XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. с.-г. наук, Свистунова І.В. ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ СТОЯННЯ СХОДІВ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО

Кандидат с.-г. наук, Свистунова Ірина Володимирівна

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ СТОЯННЯ СХОДІВ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО

Висока продуктивність вітчизняних сортів тритикале в повній мірі реалізується лише за умови дотримання вимог інтенсивних технологій вирощування культури, однією з яких є адаптація сорту до конкретних грунтово-кліматичних умов.

Особливо відповідальним періодом в онтогенезі озимих культур, є осінній, а тому саме в цей час необхідно створити умови, сприятливі для реалізації потенційних можливостей сорту. Особливо важко досягти цього в останні роки, які характеризуються екстремальними погодними умовами не лише весняно-літнього, але й осіннього та зимового періодів.

Першим і найбільш відповідальним моментом, який значною мірою визначає умови росту і розвитку рослинного організму протягом вегетації, його конкурентноздатність і рівень майбутнього урожаю в цілому є час проведення сівби. При вирощуванні високих і сталих врожаїв з доброю якістю продукції дуже важливо отримати і зберегти своєчасні і повноцінні сходи оптимальної густоти.

Основними, на думку багатьох науковців [1, 4], агрометеорологічними факторами, від яких залежить тривалість досходового періоду є вологість ґрунту, температура повітря і верхнього посівного шару ґрунту. Оскільки ж температура ґрунту восени має тісний кореляційний зв'язок з температурою повітря, для характеристики умов росту і розвитку озимих культур зазвичай використовується лише температура повітря [3]. Однак, на думку інших дослідників [5], температурний режим у цей час не є лімітуючим чинником - на появу сходів у більшій мірі впливає волога, її надлишок чи дефіцит, адже вода є основним активатором процесів життєдіяльності у зернівці, оскільки слугує джерелом кисню для дихання та мобілізує діяльність ферментів, що розкладають складні запасні сполуки зернівки в прості розчинні у воді речовини, які транспортуються у проросток. Причому, для набубнявіння і проростання важлива не лише наявність поблизу зернівки води, але й певна її кількість, потреба в якій істотно залежить від виду та сорту.

Таким чином, з метою удосконалення елементів технології вирощування тритикале озимого одним з завдань наших досліджень було виявити зв'язки між строком сівби, сортом, тривалістю періоду "сівба-сходи", густотою сходів та гідротермічним забезпеченням в умовах правобережного Лісостепу України.

Польові дослідження проводили в умовах ВП "Агрономічна дослідна станція" НУБіП України протягом 2003-2005 рр. на чорноземах типових малогумусних. Об'єктом досліджень були озимі культури: пшениця (контроль), жито (контроль) та тритикале (АД 3/5, АД 44, АДМ 9, Поліський 29, АДМ 11, АД 52), висіяні у п'ять календарних строків - 25.08; 05.09; 15.09; 25.09; 05.10. Попередник - кукурудза на силос. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин проводили за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур" [2].

Встановлено, що за тривалістю досходового періоду тритикале, залежно від сорту, займає проміжне положення між пшеницею та житом або ж подібне до останнього. Найкоротший період "сівба-сходи" у тритикале озимого відмічався за сівби від 25 серпня до 15 вересня - 7,0-8,3 діб (середньодобова температура вказаного періоду - 13,0-17,5 0С).

Згідно побудованих рівнянь регресії, рівень достовірності апроксимації вищий за фактором середньодобової температури (коефіцієнт детермінації R2=0,93), тобто за цим фактором можна більш точно спрогнозувати тривалість досходового періоду, ніж за кількістю опадів.

Також виявлені дуже тісні позитивні залежності між тривалістю періоду "сівба-сходи" та ГТК:

- для тритикале озимого r = 0,86; R2 = 0,88; y = 5,42 + 2,05x;

- для пшениці озимої r = 0,81; R2 = 0,65; y = 7,19 + 1,76x;

- для жита озимого r = 0,97; R2 = 0,93; y = 4,70 + 1,86x.

Так, майже функціональна залежність між ГТК і періодом сівба-сходи встановлена у жита та тісна - у тритикале й пшениці. Таким чином, враховуючи ГТК, за визначеними рівняннями регресії можна також прогнозувати тривалість періоду "сівба-сходи"; достовірність апроксимації за цими рівняннями становить від 65% для пшениці озимої до 93% для жита озимого.

У процесі проростання насіння та появи сходів формується густота стояння рослин. Згідно отриманих нами результатів досліджень густота стояння сходів рослин тритикале, у більшій мірі залежить від строку сівби, ніж від сортового складу. Найвища щільність рослин на час сходів формувалась за сівби від 5 до 15 вересня - 461-500 шт./ м2; висока густота сходів забезпечувалась і на серпневих посівах - у межах 432-463 шт./ м2, що є особливо цінним при вирощуванні культури на зелену масу. Всі сорти, висіяні 5 жовтня, різко знижували густоту сходів.

В цілому ж, за сприятливих погодних умов, сівба тритикале у всі досліджувані строки дозволяє отримати добрі або задовільні сходи.

Література:

1. Каленська С.М. Моделі технологій вирощування - фактор стабільності виробництва зерна тритикале // Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. - Київ, 2000. - Вип. 2. - С. 119-123.

2. Методика государственного сортоипытания сельскохозяйственных культур. Технологическая оценка зерновых, крупяных и зернобобовых культур. - М., - 1988.- 72с.

3. Моисейчик В.А. Агрометеорологические условия и перезимовка озимых культур. - Л.:Гидрометеоиздат, 1975. - 295 с.

4. Нетіс І.Т. Строки припинення осінньої вегетації та продуктивність озимої пшениці // Вісник аграрної науки. - 2005. - №9. - С. 28-30

5. Погода і урожай / Я. Байєр, Р. Буреш, В. Цоуфал, А. Фарбі та ін. - М.: ВО "Агропромиздат", 1990. - С. 332


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>