XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Канд. психол.н. Переверзєва В. М. Взаємозв’язок самоконтролю і схильності до конфліктності у підлітків.

Переверзєва В. М., кандидат психологічних наук,

доцент Слов'янського державного педагогічного університету

Взаємозв'язок  самоконтролю і схильності до конфліктності у підлітків.

  

Проблема дослідження полягала в тому, щоб вивчити взаємозв'язок  самоконтролю і схильності підлітків до конфліктної поведінки. В дослідженні виходили з припущення про те, що чим вище рівень розвитку самоконтролю у підлітків, тим менше виявляється тенденція до конфліктної поведінки і навпаки, чим вище конфліктність в проявах поведінки у підлітків, тим нижче розвинуті навички до самоконтролю та саморегуляції поведінки. Як відомо, що підлітки характеризуються підвищеною конфліктністю, неврівноваженістю, емоційною збудженістю, агресивністю та нервовістю, що можуть  спровокувати соціально небажану поведінку і навіть привести до крайньо негативних проявів в особистісній поведінці таких, як високу конфліктність з оточуючими людьми чи навіть  суїциду, що може демонструвати небажання  спілкуватись з соціальним оточенням, перебільшенням  підлітком значимості своїх проблем, стосунків тощо.

Як показали дослідження Л.І. Божович, Бюттер К., Пулкинен Л.,      Фельдштейна Д. та інших, що ядром конфліктної поведінки, яка призводить до моральної деформації особистості є не біологічні особливості, а недоліки сімейного та  шкільного виховання, тобто психолого-педагогічна занедбаність  та пасивність підлітка. Підліток очікує уваги і розуміння, довіри дорослого, але недовіра до нього породжує психологічний бар'єр, непорозуміння, конфліктність.

Помітну роль в стосунках з оточуючими грають негативні почуття та емоції підлітків такі, як  гнів, страх, помста, ворожість. Така конфліктна, агресивна  поведінка підлітків пов'язана з негативними формами поведінки: бійками, образами, тілесними ушкодженнями тощо.  Саме таку поведінку                 З. Фрейд і А. Фрейд     розглядають як біологічно чи генетично обумовлену, вважаючи її прямим проявом генетичного неблагополуччя особистості.

Поступово підліток навчається контролювати свої агресивні та конфліктні форми поведінки, отже контроль, поступово самоконтроль - є тими психологічними   механізмами, що допомагають підлітку оволодіти своєю поведінкою, своїми діями, сформувати соціально одобрену поведінку.   

В нашому дослідження була розроблена соціальна модель формування самоконтролю у підлітків, як психологічний механізм  захисту особистості від небажаної конфліктної поведінки в ситуаціях між особових взаємин, спілкування, діяльності. Модель включала  опору на інтимно-особистісне  спілкування з підлітком в процесі взаємин, що сприяє переходу зовнішніх впливів дорослих у внутрішні  спонуки до соціально нормованої  само регульованої поведінки. Модель  ґрунтувалась на тезі Д. І. Фельдштейна про те, що якщо потреба підлітка в інтимно-особистісному спілкуванні задовольняється, то розвиток особистості здійснюється в позитивному  напрямку, але коли потреба підлітка в соціально-орієнтованій формі     спілкування залишається незадоволеною і обумовлює перевагу стихійно-групового спілкування, то призводить до негативного напрямку розвитку особистості підлітка. Ось чому необхідне цілеспрямоване включення підлітка в систему багатопланової діяльності, що забезпечує успішну форму поведінки, ліквідацію занедбаності, конфліктності, агресивності чи пасивності.

Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб виявити особливості розвитку  у підлітків  вольових якостей і в першу чергу такої властивості як самоконтроль  і схильність підлітків до конфліктної поведінки, показати їх взаємозв'язок та залежність.  В дослідження використовували стандартизовані діагностичні методики по виявленню суб'єктивного локусу самоконтролю Дж. Роттера (адаптований варіант), методику К. Томаса по виявленню нахилу  до конфліктної поведінки.

Так, в процесі дослідження суб'єктивного  контролю виявлено, що в підлітковому віці виділено два типа самоконтролю: екстернальний та інтернальний, які мають полярну спрямованість. Екстернальний тип самоконтролю  являє собою те, що всі дії підлітка, на його думку обумовлені діями зовнішніх сил, інтернальний тип - як результат власної поведінки, діяльності.  Так, було виявлено, що екстернальний тип локусу самоконтролю серед молодших підлітків виявили 65%, серед середніх підлітків 45%, серед старших підлітків 30%; інтернальний тип локусу самоконтролю серед молодших підлітків виявили 35%, серед середніх підлітків  55%, серед старших підлітків 70%. Все це свідчить про зростання ролі самосвідомості в аналізі своєї поведінки, про зростання інтернального типу локусу самоконтролю, коли підліток інтерпретує свою поведінку і дії, як результат особистісної діяльності, як залежну  від самого себе, а не  від зовнішніх сил, чи інших людей, тобто причини негативних вчинків та конфліктної поведінки підліток починає бачити в самому собі, вважає себе відповідальним за вчинки та дії, обвинувачує себе в різних  неприємних ситуаціях, може вже здійснити контроль своїх формальних чи неформальних стосунків з іншими.

За методикою діагностики нахилу особистості до конфліктної поведінки (К. Томаса) було виявлено типи реагування підлітків в конфліктній ситуації: суперництво (конкуренція) як бажання задовольнити свої потреби та інтереси за рахунок втрат іншого; пристосування, як принесення в жертву особистісних потреб, інтересів заради іншого; компроміс, як врахування  особистих потреб і інтересів  так і врахування потреб і  інтересів іншого; уникнення, як відсутність намагання до  кооперації, відсутність тенденції до досягнення особистих цілей в спілкуванні чи в діяльності; співробітництво, як можливість до задоволення потреб і  інтересів обох сторін.

Так, в результаті співставлення типів самоконтролю і реагування підлітків в конфліктній ситуації було виявлено, що інтернальність самоконтролю відповідає співробітництву  і компромісу в конфліктних ситуаціях, а екстернальний тип самоконтролю пов'язаний з  суперництвом, конкуренцією.  Пристосування чи уникнення конфліктної поведінки в ситуаціях спілкування виявляли підлітки з слабо розвиненими вольовими якостями і самоконтролем. Серед  молодших підлітків виявлено було 45% схильних до співробітництва, серед середніх підлітків таких було 40%, серед старших підлітків - 35%. Підлітків, які виявили компроміс серед молодших підлітків було 55%, серед середніх - 50% і серед старших підлітків - 35%.

Однак підлітків, які виявили суперництво, конкуренцію, тенденцію до змагання постійно з віком збільшилось, так, серед молодших підлітків їх було лише 25%, серед середніх і старших підлітків відповідно 55% і 65%.

 З віком кількість підлітків, які виявили пристосування чи уникнення конфліктної поведінки зменшувалось. Таких серед молодших підлітків  було 60%, серед середніх підлітків - 35%, серед старших підлітків лише 15%. Все це свідчить про те, що здійснюється поступово розвиток сили волі, бажання виявити свої властивості  і можливості особистості, свої вольові якості, самоконтроль саморегулювання. Серед інтернального типу локусу самоконтролю виявилась значна частина підлітків з високим соціальним статусом, а саме лідерів та прийнятих в колективі підлітків.

Середні  показники по групам підлітків становили: серед молодших підлітків - суперництво становило 2,5 балів, співробітництво у молодших підлітків - 6,7, компроміс у молодших підлітків становив 6,7 балів, уникнення конфліктної ситуації у молодших підлітків становить 7,1, пристосування  як форма поведінки в конфліктній ситуації у молодших підлітків становить 5,0 балів. У середніх підлітків суперництво становило 3,5, співробітництво 4,2 бала, компроміс 5,2 бала, уникнення конфлікту у середніх підлітків становило 4,3 бала, пристосування 4,0 бала. У старших підлітків суперництво становило 4,9 бала, співробітництво 3,8 бала, компроміс 3,8 бала, уникнення конфлікту становило 4,0 бала, пристосування лише 2,8 бала.

Таким  чином, у молодших підлітків  самоконтроль  пов'язаний з такими формами реагування в конфліктній ситуації, як співробітництво, компроміс, уникнення конфлікту, оскільки молодші підлітки знаходяться в основному під впливом  зовнішнього контролю, самоконтроль  слабо розвинений, у середніх  підлітків - з компромісом і уникненням, оскільки ці форми реагування пов'язані  ще з слабким розвитком самоконтролю, самосвідомості.

А ось старші підлітки виявили в більшій мірі суперництво, конкуренцію, як форму самовираження в конфліктній ситуації, а це свідоцтво розвитку  самоконтролю, самосвідомості, бажання самостійно регулювати свою поведінку, мати свою власну позицію, думку, свій погляд, своє розуміння конфліктної ситуації чи спілкування взагалі.

 З метою розвитку самоконтролю і вміння регулювати себе в конфліктній ситуації, стримувати та проявляти соціально бажані форми поведінки в конфліктах з підлітками провели психокорекційну роботу, яка включала  моделювання ситуацій соціального спілкування. Учасники  збирались два рази на тиждень в психологічному кабінеті, де   проводились  психодраматичні ігри, бесіди; бажаючі мали змогу вільно висловлювати думки, емоції, переживання; проводились вербальні і невербальні інсценівки, в яких підлітки розказували чи показували якими вони були раніше і якими стали, якими мріють стати.

Таким чином, здійснювалось усвідомлення емоційної сфери підлітком свого "Я", набування соціального досвіду, позитивного реагування в конфліктній ситуації, вміння до самоконтролю, сприйманню агресивних імпульсів. У молодших підлітків виявлено домінування екстернального типу контролю, оскільки слабкість розвитку самосвідомості вела до прояву егоцентричності в самоконтролі, то в середньому і старшому підлітковому віці все більше виявляється в поведінці інтернальний тип контролю, розвиток самосвідомості, саморегуляції, перехід від егоцентризму до децентрації позиції особистості підлітка.

Таким чином, існує пряма залежність розвитку  навичок до самоконтролю і розвиток таких форм реагування в конфліктних ситуаціях, що свідчать про зростанні самосвідомості, саморегуляції, самоствердження, бажання підлітка засвоювати певне положення серед  однолітків, добитись визнання   однолітків.

Література.

1.Л.И. Божович. Личность и ее формирование в детском возрасте.

2. Бюттер К. Жить с агрессивными детьми. М. Просвещение.1997.

3.Пулкинен Л. Становление образа жизни с детского до юношеского возраста. // Психология личности и образ жизни//. М. 1987.

4. Фельдштейн Д.И. Особенности личностного развития подростков в условиях социально-экономического кризиса. // Мир психологии и психология в мире//. 1994.

5. Фрейд З.  Психология бессознательного.


Один комментарий к “Канд. психол.н. Переверзєва В. М. Взаємозв’язок самоконтролю і схильності до конфліктності у підлітків.”

  1. Vika:

    Спасибо,познавательно!!!!


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>