канд. сільськогосп. наук Гарбар Л.А., канд. сільськогосп. наук Новицька Н.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

МІНЛИВІСТЬ НАСІННЯ РІПАКУ ЯРОГО В МЕЖАХ МАТЕРИНСЬКОЇ РОСЛИНИ

Урожайні властивості насіння характеризуються здатністю насіння давати врожай, розмір якого визначається спадковістю, позитивною модифікаційною мінливістю, що виникає під впливом умов вирощування. Різне насіння одного генотипу(сорту), вирощене в різних умовах, в наступному поколінні в однакових умовах вирощування може дати різний урожай. Урожайні властивості насіння використовують в насіннєзнавстві. Насіння з високою категорією сортової чистоти, високими посівними якостями і урожайними властивостями за відповідної агротехніки забезпечує отримання високих врожаїв. За використання насіння як посівного матеріалу враховують його посівні якості, що характеризуються сукупністю властивостей насіння, що характеризують ступінь їх придатності для сівби ( чистота, енергія проростання і схожість, сила росту і життєздатність, відсутність шкідників та хвороб) [1,2].

Умови вирощування рослин мають певний вплив на якість насіння: насіння формується різноякісне, але при цьому генотиповість рослин в потомстві залишається. Під різноякісністю розглядають різницю між насінням за морфологічними ознаками, біохімічним складом, фізіологічним станом, здатністю проростати та забезпечувати відповідну продуктивність рослин в потомстві. Вчені виділяють три типи різноякісності насіння: екологічну, матрикульну та генетичну. Екологічна різноякісність виникає в результаті взаємодії рослин і насіння з екологічним середовищем. Різноякісність цього типу не є спадковою, проте у формуванні біологічних властивостей насіння різного місцезнаходження насіння на материнській рослині, що призводить до різного режиму їх живлення та різного впливу материнської рослини. Генетична різноякісність - результат з'єднання спадковості батьківських форм. Хоча за даних умов зберігається загальний тип спадковості (сортові ознаки), проте кожна насінина має відмінності, зумовлені статевим процесом. До генетичної різноякісності може спричиняти також вплив мутагенних факторів [2,3]. Різноякісність насіння може бути позитивною чи негативною з точки зору оцінки їх біологічних властивостей, тому необхідно виявляти фактори, що сприяють розвитку позитивної різноякісності насіння, а також виключати ті з них, які зумовлюють негативну різноякісність.

Велика увага в вітчизняних дослідженнях приділяється морфолого-анатомічній мінливості насіння в межах особини (матрикальна мінливість), що отримала назву „гетероспермії". На жаль на даний момент не існує об'єктивних методів прогнозування урожайних властивостей насіння, можливості визначати їх в лабораторіях і виділяти в виробничих умовах. Але за вивчення гетероспермії ми можемо визначити умови, необхідні для формування і відбору біологічно найціннішого посівного матеріалу і його покращення в насіннєзнавстві.

Рослини формують високі врожаї і якісний посівний матеріал тільки за сприятливих умов вирощування, тому важливим є значення кожного з елементів технології вирощування (попередника, строку і способу сівби, норми висіву, системи удобрення, системи захисту рослин від шкідників та хвороб, строку і способу сівби). Одним з факторів, що має значний вплив на формування високоякісного посівного матеріалу є удобрення. Для насіннєвих посівів особливо важливою є збалансованість рухомих форм азоту, фосфору та калію. За надлишкового азотного живлення зростає різноякісність насіння, знижується маса 1000 насінин та сила початкового росту, стійкість до враження хворобами. Найкраще за посівними якостями насіння отримують за середньої та вище середньої забезпеченості рухомим фосфором та обмінним калієм, а також за помірних норм мінерального азоту[2,3,4].

Метою наших досліджень було встановлення впливу норм внесення мінеральних добрив на ступінь та характер мінливості маси насіння в залежності від місця розміщення насіння в стручку, енергії його проростання та лабораторної схожості. Материнські рослини сорту ріпаку ярого Оксамит вирощували на чорноземах типових малогумусних середньосуглинкових з вмістом гумусу в орному шарі ґрунту 4,38-4,53 % з наступними нормами застосування добрив: 1. Контроль (без добрив); 2. N₆₀; 3. N₃₀P₂₀K₃₅; 4. N₆₀P₄₀K₇₀; 5. N₉₀P₆₀K₁₀₅; 6. N₁₂₀P₈₀K₁₄₀; 7. N₉₀ P₆₀K₁₀₅ + N_30.

Результати досліджень показали, що вищими показниками енергії проростання та лабораторної схожості характеризується насіння, утворене в середній частині стручка. Лабораторна схожість при цьому становила 96,5 - 98,5 % (таблиця).

Таблиця - Вплив мартикальної різноякісності на посівні якості насінин ярого ріпаку сорту Оксамит

Нижчі посівні якості відмічено у насіння, утвореного в нижній частині стручка. Найвища маса 1000 насінин спостерігалась за внесення добрив в нормі N₆₀P₄₀K₇₀ у середній частині стручка і становила - 3,31 г. Подальше збільшення норми азотних добрив призвело до зниження маси 1000 насінин та погіршення посівних якостей насіння ріпаку ярого.

Можна зробити висновок, що посівні властивості насіння більш високі при першому терміні їх формування - на гілках першого порядку та з перших квіток. Таким чином, при перших термінах утворення складаються умови живлення і розвитку, що сприяють формуванню найбільш біологічно повноцінного насіння. Також встановлено, що насіння з середньої частини стручка має більш високу схожість і енергію проростання. Таке насіння, відповідно, характеризується і найвищою продуктивністю. Це твердження повинні враховувати в першу чергу селекціонери та насіннєводи.

Література:

1. Насінництво і насіннєзнавство польових культур / За ред. М.М. Гаврилюка. - К.: Аграрна наука, 2007. - 216 с.

2. Їжик М.К. Сільсь огосподарське насіннєзнавство: Формування , будова та властивості насіння / М.К. Їжик. - Харків, 2000, частина 1. - 103 с.

3. Насінництво і насіннєзнавство олійних культур / За ред. Гаврилюка. - К.: Аграрна наука, 2003. - 221 с.

4. Макрушин М.М. Насіннєзнавство польових культур / М.М. Макрушин. - К.: Урожай, 1994. - 208 с.

Залиште коментар!