XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. сільськогоспод. наук Трофименко П.І., Ковшун М.Г. ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Кандидат сільськогосподарських наук, Трофименко П.І. 

Студентка 3 курсу, Ковшун М.Г.

Житомирський національний агроекологічний університет

ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Як відомо, агроекологічний моніторинг земель проводять з метою отримання інформації про якісний стан сільськогосподарських угідь щодо виробництва продукції рослинництва та виявлення тенденції можливих негативних змін. При цьому важливою особливістю здійснення агроекологічного моніторингу є забезпечення можливості відстеження динамічних змін за окремими критеріями його проведення. На даний час методичне забезпечення його здійснення та добір критеріїв агроекологічного моніторингу ґрунтів не є досконалим і закономірно являє собою предмет наукових дискусій. Більшість методик визначення окремих показників, в першу чергу, поживних речовин у ґрунтах - вмісту фосфору, калію на сьогодні слід вважати недостатньо досконалими через необхідність у ході аналізу використовувати жорсткі кислотні витяжки. Означена особливість створює передумови для отримання недостатньо об'єктивної інформації про поживний режим ґрунтів. Основна причина такого стану справ - потрапляння у витяжку тієї частини поживних речовин, яка знаходиться у недоступному стані для більшості культурних рослин. У цьому випадку існує небезпека отримання недостовірних даних внаслідок, штучно завищених показників. Така особливість, у свою чергу, може призвести до систематичного внесення дещо занижених доз мінеральних добрив.

Крім того, проблемою проведення агроекологічного моніторингу ґрунтів також є недосконалість методичної бази щодо відбору ґрунтових зразків та їх прив'язки до існуючої картографічної основи. До того ж практично відсутня чітка структурованість бази даних моніторингових спостережень, що утруднює оперативність отримання необхідної інформації. 

То ж існує необхідність впровадження більш достовірних методик визначення вмісту поживних речовин в ґрунтах.

Більшість Європейських країн під час проведення аналізу ґрунтів використовують метод Olsena , який ґрунтується на вилученні фосфору розчином гідрокарбонату натрію. Означений метод є певною мірою  універсальним і може застосовуватись для визначення вмісту поживних речовин у більшості типів ґрунтів. Як відомо, рН ґрунтової витяжки у цьому випадку становить 6,5. Проте, вищезазначений метод не рекомендується застосовувати на ґрунтах, які мають лужну реакцію ґрунтового середовища. Тому, що в результаті аналізу  отримують штучно за нищенні показники.

Заслуговує на увагу, також, сольовий метод Карпінської - Замятіної.  Концентрація рН витяжки сірчанокислого калію становить 5,8. Цей метод стандартизований в Україні і застосовується на ґрунтах з кислотністю нищою 4,8.

Достатньо коректним і інформативними щодо кислотно - основного та поживних режимів ґрунтів є методики рН, фосфат - та калій буферності  ґрунтів Надточій П.П (1993), Трускавецький Р.С (1998).  При використанні методики, яку запропонував Трускавецький Р. С., можливо оцінити не лише загальний вміст доступних поживних речовин для рослин, але й здатність твердої фази ґрунту відновлювати масову частку їх у ґрунтовому розчині за рахунок резервних запасів, а також здатність ґрунту переводити поживні речовини в запас [1].

Застосування названих  методів передбачає побудову  моделей буферності, які дають дані не лише про поживний  та кислотно - основний стан ґрунту на момент проведення аналізу, а також  інформацію про можливі тенденції його зміни  на найближчу та подальшу перспективу.

Використання означених методик надасть можливість адекватно оцінити агроекологічний стан ґрунтів, прогнозувати інтенсивність прояву деградаційних процесів у ґрунтах та запланувати комплекс ґрунтозахисних та природоохоронних заходів, що у кінцевому результаті дозволить більш раціонально і ефективно використовувати земельні ресурси.

 Особливої уваги при моніторингу ґрунтів  необхідно звернути  на вміст важких металів у ґрунті. Як відомо до важких металів відносяться ті питома маса, яких перевищує 5 г/см3 тобто ті метали, які мають порядковий номер більший за 20. При обстеженні ґрунту на вміст важких металів використовують метод атомно - абсорбційної спектрометрії. За допомогою 1М  азотної кислоти  роблять витяжку з ґрунту чи зольний розчин рослин і за допомогою атомного спектрофотометра визначають вміст металу [2]. Проте,  цей метод  є достатньо затратним і  потребує добре обладнаних лабораторій. З метою  вирішення означеної  проблеми було б доцільно використовувати метод буферної здатності ґрунтів відносно важких металів, який представлений в працях Трускавецького Р. С. [1] . При побудові буферної кривої ми можемо бачити, як змінюються результати впливу важких металів на грунт.  Внаслідок забруднення ґрунту важкими металами можуть порушуватись грунтотвірні процеси. Як відомо, у  грунт  важкі метали потрапляють з внесенням мінеральних добрив, а також зі стічними водами та сміттям. Стійкість ґрунтів до важких металів різна і залежить від їх буферної здатності.

 Як відомо для визначення вмісту гумусу використовують метод Тюрина, який заснований на окисленні органічних сполук біхромом. Проте цей метод не є досконалим тому, що при потраплянні в пробірки двухвалентних металів чи оксидів отримані результати вмісту гумусу є дещо заниженими.

На  увагу при визначенні гумусу необхідно заслуговує  застосування прилада «Инфрапид - 61», який достатньо точно визначає вміст гумусу по спектрам дифузного відображення ґрунту. Для цього лише достатньо роздрібнити грунт  до 2мм. Результати отримуємо протягом 2хв.. [3]

Таким чином, удосконалення та частковий перегляд існуючої методичної бази щодо визначення  вмісту поживних речовин у ґрунтах важких металів та їх застосування під час моніторингу ґрунтів істотно підвищить якість його проведення та дозволить більш об'єктивно оцінювати агроекологічний стан ґрунтів. 

Література:

•1.     Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. - Х.: Нове слово, 2003. - 225 с.

•2.      Тяжелые металлы в почвах и растениях и их аналитический контроль : учеб. пособие [для студ. аграр. вузов] / Э. А. Александрова, Н. Г. Гайдукова, Н. А. Кошеленко, З. Н. Ткаченко; под ред. Э. А. Александровой. - Краснодар, 2001. - 166 с.

•3.       http://web-local.rudn.ru/web-local/prep/prep_1797/load/semin.

[С.Г.Самохвалов, В.Г.Прижуков, М.Н.Арсеньева, Ю.Г.Сазонов, 1990]


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>