XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. політичн. наук, Луцишин Г. РОЗВИТОК МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Луцишин Галина,

кандидат політичних наук,

доцент кафедри політології

 Національного університету „Львівська політехніка"

РОЗВИТОК МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Статистика останніх десятиріч свідчить про те, що в Україні внутрішня етнічно-групова структура суттєво змінилася і продовжує змінюватися.  Разом з тим, сучасні інтеграційні процеси на території Європи активно сприяють зростанню ролі національних меншин, зокрема, із розширенням прикордонної та міжрегіональної співпраці. Вивчення даної проблеми вимагає постійної уваги та нових теоретичних розробок, а також нових підходів в системі державної влади усіх рівнів.

Останнім часом можна зустріти ряд праць, де науковці все частіше піддають сумнівам існування в сучасних умовах так званої «гомогенної нації», зокрема, наголошують, що національна культура та національна ідентичність втрачає свої особливості і стає «гібридною». Поліетнічні суспільства активно витісняють моноетнічні. З іншої сторони, в умовах розвиненої глобалізації, інформаційного суспільства, посилення процесів міждержавної залежності, інтеграційних процесів,  поняття нації, національної ідентичності залишається  важливими елементами підтримки суспільної єдності, адже нації формують великі спільноти, часто додають змісту розвитку сучасної держави. Деякі вчені відстоюють думку про  те, що поняття нації є вічним, вони завжди лишатимуться основою розвитку  людського суспільства вони не  зникають, є  лише періоди їх розквіту чи занепаду, проте нації постійно відроджуються. Етнічні спільноти та нації залишаються важливим фактором для розвитку нових держав та суспільств. Теза про те, що виходом з ситуації є успішний розвиток поліетнічних націй типу американського зразка не дає ніяких гарантій, адже можна навести багато прикладів, де в заможних, високорозвинених державах спостерігаються міжнаціональні конфлікти, сепаратисті настрої (Каталонія, Країна Басків, Квебек). Глобалізаційні процеси також посилили і страх перед іммігрантами, який посилює, зокрема, і в Європі процеси протистояння титульної нації та національних меншин, відновлення національної ідентичності та національної солідарності.

Активізація в Україні процесів міграції представників як титульної нації, так і інших етнічних груп та рееміграційні процеси (повернення депортованих з України народів) ставить на порядок денний необхідність вдосконалення державної політики у сфері міжнаціональних відносин, посилення процесів націєтворення, розробку нових державних програм в етнополітичній сфері.

Актуальність досліджуваного питання полягає у тому, що на сучасному етапі, попри глобалізаційні процеси, поширення масової культури та зростання міждержавної залежності, можна спостерігати підвищення ролі етно-національного чинника у зовнішньополітичних процесах, а в окремих ситуаціях вони виступають одним із важливих факторів при веденні міждержавної співпраці та формуванні євроінтеграційних процесів. Оскільки Україна вибирає курс на інтеграцію в європейський простір, це зумовлює необхідність розвитку державної політики та української політичної нації відповідно до європейських стандартів, що сприяє рівності політичних, економічних та соціальних прав усіх етнічних груп держави. І хоча сьогодні владою розроблено значну кількість програм щодо формування національного розвитку, націє будівництва, міжнаціональних та міжконфесійних відносин, більшість з них демонструють доволі формальний підхід державних структур до вивчення сучасного стану та розвитку етнополітичних процесів в майбутньому.

Відповідно до документів, зокрема, звітів, результатів моніторингів, які готують ряд державних установ, зокрема, Держкомміграції, в нашій державі усталився безконфліктний, інтегративний тип розвитку міжнаціональної взаємодії. Однак практика свідчить, що на сьогодні є ряд проблем політичного, соціально-економічного характеру у сфері міжнаціональних відносин,  практично відсутня державна програма  щодо підтримки українства в світі.

Підсумовуючи, можна зауважити, що міжнаціональні відносини відіграють одну з важливих ролей у зовнішньополітичній діяльності держави та формуванні євроінтеграційних процесів.  Досвід показує, що більшість європейських держав активно працюють у напрямку захисту інтересів та прав національних меншин в інших державах.

Важливу роль відіграють правові аспекти розвитку міжетнічних відносин. Чинне законодавство України достатньою мірою забезпечує збереження ідентичності та культурної самобутності національних меншин, однак стрімкий розвиток міжнаціональних процесів і зростаюча активність представників етнічних спільнот вимагають удосконалення процесу формування правового поля та механізмів реалізації державної етнонаціональної політики.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>