XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. сільськогоспод. наук Трофименко П.І., Ковшун М.Г. ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Кандидат сільськогосподарських наук, Трофименко П.І. 

Студентка 3 курсу, Ковшун М.Г.

Житомирський національний агроекологічний університет

ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Як відомо, агроекологічний моніторинг земель проводять з метою отримання інформації про якісний стан сільськогосподарських угідь щодо виробництва продукції рослинництва та виявлення тенденції можливих негативних змін. При цьому важливою особливістю здійснення агроекологічного моніторингу є забезпечення можливості відстеження динамічних змін за окремими критеріями його проведення. На даний час методичне забезпечення його здійснення та добір критеріїв агроекологічного моніторингу ґрунтів не є досконалим і закономірно являє собою предмет наукових дискусій. Більшість методик визначення окремих показників, в першу чергу, поживних речовин у ґрунтах - вмісту фосфору, калію на сьогодні слід вважати недостатньо досконалими через необхідність у ході аналізу використовувати жорсткі кислотні витяжки. Означена особливість створює передумови для отримання недостатньо об'єктивної інформації про поживний режим ґрунтів. Основна причина такого стану справ - потрапляння у витяжку тієї частини поживних речовин, яка знаходиться у недоступному стані для більшості культурних рослин. У цьому випадку існує небезпека отримання недостовірних даних внаслідок, штучно завищених показників. Така особливість, у свою чергу, може призвести до систематичного внесення дещо занижених доз мінеральних добрив.

Крім того, проблемою проведення агроекологічного моніторингу ґрунтів також є недосконалість методичної бази щодо відбору ґрунтових зразків та їх прив'язки до існуючої картографічної основи. До того ж практично відсутня чітка структурованість бази даних моніторингових спостережень, що утруднює оперативність отримання необхідної інформації. 

То ж існує необхідність впровадження більш достовірних методик визначення вмісту поживних речовин в ґрунтах.

Більшість Європейських країн під час проведення аналізу ґрунтів використовують метод Olsena , який ґрунтується на вилученні фосфору розчином гідрокарбонату натрію. Означений метод є певною мірою  універсальним і може застосовуватись для визначення вмісту поживних речовин у більшості типів ґрунтів. Як відомо, рН ґрунтової витяжки у цьому випадку становить 6,5. Проте, вищезазначений метод не рекомендується застосовувати на ґрунтах, які мають лужну реакцію ґрунтового середовища. Тому, що в результаті аналізу  отримують штучно за нищенні показники.

Заслуговує на увагу, також, сольовий метод Карпінської - Замятіної.  Концентрація рН витяжки сірчанокислого калію становить 5,8. Цей метод стандартизований в Україні і застосовується на ґрунтах з кислотністю нищою 4,8.

Достатньо коректним і інформативними щодо кислотно - основного та поживних режимів ґрунтів є методики рН, фосфат - та калій буферності  ґрунтів Надточій П.П (1993), Трускавецький Р.С (1998).  При використанні методики, яку запропонував Трускавецький Р. С., можливо оцінити не лише загальний вміст доступних поживних речовин для рослин, але й здатність твердої фази ґрунту відновлювати масову частку їх у ґрунтовому розчині за рахунок резервних запасів, а також здатність ґрунту переводити поживні речовини в запас [1].

Застосування названих  методів передбачає побудову  моделей буферності, які дають дані не лише про поживний  та кислотно - основний стан ґрунту на момент проведення аналізу, а також  інформацію про можливі тенденції його зміни  на найближчу та подальшу перспективу.

Використання означених методик надасть можливість адекватно оцінити агроекологічний стан ґрунтів, прогнозувати інтенсивність прояву деградаційних процесів у ґрунтах та запланувати комплекс ґрунтозахисних та природоохоронних заходів, що у кінцевому результаті дозволить більш раціонально і ефективно використовувати земельні ресурси.

 Особливої уваги при моніторингу ґрунтів  необхідно звернути  на вміст важких металів у ґрунті. Як відомо до важких металів відносяться ті питома маса, яких перевищує 5 г/см3 тобто ті метали, які мають порядковий номер більший за 20. При обстеженні ґрунту на вміст важких металів використовують метод атомно - абсорбційної спектрометрії. За допомогою 1М  азотної кислоти  роблять витяжку з ґрунту чи зольний розчин рослин і за допомогою атомного спектрофотометра визначають вміст металу [2]. Проте,  цей метод  є достатньо затратним і  потребує добре обладнаних лабораторій. З метою  вирішення означеної  проблеми було б доцільно використовувати метод буферної здатності ґрунтів відносно важких металів, який представлений в працях Трускавецького Р. С. [1] . При побудові буферної кривої ми можемо бачити, як змінюються результати впливу важких металів на грунт.  Внаслідок забруднення ґрунту важкими металами можуть порушуватись грунтотвірні процеси. Як відомо, у  грунт  важкі метали потрапляють з внесенням мінеральних добрив, а також зі стічними водами та сміттям. Стійкість ґрунтів до важких металів різна і залежить від їх буферної здатності.

 Як відомо для визначення вмісту гумусу використовують метод Тюрина, який заснований на окисленні органічних сполук біхромом. Проте цей метод не є досконалим тому, що при потраплянні в пробірки двухвалентних металів чи оксидів отримані результати вмісту гумусу є дещо заниженими.

На  увагу при визначенні гумусу необхідно заслуговує  застосування прилада «Инфрапид - 61», який достатньо точно визначає вміст гумусу по спектрам дифузного відображення ґрунту. Для цього лише достатньо роздрібнити грунт  до 2мм. Результати отримуємо протягом 2хв.. [3]

Таким чином, удосконалення та частковий перегляд існуючої методичної бази щодо визначення  вмісту поживних речовин у ґрунтах важких металів та їх застосування під час моніторингу ґрунтів істотно підвищить якість його проведення та дозволить більш об'єктивно оцінювати агроекологічний стан ґрунтів. 

Література:

•1.     Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. - Х.: Нове слово, 2003. - 225 с.

•2.      Тяжелые металлы в почвах и растениях и их аналитический контроль : учеб. пособие [для студ. аграр. вузов] / Э. А. Александрова, Н. Г. Гайдукова, Н. А. Кошеленко, З. Н. Ткаченко; под ред. Э. А. Александровой. - Краснодар, 2001. - 166 с.

•3.       http://web-local.rudn.ru/web-local/prep/prep_1797/load/semin.

[С.Г.Самохвалов, В.Г.Прижуков, М.Н.Арсеньева, Ю.Г.Сазонов, 1990]


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>