XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. психолог. н., Дорожко І.І. ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ У НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ ТА ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРАХ

Кандидат психологічних наук, доцент

Дорожко Ірина Іванівна

   ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ У НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ ТА ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРАХ                                

     У даній статті розглядається проблема навчальної мотивації студентів.  Аналізуються поняття мотивація, рефлексія, адаптація.

Ключові слова: студент, мотивація, адаптація.

     В данной статье рассматривается проблема учебной мотивации студентов. Анализируются понятия мотивация, рефлексия, адаптация.

Ключевые слова: студент, мотивация, адаптация.

     In this article the problem learing motivation of students. The concept of motivation,  reflexion, adaptation is analyzed.

Key words: student, motivation, adaptation.

     Постановка проблеми. Пріоритетним напрямом модернізаційних процесів, що відбуваються в українській освіті, є забезпечення її високої якості, яка спрямована не тільки на зміни у складі знань та способів дій, але передбачає  також    якість    життя у    площині таких    понять,   як "адаптація", "мотивація", "рефлексія".

     Адаптація відкриває нові можливості  розвитку особистості, які виявляються в її зміні, формуванні нових властивостей і в цьому процесі особливе навантаження припадає на навчання.     Розвиток  особистості    передбачає загальне розуміння адаптивних процесів, які реалізуються на психологічному рівні,  її  інтелектуальній мобілізації до вимог зовнішнього середовища.

     Взаємозв'язок проблеми адаптації і соціального становлення особистості висвітлено у дослідженнях В.Г.Бочарової, О.М.Леонтьєва, А.В.Петровського, Л.С.Рубінштейна; про сутність особистості, закономірності її становлення і розвитку у дослідженнях С.Д.Максименка, С.Л.Рубінштейна; про активність особстості у власному розвитку і саморозвитку - К.О.Абульханова-Славська, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн; про особистісні визначення прфесіоналізації у працях Е.Фромма, Е.Еріксона, Є.О.Клімова, В.О.Моляко.

    Труднощі,  які зустрічає особистість не завжди можуть бути успішно вирішені, адекватно оцінені.   Успішна адаптація забезпечує включеність суб'єкта у діяльність, зміну стереотипів у навчанні і мотивації навчальної діяльності, зміну рефлексивних механізмів особистості, сприяє соціалізації у цілому. 

    Актуальність дослідження.

 У центрі навчально-педагогічного процесу знаходиться особистість з її інтересами, цілями і потребами. У зв'язку з цим особливо актуальним видається вивчення потреб і мотиваційної сфери особистості студента, врахування його мотивів, нахилів, бажань, намірів. Якраз такий підхід дозволяє гнучко моделювати навчальний процес, сприяє

ефективності майбутніх фахівців, бо мотивація повинна розглядатися як процес, який спрямовує, регулює і активізує діяльність суб'єкта навчання.[3].

     Проблемі  дослідження мотивації навчальної діяльності присвячені праці Л.І.Божович, А.К.Маркової, А.А.Реана, О.С.Гребенюк, В.Г.Асєєва, П.М.Якобсона. Асєєв В.Г. вважає, що "якісний склад і рівень формуючих функційних

 можливостей   людини    ( фізичних,     інтелектуальних ,   емоційних, комунікативних і т.д.) обумовлюють звичайно і формування відповідних потреб , інтересів до даних видів діяльності.   Існує тенденція до переключення всіх мотиваційних установок  на більш сприятливі   види діяльності, відповідні формуючим або сформованим функційним можливостям людини". Аналогічна позиція у відношенні взаємодії потреб та мотивів діяльності, з одного боку, і   можливостей   людини   в діяльності,    з    іншої    сторони, висвітлюється у працях С.Л.Рубінштейна, К.М.Гуревич, К.К.Платонова та ін.[ 4].

Мета статті. У своєму дослідженні ми мали на меті - вивчити мотиви навчання у вузі за показниками науково-дослідної і професійної сфери.

   Предмет дослідження - навчальна мотивація студентів у науково-дослідній та професійній сферах.

    Об'єкт дослідження - студенти третього курсу.

    Досягнення мети дослідження передбачає розв'язання наступних завдань:

1. Охарактеризувати теоретичні аспекти поняття "мотивація", "рефлексія",

"адаптація".

2. Проаналізувати стратегію та основні результати дослідження.

  Гіпотези дослідження

1. На вибір теми нашого дослідження вплинули зміни щодо підготовки фахівців у науково-дослідній і професійній сферах за Болонським процесом.

2. Дослідити залежність навчальної мотивації студентів від напряму Підготовки до майбутньої спеціальності.

Зміст формування навчальної мотивації особистості студентів визначається за такими напрямами:

1. формування потреб та мотивів розвитку;

2. формування знань, умінь та навичок майбутньої діяльності;

3. оцінка професійних здібностей та планування подальшої системи дій мотивації досягнення успіху.

     У свою чергу, особливості подальшого професійного самовизначення, зміни рефлексивних механізмів майбутнього фахівця залежать від того, що є найбільш ціннісним для суб'єкта, які потреби задовольняє

особистість у діяльності, якого змісту набувають її професійні плани і життєва перспектива.

     Дослідження потреб, які задовольняє особистість у діяльності ми здійснили за допомогою  методики "Діагностики учбової мотивації студентів".

   Виклад основного матеріалу.

Рефлексія виникає із волі переконати самого себе, а не  із  доброї  віри та  посилання  на  авторитет.  Рефлексія висуває питання, щоб  одержати упевненість  у  своїй  позиції, вона розчиняє  тотальність, в якій сама

безпосередньо знаходиться, "ізолює аспекти,  точки  зору" і  разом  з  тим  утримує  їх   як  ізольоване, оскільки  вона    відмовляється   від накопиченого, щоб зробити найважливішими інші аспекти, і так вона розвиває повноту позиції, спочатку, як точку зору, щоб потім досягти значного розуміння [1].

У  безмежній саморефлексії здійснюється перевірка кожної позиції, яка формується   у   особистості,   усвідомлюється    проблематика  "Я" і  діалектика всього суб'єктивного буття. Профеноменом нашої душі є те, що вона спрямовує свідомість на світ,  на речі, які знаходяться  поза свідомістю і ,одночасно, повертає його на  душу.У нашій свідомості існує самосвідомість. Предметна інтенція (особливість свідомості бути спрямованою) повертається одночасно назад "рефлектує" душу, і робить її тим, що ми називаємо - я, сам, особистість [1].

       Методика «Діагностики учбової мотивації студентів»

(спрямованість навчання студентів у науково-дослідній та професійній сферах)

Опитувальник містить у собі 34 питання, які необхідно було оцінити за 5-бальною| шкалою по значущості для студента. 1 бал відповідає мінімальній значущості мотиву, 5 балів - максимальній.

Під час обробки та аналізу результатів робота була спрямована на виявлення наступних мотивів:

1. Комунікативні мотиви

2. Мотиви уникання (прагнення в будь-якій ситуації діяти так, щоб уникнути невдачі, - особливо якщо результати діяльності сприймаються і оцінюються іншими людьми)|

3. Мотиви престижу

4. Професійні

5. Мотиви творчої самореалізації

6. Учбово-пізнавальні (навчання як засіб задоволення учбово-пізнавальних інтересів)

7. Соціальні (навчання як соціально схвалений процес)

А також, за отриманими результатами, що є підтвердженими попередніми дослідженнями, можна говорити не тільки про окремі мотиви, що спрямовують студента у навчанні, а про сформованість його направленості у навчанні:

Спрямованість навчання студентів на навчання у науково-дослідній сфері

Спрямованість навчання студентів на навчання у професійній сфері, що на нашу думку може відповідати освітній програмі підготовки магістрів за Болонським процесом.

Обробка та аналіз результатів складається з двох блоків

Блок №1:

- підрахувати середній показник за кожною шкалою опитувальника обрали мотив, який набрав найбільший бал

інтерпретація отриманих результатів

Роз'яснення: кожний мотив прораховувався окремо від 100%

Блок №2:

- підрахували бали та виявили мотиваційний компонент спрямованості навчання студентів в науково-дослідній та професійній сферах

- інтерпретація отриманих результатів.

Аналіз результатів здійснювався у відсотковому відношенні, де 100% - кількість студентів, що брали участь у дослідженні.

Аналізуючи отримані дані на музично-педагогічному факультеті, ми дійшли висновку, що у половини студентів (40%), що навчаються на цьому факультеті, на перше місце за значимістю у мотивації навчання виходять «професійні» мотиви, 30 % студентів у навчанні спрямовують мотиви «навчально-пізнавальні» та «творчої самореалізації». Мотив «уникання» та «престижу» як першочерговий мотиваційний компонент у навчанні серед досліджуваних студентів склав 10 %. «Комунікативні» та «соціальні» мотиви не були обрані як домінуючі у навчанні жодним кореспондентом.  Серед  досліджуваних  зустрічались  студенти,  що однаково оцінювали для себе за значимістю мотиви «професійні» та «творчої самореалізації», «професійні» та «навчально-пізнавальні». Отже, отримані  дані  можуть  свідчити, що  на  час   проведення  дослідження серед студентів 3-го курсу спостерігається домінування професійних мотивів навчання в вузі. Але на даному факультеті також були виявлені студенти, яких у навчанні спрямовують мотив«уникання» (прагнення в будь-якій ситуації діяти так, щоб уникнути невдачі, - особливо якщо результати діяльності сприймаються і оцінюються іншими людьми). Отже, необхідно звернути увагу на формування  мотивів, що сприяють професійно-спрямованому навчанню студентів, що цього потребують, шляхом роз'яснення необхідності отримання, в першу чергу, міцних та глибоких професійних знань, умінь та навичок.

Аналіз обробки результатів:

Спрямованість навчання у науково-дослідницькій сфері:  0 студентів ( 0 %)

Спрямованість навчання у професійній (практичній) сфері:  2 студента ( 20%)

Спрямованість навчання на момент дослідження є невизначеною для  8 студентів (80%), бо значимість спрямованості у науково-дослідній і професійній сфері співпадає (мають дуже близькі значення).

Інша ситуація спостерігається на природничому факультеті. У більшої частини студентів (32,1 %), що навчаються на цьому факультеті, на перше місце за значимістю у мотивації навчання виходять «соціальні» мотиви, «професійні» та «комунікативні», як основні, у навчанні спрямовують 25% кореспондентів. Мотиви «творчої самореалізації» та «престижу» як першочерговий компонент, що спрямовує у навчанні, серед досліджуваних студентів склав 21,4 %. Мотиви «навчально-пізнавальні» та «уникання» отримали однакову суму балів, що склав - 3,6% опитаних. Серед опитаних зустрічались студенти, що однаково оцінювали  для  себе  за  значимістю мотиви «комунікативні» та «престижу», «професійні» та «соціальні». Отже, отримані дані можуть свідчити, що на час проведення дослідження серед студентів 3-го курсу спостерігається домінування «соціальних» мотивів навчання в вузі. Але на даному факультеті також були виявлені студенти, яких у навчанні спрямовує мотив «уникання» (прагнення в будь-якій ситуації діяти так, щоб уникнути невдачі, - особливо якщо результати діяльності сприймаються і оцінюються іншими людьми).                                    

Аналіз обробки результатів:

Спрямованість навчання у науково-дослідній сфері: 6 студентів( 21,43%)

Спрямованість навчання у професійній (практичній) сфері: 0 студентів ( 0 %)

Спрямованість навчання на момент дослідження є невизначеною для 22 студентів ( 78,57%), бо значимість спрямованості у науково-дослідній і професійній сфері співпадає (мають дуже близькі значення).

    На художньо-графічному факультеті ми дослідили, що у 21% студентів, що навчаються на цьому факультеті, на перше місце за значимістю у мотивації навчання виходять «навчально-пізнавальні» мотиви, 17,7% студентів у навчанні спрямовують «професійні» мотиви. Мотиви «творчої самореалізації» та «престижу» як першочерговий мотиваційний компонент у навчанні серед досліджуваних студентів склав 15,8 %, «комунікативні» мотиви  склали  10,5%, «соціальні» обирались як домінуючі у процесі навчання у 5,3% опитуваних. Мотив «уникання» не був виявлений. Серед респондентів зустрічались студенти, що однаково оцінювали для себе за значимістю мотиви «професійні» та «комунікативні», «професійні» та «престижу», «творчої самореалізації» та «професійні». Отже, отримані дані можуть свідчити, що на час проведення дослідження серед студентів 3-го курсу спостерігається домінування «навчально-пізнавальних» мотивів навчання в вузі. Також даному факультеті не було виявлено студентів, яких у  навчанні спрямовує мотив «уникання» (прагнення в будь-якій ситуації діяти так, щоб уникнути невдачі, - особливо якщо результати діяльності сприймаються і оцінюються іншими людьми). Отже, необхідно звернути увагу на формування  мотивів, що сприяють професійному спрямованню у навчанні студентів, шляхом роз'яснення необхідності отримання, в першу чергу, міцних та глибоких професійних знань, умінь та навичок, забезпечити їх психологічною підтримкою (додаткові дослідження, участь у тренінгових програмах по формуванню,в першу чергу, професійних мотивів, учбово-пізнавальних, мотивів творчої самореалізації).

Аналіз обробки результатів:

Спрямованість навчання у науково-дослідницькій сфері  3 студентів (15,79%)

Спрямованість навчання у професійній (практичній) сфері  3 студентів (15,79%)

Спрямованість навчання на момент дослідження є невизначеною для 13 студентів (68,42%), бо значимість спрямованості у науково-дослідній і професійній сфері співпадає (мають дуже близькі значення).

     Під час інтерпретації даних робота була спрямована на виявлення наступних мотивів:

1. Комунікативні мотиви

2. Мотиви уникання (прагнення в будь-якій ситуації діяти так, щоб уникнути невдачі, - особливо якщо результати діяльності сприймаються і оцінюються іншими людьми)|

3. Мотиви престижу

4. Професійні

5. Мотиви творчої самореалізації

6. Учбово-пізнавальні

7. Соціальні

        Узагальнивши дослідження з даної проблематики, можна зробити такі висновки щодо існування певної суперечності: з одного боку, для формування продуктивних пізнавальних потреб та мотивів навчання необхідно, щоб студент залучався до пошукової, дослідницької діяльності, а з іншого - це можливо лише при достатніх знаннях, уміннях та навичках.[2].         

Основні шляхи щодо формування мотиваціі студентів у науково-дослідній і професійній сферах вищої школи відбито у метафоричному висловлюванні Самоукіної Н.В., про "м'яку" стратегію "включення" в професійну діяльність, шляхом поступового входження до нової справи або заняття. Без зайвих напружень та ривків розкручувати пружину своєї внутрішньої енергії, здобуваючи  впевненість у собі.

Наприклад, книгу до 200 сторінок особистість пише протягом довгих місяців. Уміння та старанність писати сторінку за сторінкою кожного дня поступово робить її реальною, значимою для особистості.

Ретельне вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило помітити розбіжність у поглядах учених на питання про ефективне застосування методів навчальної мотивації студентів.

           Перспектива подальшої роботи полягає у дослідженні проблеми взаємозв'язку рефлексії, мотивації та адаптації.  Подальша перспектива та

можливості розвитку освітнього середовища, на наш погляд, пов'язані  з вищою освітою. Передусім, не тільки за рахунок кількісних показників, а і якісних.

Література:

1.Култаева М.Д. "К.Ясперс "Техники мышления", Философская мысль, 2003.

2. Лузан П.Г. Активізація навчання студентів / За ред. Дьоміна А.І.-К.:Ред. -вид.відділ Наукметодцентру агро освіти, 1999.-216 с.

3.Левченко Т.И. Современные дидактические концепции в образовании: Монография.-К.:МАУП,1995.-168 с.

4.Мотивация  учебной деятельности: Сборник научных трудов.-   Новосибирск:Изд.НГПИ, 1983, С.74.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>