Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Слов'янський державний педагогічний університет
Кандидат психологічних наук Переверзєва В.М.
ВПЛИВ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ ПІДЛІТКА НА МІЖОСОБОВІ СТОСУНКИ
Актуальність проблеми полягала в тому, щоб вивчити особливості впливу особистісних якостей підлітків на їх міжособові стосунки. Як відомо, що підліткам характерна неврівноваженість неадекватність емоційно-вольових якостей, реакцій, підвищена агресивність, роздратованість, що може негативно позначитись на формуванні міжособових стосунків, на вибір партнера спілкування і взагалі на встановленні міжособових контактів з іншими людьми. Як показують дослідження Л.І. Божович, Д.І. Фельдштейна, Кряжева Н.Л., Райса Ф., Лебединського В.В., Якобсон A.M. та інших, що статеве дозрівання в підлітковому віці впливає на їх психічний розвиток, особистісні якості та міжособистісні стосунки. Цей вплив опосередкований відносинами підлітка до навколишнього середовища, порівнянням себе з однолітками і дорослими, тобто не біологічні якості стають визначальними в психічному розвитку, а його вихід на якісно нову соціальну позицію, новий соціальний статус, внаслідок чого розвивається свідоме відношення до інших.
Тривожність, агресивність, підвищена емоційна збудженість, а іноді і жорстокість можуть приймати стійкий затяжний характер протікання і впливати на міжособові стосунки, породжуючи конфліктність, непорозуміння, а іноді і ворожість у стосунках.
Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості впливу особистісних якостей підлітка на його міжособові стосунки, сприяти розвитку позитивних взаємин та гармонійному розвитку особистості в підлітковому віці.
Основна гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що чим вище рівень розвитку у підлітка позитивних якостей особистості, тим вище рівень його соціального статусу в міжособових стосунках, високий рівень негативних особистісних якостей сприяє зниженню рівня соціального статусу в міжособових стосунках, прояві конфліктності, ворожості та жорстокості у стосунках. Дослідження проводилось з підлітками 12-14 років в кількості 50 осіб. Використовувались діагностичні методики дослідження міжособових стосунків (Лірі), локалізації контролю (СР. Пантелеева. В.В. Століна), агресивності підлітків (А. Басса-Даркі), методи спостереження, бесіди, методика соціометрії (Морено).
Проаналізуємо отримані результати: підлітки 12 років виявили 30% низького рівня агресивності, 35% нижче середнього, 10% середнього рівня, 5% вище середнього, 15% високого рівня, в той час як підлітки 14 років виявили 0% низького рівня агресивності, 31% середнього рівня, 20% вище середнього рівня і 40% високого рівня, що дуже симптоматично таке підвищення агресивності у стосунках в колективі. Індекс ворожості в міжособових стосунках виявлено в таких значеннях: в 12 років дуже низький рівень 15%, низький рівень 40%о, нижче середнього 35%, середнього рівня 10% , вище середнього 10%), високого рівня виявлено не було. В той час як в підлітків 14 років низький рівень ворожості виявлено у 11%), нижче середнього рівень 18%), середнього рівня у 22%) підлітків 14 років, вище середнього рівня 18%), високого рівня у 29%) підлітків. Таким чином, така особистісна якість як ворожість в міжособових стосунках більше виявлена у старших підлітків.
Найбільш вираженим типом міжособових стосунків у підлітків є домінування авторитарного, егоїстичного та агресивного типу міжособових стосунків.
Аналіз дружелюбних міжособових стосунків показав домінування у підлітків 12 років в 35%, середнього рівня у 10%) і низького рівня дружелюбних відносин у 25%) підлітків 12 років. В 14 років було виявлено лище 7% високого рівня дружелюбного типу міжособових стосунків, 17% середнього рівня і 35% низького рівня дружелюбних відносин в міжособових стосунках.
Виявлення соціального статусу у стосунках підлітків показало домінування екстернального типу локусу контролю самосвідомості над інтернальним типом, що свідчить про те, що в 12 років ще виявляється низька потреба в лідерстві, в той час як в 14 років екстернальність (схильність до лідерства) стає домінуючою формою поводження в міжособових стосунках, що і приводить до непорозумінь і конфліктів. Виявлення переважного типу локусу контролю самосвідомості в міжособистісних стосунках показало, що в 12 років домінує інтернальний тип локусу контролю, в 14 років домінує екстернальний тип локусу контролю, який впливає на соціальне положення підлітка в колективі, тобто його соціальний статус. Екстернальний тип локусу контролю зв'язаний у підлітків з виявом агресивності і ворожості в міжособових стосунках. Кореляційний аналіз виявив залежність між рівнем агресивності підлітка та екстернальним типом локусу контролю самосвідомості, тобто прагненням до соціального домінування над партнером в спілкуванні та міжособових стосунках, така залежність становила 0,85, тобто сильний прямий зв'язок, між низькими показниками спостерігався більш помірний зв'язок на рівні 0,45, кореляційний зв'язок між агресивністю в міжособових стосунках та підлеглим типом в міжособових стосунках становив 0,57, тобто чим більше виражений підлеглий тип стосунків в групі, тим більше виявів агресивності і тенденції до домінування у інших підлітків. Між інтернальним типом локусу контролю самосвідомості та агресивністю виявлено слабкий зв'язок на рівні 0,24, що свідчить про те, що учні схильні до інтернального типу локусу самоконтролю і менше схильні до агресивності.
З метою зниження негативних тенденцій і впливів в міжособових стосунках та усунення причин такої агресивної поведінки була проведена психокорекційна робота з підлітками 12-14 років. Основна мета якої була пошук альтернативних та соціально прийнятих способів задоволення особистісних потреб та міжособової взаємодії з оточуючими людьми. Робота основувалась на принципі поваги один до одного, терплячості у стосунках, схвалення вчинків, принципі партнерства і дружби, проводились групові та індивідуальні бесіди, консультації, спостереження, тренінгові вправи. Проведення контрольного етапу експерименту показало зниження ворожості у стосунках, а також конфліктів та непорозумінь на 15-20%, зростання дружелюбного типу міжособових стосунків.
Таким чином, проведене дослідження показало, що особистісні якості підлітків знаходяться прямій залежності з міжособовими стосунками і виявляють прямий вплив на дружелюбність колективу, його сумісність та згуртованість. Найбільш вираженим у молодшому підлітковому віці виявився дружелюбний тип стосунків з інтернальним типом локусу контролю самосвідомості, в старшому підлітковому віці домінантний тип стосунків з екстернальним типом локусу самоконтролю, проте психокорекційна робота зменшує у підлітків тенденції до проявів агресивності і ворожості у міжособових стосунках. Прагнення до дорослості у підлітків зв'язано з формуванням індивідуального стиля поведінки, що деколи зв'язано з потребою в домінуванні та досягненні високого соціального статусу в колективі. Нами були зроблені деякі практичні рекомендації для вчителів, батьків, підлітків, які заключались в тому, що пропонувалось приділяти підліткам більше уваги та доброзичливості для уникнення зовнішньої агресивності та конфліктності, єднати дітей загальною метою діяльності, підвищувати авторитет кожного підлітка в міжособових стосунках, знаходити в кожному з них позитивні особистісні якості та властивості, заохочувати діяти в колективі, попереджувати схильність до самотності підлітка, допомогти знайти хороших друзів, перешкоджати проявам ворожості, скутості, замкнутості, поліпшувати психологічний клімат в колективі та міжособових стосунках підлітків.
Література:
•1. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. М. 1965.
•2. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. - Ярославль. 1997.
•3. Лебединский (ред.) Эмоциональные нарушения и их коррекция. М. 1988.
•4. Райе Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. Питер. 2000.
•5. Фельдштейн Д. И. Психология личностного развития подростка. // Советская педагогика // №4, 1991.
•6. Якобсон A.M. Эмоциональная жизнь школьника. М. 1996.