якісних характеристик особистості учня в процесі їх формування; 3) семіотична або знакова функція ‑ пов'язана із засвоєнням системи символів і знаків, які несуть інформацію про культуру певного історичного періоду; 4) аксіологічна функція ‑ у контексті цієї функції будь-який педагогічний вплив має стабільність, якщо ґрунтується на певній системі цінностей; 5) креативна функція передбачає розвиток творчих здібностей в учнів та творчий характер роботи самого педагога [2, 30]. Запропонована низка функцій тісно взаємопов'язана зі структурними компонентами етнопедагогічної компетентності, але мало чим від них відрізняється.

Повнішою у плані проекції на етнопедагогічну діяльність виявляється система функцій, запропонована І. Ф. Ісаєвим. Він вирізняє такі основні функції професійно-педагогічної культури: гносеологічну, гуманістичну, комунікативну, інформаційну, нормативну, навчальну, виховну. Кожна функція віддзеркалює різні способи розв'язання педагогічних проблем, що обумовлює розвиток різних видів педагогічної культури [4, 95‑102].

Зважаючи на специфіку етнопедагогічної компетентності, у функціональній характеристиці визначеного виду компетентності ми вважаємо доцільним керуватись положеннями щодо функцій педагогічної культури, запропонованими І. Ф. Ісаєвим. У дослідженні проблеми формування етнопедагогічної компетентності вчителя-вихователя ми будемо вважати, що відповідно до функцій педагогічної культури етнопедагогічна компетентність у сфері гносеологічної функції передбачає сформованість методологічної, дослідницької, інтелектуальної, психологічної та інших компетенцій; у сфері гуманістичної функції - етичної, гуманітарної, духовної компетенцій; у сфері комунікативної - мовленнєвої, рефлексивної компетенцій, компетенцій спілкування, зокрема міжнаціонального; у сфері навчальної функції - дидактичної, технологічної, методичної компетенцій; у сфері виховної функції - моральної, екологічної, естетичної, економічної, валеологічної, фізичної та інших компетенцій; у сфері нормативної функції - правової, управлінської, ергономічної; у сфері інформаційної функції - інформаційна компетенція та її складові (моніторингова, інноваційна, діагностична). Названі компетенції складають функціональну систему етнопедагогічної компетентності вчителя-вихователя, компоненти якої взаємопов'язані.

Отже, функціональна характеристика етнопедагогічної компетентності визначається її зв'язками із загальною, педагогічною та етнопедагогічною культурами, обумовлюється її залежністю від структурних компонентів цього виду педагогічної компетентності.

Перспективами вивчення проблеми є з'ясування особливостей формування етнопедагогічної компетентності вчителя-вихователя з урахуванням її функціональних компонентів.

Література:

•1.  Акмеология: Учебник / [общ. ред. А.А.Деркача]. - М.: РАГС, 2002. - 681 с.

•2.  Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический аналіз / В. Л. Бенин. - Уфа: Башкирский гос. пед. інститут, 1997. - 144 с.

•3.  Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): Монографія / Валентина Миколаївна Гриньова. - Харків: Основа, 1998. ‑ 300 с.

•4.  Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя / Илья Федорович Исаев. ‑ М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 208 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>