XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. педагог. наук Жосан О.Е. КНИГОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВА

Кандидат педагогічних наук Жосан Олександр Едуардович,

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського         

  КНИГОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВА

           Підручникознавство - галузь науки, що вивчає психолого-педагогічні, дидактико-методичні та ергономічні аспекти навчальної книги, тобто розвивається на стику педагогіки, психології та книгознавства.

М. Тупальський вважає, що вживання терміну «підручникознавство» має забезпечити комплексний підхід до проблем навчальної книги, оскільки інтегрує знання про характер, сутність і зміст підручника, про основ­ні закономірності його створення, про умови, форми і шляхи підвищення якості підручника, про взаємозв'язок між різними типами, видами і формами підручників, про вплив підручника на розвиток науки, на ефективність освіти, виховання і розвитку та ін. Дана галузь науки, на його думку, має містити історію підручника, методику і теорію, яка покликана бути своєрідною парадигмою підручникознавства [8, с. 140].  Однак, слід мати на увазі, що підручник моделює цілісний процес навчання (зміст, форми, методи тощо), тому він, у першу чергу, є об'єктом педагогічних досліджень, зокрема дидактичних, а наука, що його вивчає - галузь педагогіки.

Важливими аспектами підручникознавства є книгознавчі аспекти створення і функціонування навчальної літератури. Тому, вважаю за доцільне детальніше розглянути поняття «книгознавство».

Термін «книгознавство» для означення науки про книгу був уведений до наукового обігу ще у 2-й пол. XVIII ст., однак до сьогодні загальноприйнятого визначення книгознавства як наукової дисципліни не існує [3].

У рамках книгознавчих досліджень книгу розглядають як складову матеріальної культури, вивчають її основні елементи, типологію, функції, зокрема соціальну. До книгознавчого комплексу наук традиційно включають: загальну теорію книгознавства, науки про видавничу справу, поліграфію, розповсюдження книжок (бібліополістику), бібліотечну справу (бібліотекознавство), бібліографію (бібліографознавство), теорію бібліофільства тощо. Кожна з книгознавчих дисциплін становить, у свою чергу, комплекс відносно самостійних галузей знань, наприклад, до науки про видавничу справу належать: теорія редагування; економіка видавничої справи; теорія мистецтва книги; основи видавничої техніки тощо [3].

Книгознавство, на думку Л. Биковського та М. Лисовського, має всі ознаки справжньої наукової дисципліни: власний предмет вивчення (книгу в широкому розумінні цього слова), межі, обсяг і метод (бібліологічний метод). Вчені ще в першій половині ХХ століття визначили методологію книгознавства, розширили сферу дії цієї дисципліни [1].

Далі у цьому напрямку пішов Л.Живний. На його думку, книгознавство є наукою про книгу. Під книгою слід розуміти взагалі будь-який графічний документ. Подібно до структури інших наукових галузей він ділить книгознавство на дві частини: загальну і спеціальну. Загальна містить вступні, теоретичні відомості про книгу (бібліософія), а спеціальна - конкретні, спеціальні відомості про книгу; ділиться на низку іерархічно підпорядкованих спеціально-книгознавчих галузей. Їх може бути стільки, скільки взагалі є бібліологічних явищ. Одним із них може бути й підручникознавство. Кожна галузь спеціального книгознавства має власні теорію й практику [10].

Сучасні українські дослідники, як зазначає Я. Ісаєвич, проблем теорії книгознавства торкаються надзвичайно рідко, в більшості виданих в Україні статей автори обмежуються викладом концепцій закордонних учених, хоча є ділянки книгознавства, теоретичне узагальнення яких є заслугою і пріоритетом українських учених: Л. Дубровіної, де вперше всебічно розкрито теоретичні й практичні аспекти кодикології та кодикографії в межах книгознавчого комплексу, а також цикл досліджень Г. Ковальчук, у яких обґрунтовано концепцію книжкового пам'яткознавства [2]. Водночас, як пише В. Медведєва, слід визнати, що в Україні дотепер немає загальних теоретичних досліджень, які передбачали б розгляд книгознавства як системи, методологічного обґрунтування його спрямування, структури і пріоритетів [5].

Окремі сучасні дослідники відносять книгознавство до структури документознавства. [4; 6; 9]. І.Тимошенко розглядає книгознавство як окрему галузь науки та підтверджує дворівневу організацію книгознавства: загальне й спеціальне [7].

Як висновок розгляду різних існуючих на даний час концепцій можна стверджувати, що в кожній з них є рація. Разом з тим у кожній із них є слабкі місця, що викликають зауваження. Синтезу набутих знань поки що не відбулося. Переважна більшість учених уважає, що книгознавство вивчає книгу як явище культури та предмет виробництва, розповсюдження і зберігання.

Отже, зважаючи на перелічені вище ідеї, погляди й підходи, можна визначити книгознавство як: 1) комплексну науку про книгу та книжкову справу або комплекс суміжних, тісно пов'язаних, але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, що вивчають книгу, процеси її створення, розповсюдження та використання; 2) теоретичну дисципліну про книгу і книжкову справу, синонім поняття «бібліологія».

Еволюція поглядів на сутність, структуру, завдання, закономірності книгознавства, як зазначає І.Тимошенко, триває з кінця XVIII ст. і має перспективу не завершитися, бо в процесі суспільного інформаційно-технологічного розвитку видозмінюється предмет науки, розширюється об'єкт [7]. Погоджуючись з цією думкою, маю зазначити, що сучасна наука досліджує теорію та історію книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та спеціальних книгознавчих дисциплін, серед яких є ціла низка нових: кодикології, історії мистецтва книги, бібліополістики, бібліології, історії бібліотечних колекцій і зібрань, бібліотечної професіології та психології, соціології та статистики книги й бібліотечної справи, необхідної уваги підручникознавству не приділяє. Проаналізувавши сучасні дослідження за зазначеними вище напрямами, мушу констатувати, що мені не вдалося знайти відомостей про спеціальне ґрунтовне вивчення вченими-книгознавцями проблем шкільного підручника або підручника для вищої освіти.

         Спираючись на висновки, що були зроблені мною на попередніх етапах дослідження, про два підходи до структурування поняття «підручникознавство» (перший відносить підручникознавство до галузі педагогічних наук, хоча й з певними уточненнями та посиланнями на важливість книгознавчих аспектів; другий полягає у наданні підручникознавству передусім книгознавчого, а вже потім - педагогічного характеру; ґрунтується на визначенні книгознавства як наукової галузі, що має дві складові: загальну і спеціальну, - до спеціального книгознавства відносять і підручникознавство) та враховуючи результати дослідження змісту й структури поняття книгознавства, можу зробити такі висновки:

•-         схиляючись у цілому до першого з підходів, мушу підкреслити необхідність посилення уваги в процесі досліджень проблеми якості навчальної літератури до її книгознавчих (бібліологічних) аспектів;

•-         можу запропонувати використовувати таку формулу при визначенні місця книгознавчих аспектів у структурі сучасного підручникознавства: книгознавство, як комплексна наукова дисципліна (або як комплекс наукових дисциплін), не може бути часткою підручникознавства; підручникознавство ж, у свою чергу, як комплексна наукова дисципліна, що розвивається на  стику педагогіки, психології та книгознавства, не може бути часткою книгознавства; отже, можемо говорити лише про визначення певного книгознавчого компоненту підручникознавства та відповідно - певного підручникознавчого компоненту книгознавства.

Література:

1. Биковський Л. До методології книгознавства / Биковський Л. [Електронний ресурс] // Наук. зб. - Укр. Віл. АН у США. - Нью-Йорк, 1953. - С. 12-17. - Режим доступу: Державна бібліотека імені В.О.Сухомлинського НАПН України. - Режим доступу : http://www.library.edu-ua.net/id/1060/.

2. Ісаєвич Я. Д. Українське книгознавство: етапи розвитку / Ісаєвич Я.Д. // Вісник Львівського університету. - 2006. - Вип. 1. - С. 7-19.

3. Ковальчук Г. І. Книгознавство та дослідження історії книги в Україні / Ковальчук Г. І. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.history.org.ua/?l =EHU&verbvar=Knygoznavstvo&abcvar=14&bbcvar=17.

4. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / Кулешов С.Г. - К. : УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв, 2000. - 162 с.

5. Медведєва В. Книгознавчий аспект сучасної культурної політики / Медведєва В. // Наукові праці НБУВ. - Київ, 2003. - Вип. 10. - С. 304-316.

6. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісн. кн. палати. - 2003. - № 4. - С. 18-21.

7. Тимошенко І. До питання про структуру загального і спеціального книгознавства / І. Тимошенко // Вісн. кн. палати. - 2006. - № 10. - С. 45- 47.

8. Тупальский Н. Учебник как объект педагогических исследований / Тупальский Н. // Сов. педагогика. - 1982. - № 5. - С. 140-141.

9. Швецова-Водка Г. Структура документознавства і його місце серед суміжних наукових дисциплін / Галина Швецова-Водка // Cтудії з архівної справи та документознавства. - 2004. - Т. 12. - С. 122-128.

10. Żіvnу L. J. Bibligrafia і bibliologia. Pojecie, prszedmiot, rozwoj [Zasoby elektroniczne] / Zіvnу L. J. - Warszawa-Wilno 1936, 81 ст. // Ukraiński swobodnie Library w Toronto. - Tryb dostępu : http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html.

Е-mail: sasha1@host.kr.ua


Комментариев: 7 к “канд. педагог. наук Жосан О.Е. КНИГОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВА”

  1. В.Петренко:

    Дуже цікава стаття. Незвичний підхід до цієї проблеми. Дійсно, аналізуючи підручник, ми часто забуваємо про те, що це - в першу чергу книга. Буду радий познайомиться з іншими роботами автора. Де їх можна знайти?

  2. О.Жосан:

    Дякую за увагу до моєї статті. Інші розробки з проблем підручникознавства Ви зможете знайти на сайті нашого інституту www.koippo.kr.ua - на сторінці кафедри педагогіки, а також у рубриці "На допомогу вчителеві".

  3. Валентина:

    Дякую за цінну інформацію, що близька до теми нашого дослідження про використання словників як засобу навчання. Подані Вами відомості з книгознавства і підручникознавства, безумовно, не залишаться поза нашою увагою. Чи не вважаєте Ви за потрібне в своєму подальшому дослідженні торкнутися питання словникарства, адже словники, так само, як і підручники, є видом навчальної книги?

  4. О.Жосан:

    Шановна пані Валентино! Словник - дійно важливий вид навчальної літератури, але він вивчений набагато гірше, ніж підручник. На мою думку, словник має розглядатися як компонент навчально-методичного комплексу. До речі, я ще не зустрічав визначення терміну "словникарство". Якщо у Вас є відповідні розробки щодо його змісту й структури, а також матеріали щодо вимог до словника, дидактичних засад використання словників на уроках (лекціях, практичних заняттях), надішліть їх, будь ласка, на мою ел. адресу. Буду радий співпрацювати з Вами. Інші мої розробки з проблем підручникознавства та якості навчальної літератури можна подивитися на сайті нашого інституту www.koippo.kr.ua - на сторінці кафедри педагогіки і психології, та у рубриці "На допомогу вчителеві".

  5. Валентина:

    Цілком згідна з Вами, що словник як засіб навчання мало вивчений дидактикою. Саме тому ми і намагаємся розробити у нашому дисертаційному дослідженні проблему дидактичної сутності словників та їх ефективного використання у процесі навчання іноземних мов. Термін "словникарство" дуже поширений у контексті вивчення такої галузі мовознавства як лексикографія. У дидактиці я зустрічала термін "словникова робота", ми ж намагаємося впровадити термін "словникові технології". Можливо, Вас зацікавлять методичні рекомендації "Використання словникових технологій у процесі вивчення іноземних мов", а саме - їх теоретична частина (надішлю на Вашу електронну адресу). Тема використання словниково-довідкової літератури знайшла своє відображення у дисертації Кривець С.В.(2009р.), а дидактичні засади створення і застосування тлумачних словників розкриті у дисертації Лаптєвої М.В.(2003р). Інших дисертаційних досліджень у педагогіці, що стосуються словників, на даний момент мною не знайдено. Буду рада продовжити з Вами співпрацю.

  6. Olena:

    Дуже цікава статя. Я теж дуже цікавлюсь книгами. Останнім часом дуже цікавлюсь книгами в електронному варіанті.

  7. Iрина:

    Ваші погляди на книгознавчі аспекти достить актуальні!


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>