XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. с.-г. наук, ВПЛИВ ЯКОСТІ МИТТЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЛІНІЇ

Гриньова Д. В., канд. с.-г. наук

Сумський національний аграрний університет

ВПЛИВ ЯКОСТІ МИТТЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЛІНІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА НА ЗАБРУДНЕНІСТЬ СИРОВИНИ

Постановка проблеми. Отримання високоякісного молока є що не першочерговою проблемою в Україні. Проте жоден не вважає необхідним звернути увагу не на тварин, а на обслуговування обладнання для отримання молока. Якість та безпечність сирого молока залежить від кількості мікроорганізмів, які потрапляють до нього в процесі виробництва. Відомо, що на кількісний та видовий склад мікрофлори сирого молока впливає стан здоров'я дійних корів, санітарний стан ферми, доїльного обладнання та молочного посуду [1, 2, 3]. Визначення наявності мікроорганізмів використовується як індикатор для встановлення мікробіологічної безпечності сировини та харчових продуктів, оскільки їх присутність свідчить про рівень дотримання санітарно-гігієнічних вимог у ході виробничих процесів.

Показником мікробіологічної безпечності сирого молока в країнах ЕС є дотримання виробником відповідності мікробіологічним критеріям щодо Staphylococcus aureus, Listeria monocytogenes, Ecsherichia coli, Enterobacter sakazakii та кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ) [4].

Мета досліджень. Метою нашого дослідження було дослідити рівень контамінації сирого молока мезофільними аеробними і факультативними анаеробними мікроорганізмами (МАФАнМ),  бактеріями групи кишкової палички (БГКП) та стафілококом залежно від санітарної обробки обладнання.

Матеріал і методи досліджень. Проби сирого молока для мікробіологічних досліджень були відібрані з СВК ім. Щорса Білоцерківського району з дотриманням вимог ДСТУ ISO 5538:2004 [5]. На даному господарстві утримують корів української чорно-рябої молочної породи. Утримання на фермі традиційне стійлово-табірне привʼязне з доїнням у молокопровід. Поголівʼя корів становить 560 голів з середньорічним надоєм 7654 кг на корову.

Дослідження проводили у сирому молоці, яке було відібране безпосередньо з-під корів, з молокопроводу, шлангу та танку для охолодження молока впродовж тижня. На господарстві після кожного доїння використовується пристрій циркуляційного промивання, але не дивлячись на це технічне обслуговування обладнання проводять щотижнево замість одного разу на місяць, розбираючи і промиваючи його вручну.

Всього було досліджено 140 проб. Загальну кількість мікроорганізмів встановлювали шляхом посіву 1 см3 попередньо приготовленого дослідного матеріалу під агар для визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), а кількість бактерій групи кишкової палички (БГКП) - на глюкозо-жовчний агар з кристалфіолетом та нейтральним червоним. Метод визначення кількості стафілококів полягає у посіві молока чи його розведень на поверхню щільних середовищ, культивуванні мікроорганізмів, підрахунку типових колоній з наступним підтвердженням плазмокоагуляції.

Результати досліджень. Починаючи з вим'я корови до танка-охолоджувача, проходячи декілька точок технологічної лінії мікроорганізми розповсюджуються на об'єктах. Кількість МАФАнМ у молоці зі шлангу є найбільшим порівняно з іншими об'єктами лінії як у 1-й день досліду та і на 7-й день, що може свідчити про накопичення мікроорганізмів у шлангу через відсутність можливості ручного миття його. Даний показник перевищує показник у молоці, що було відібране з-під корови у 66,67 раз на початку дослідного періоду та у 95 разів в кінці досліду. У молоці з молокопроводу даний показник був вищий за показник у молоці з вим'я у 12,5 та 15 разів відповідно на 1-й та 7-й день досліду. Кількість МАФАнМ у танку-охолоджувачі перевищує навіть показник у молокопроводі, не кажучи вже про молоко з-під корови. Вочевидь це пов'язано з тим, що зі шлангу мікроорганізми потрапляють у танк з молоком ще більше забруднюючи його. У танку кількість МАФАнМ перевищувала дані у молоці з вим'я у 8,3 рази на 1-й день досліду і у 50 разів в кінці досліду.

Науково обґрунтовано, що титр БГКП свіжовидоєного збірного молока >1,0 є показником належних санітарних умов його одержання, за яких мікробне число молока не перевищує 60 тис. бактерій [6]. Колі-титр у молоці з-під вим'я корови на 7-ий день досліду становить 10-2 см3, що свідчить про виявлення бактерій кишкової палички у молоці. Наявність бактерій групи кишкової палички виявляється також в молоці з молокопроводу, шлангу та танку як на початку досліду, так і в останній день. Можна зробити висновок, що на 1-й день досліду після генерального миття обладнання бактерії групи кишкової палички все одно є в наявності. Відповідно, на 7-й день досліду кількість даних бактерій не знижується, а навпаки вони розповсюджуються. Також спостерігається залежність збільшення кількості БГКП на різних точках технологічної лінії починаючи з вим'я корови до танку-охолоджувача.

Згідно ГОСТ 9225 у 1 г молока наявність Staphylococcus aureus не допускається. У 1-й день досліду Staphylococcus aureus у молоці був не виявлений, тоді як у 7-й день досліду спостерігався ріст грибку на чашках Петрі. У молоці, відібраному з молокопроводу, на 1-й день досліду Staphylococcus aureus був невиявлений, тоді як через тиждень в кінці досліду була відмічена його наявність на чашках Петрі. Знову ж таки підтверджується неякісна обробка обладнання миючими засобами впродовж тижня. У молоці, відібраному зі шланга, на 1-й та 7-й дні досліду висновок був однаково незадовільний. Аналогічні висновки можна зробити й про молоко з танку-охолоджувача, у якому впродовж тижня був виявлений Staphylococcus aureus, що є недопустимим.

Висновки. Отже, вплив ретельності миття технологічного обладнання на якість молока суттєвий не тільки в день технологічного обслуговування обладнання, а й впродовж тижня до наступного ручного миття. Для отримання високоякісного молока необхідно першочергову увагу приділяти обслуговуванню обладнання.

Виходячи з даних видно, що безпека та якість сировини на даному господарстві є значною проблемою, тому буде доцільно подальшу нашу роботу спрямувати на дослідження таких обʼєктів даної молочної ферми, як вимʼя корів, доїльні апарати, вирівнювальний бак.

Література:

1.  Беленький Н. Г. Санитарно-гигиеническое качество заготавляемого молока и пути его улучшения / Н. Г. Беленький, Н. С. Королёва, И. П. Даниленко, В. В. Молочников // Улучшение качества молока и молочных продуктов. - М.: Колос, 1980. - С. 27 - 37.

2.  Дегтерев Г. П. Качество молока в зависимости от санитарного состояния доильного оборудования / Г. П. Дегтерев // Молочная промышленность. - 2000. - №5. - С. 23 - 26.

3.  ДСТУ IDF 100В:2003 Молоко і молочні продукти. Визначання кількості мікроорганізмів. Метод підрахунку колоній за температури 30 °С. - К.: Держстандарт України, 2003. - 20 с.

4.  ДСТУ IDF 122C:2003 Молоко і молочні продукти. Підготовка проб і розведень для мікробіологічного досліджування. - К.: Держстандарт України, 2003. - 20 с.

5.  ДСТУ IDF 83:2003 Молоко і молочні продукти. Стандартний метод визначання термонуклеази, продукованої коагулазопозитивними стафілококами у молоці та молочних продуктах. - К.: Держстандарт України, 2003. - 23 с.

6.  Перкій Ю.Б. Роль бактерій групи кишкових паличок у санітарії молока: Автореф. дис. к. вет. наук. - К., 2007. - 14 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>