канд. сільськогоспод. наук Трофименко П.І., Ковшун М.Г. ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Кандидат сільськогосподарських наук, Трофименко П.І.
Студентка 3 курсу, Ковшун М.Г.
Житомирський національний агроекологічний університет
ПРОБЛЕМИ ПРОВЕДЕННЯ ГРУНТОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Як відомо, агроекологічний моніторинг земель проводять з метою отримання інформації про якісний стан сільськогосподарських угідь щодо виробництва продукції рослинництва та виявлення тенденції можливих негативних змін. При цьому важливою особливістю здійснення агроекологічного моніторингу є забезпечення можливості відстеження динамічних змін за окремими критеріями його проведення. На даний час методичне забезпечення його здійснення та добір критеріїв агроекологічного моніторингу ґрунтів не є досконалим і закономірно являє собою предмет наукових дискусій. Більшість методик визначення окремих показників, в першу чергу, поживних речовин у ґрунтах - вмісту фосфору, калію на сьогодні слід вважати недостатньо досконалими через необхідність у ході аналізу використовувати жорсткі кислотні витяжки. Означена особливість створює передумови для отримання недостатньо об'єктивної інформації про поживний режим ґрунтів. Основна причина такого стану справ - потрапляння у витяжку тієї частини поживних речовин, яка знаходиться у недоступному стані для більшості культурних рослин. У цьому випадку існує небезпека отримання недостовірних даних внаслідок, штучно завищених показників. Така особливість, у свою чергу, може призвести до систематичного внесення дещо занижених доз мінеральних добрив.
Крім того, проблемою проведення агроекологічного моніторингу ґрунтів також є недосконалість методичної бази щодо відбору ґрунтових зразків та їх прив'язки до існуючої картографічної основи. До того ж практично відсутня чітка структурованість бази даних моніторингових спостережень, що утруднює оперативність отримання необхідної інформації.
То ж існує необхідність впровадження більш достовірних методик визначення вмісту поживних речовин в ґрунтах.
Більшість Європейських країн під час проведення аналізу ґрунтів використовують метод Olsena , який ґрунтується на вилученні фосфору розчином гідрокарбонату натрію. Означений метод є певною мірою універсальним і може застосовуватись для визначення вмісту поживних речовин у більшості типів ґрунтів. Як відомо, рН ґрунтової витяжки у цьому випадку становить 6,5. Проте, вищезазначений метод не рекомендується застосовувати на ґрунтах, які мають лужну реакцію ґрунтового середовища. Тому, що в результаті аналізу отримують штучно за нищенні показники.
Заслуговує на увагу, також, сольовий метод Карпінської - Замятіної. Концентрація рН витяжки сірчанокислого калію становить 5,8. Цей метод стандартизований в Україні і застосовується на ґрунтах з кислотністю нищою 4,8.
Достатньо коректним і інформативними щодо кислотно - основного та поживних режимів ґрунтів є методики рН, фосфат - та калій буферності ґрунтів Надточій П.П (1993), Трускавецький Р.С (1998). При використанні методики, яку запропонував Трускавецький Р. С., можливо оцінити не лише загальний вміст доступних поживних речовин для рослин, але й здатність твердої фази ґрунту відновлювати масову частку їх у ґрунтовому розчині за рахунок резервних запасів, а також здатність ґрунту переводити поживні речовини в запас [1].
Застосування названих методів передбачає побудову моделей буферності, які дають дані не лише про поживний та кислотно - основний стан ґрунту на момент проведення аналізу, а також інформацію про можливі тенденції його зміни на найближчу та подальшу перспективу.
Використання означених методик надасть можливість адекватно оцінити агроекологічний стан ґрунтів, прогнозувати інтенсивність прояву деградаційних процесів у ґрунтах та запланувати комплекс ґрунтозахисних та природоохоронних заходів, що у кінцевому результаті дозволить більш раціонально і ефективно використовувати земельні ресурси.
Особливої уваги при моніторингу ґрунтів необхідно звернути на вміст важких металів у ґрунті. Як відомо до важких металів відносяться ті питома маса, яких перевищує 5 г/см3 тобто ті метали, які мають порядковий номер більший за 20. При обстеженні ґрунту на вміст важких металів використовують метод атомно - абсорбційної спектрометрії. За допомогою 1М азотної кислоти роблять витяжку з ґрунту чи зольний розчин рослин і за допомогою атомного спектрофотометра визначають вміст металу [2]. Проте, цей метод є достатньо затратним і потребує добре обладнаних лабораторій. З метою вирішення означеної проблеми було б доцільно використовувати метод буферної здатності ґрунтів відносно важких металів, який представлений в працях Трускавецького Р. С. [1] . При побудові буферної кривої ми можемо бачити, як змінюються результати впливу важких металів на грунт. Внаслідок забруднення ґрунту важкими металами можуть порушуватись грунтотвірні процеси. Як відомо, у грунт важкі метали потрапляють з внесенням мінеральних добрив, а також зі стічними водами та сміттям. Стійкість ґрунтів до важких металів різна і залежить від їх буферної здатності.
Як відомо для визначення вмісту гумусу використовують метод Тюрина, який заснований на окисленні органічних сполук біхромом. Проте цей метод не є досконалим тому, що при потраплянні в пробірки двухвалентних металів чи оксидів отримані результати вмісту гумусу є дещо заниженими.
На увагу при визначенні гумусу необхідно заслуговує застосування прилада «Инфрапид - 61», який достатньо точно визначає вміст гумусу по спектрам дифузного відображення ґрунту. Для цього лише достатньо роздрібнити грунт до 2мм. Результати отримуємо протягом 2хв.. [3]
Таким чином, удосконалення та частковий перегляд існуючої методичної бази щодо визначення вмісту поживних речовин у ґрунтах важких металів та їх застосування під час моніторингу ґрунтів істотно підвищить якість його проведення та дозволить більш об'єктивно оцінювати агроекологічний стан ґрунтів.
Література:
•1. Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. - Х.: Нове слово, 2003. - 225 с.
•2. Тяжелые металлы в почвах и растениях и их аналитический контроль : учеб. пособие [для студ. аграр. вузов] / Э. А. Александрова, Н. Г. Гайдукова, Н. А. Кошеленко, З. Н. Ткаченко; под ред. Э. А. Александровой. - Краснодар, 2001. - 166 с.
•3. http://web-local.rudn.ru/web-local/prep/prep_1797/load/semin.
[С.Г.Самохвалов, В.Г.Прижуков, М.Н.Арсеньева, Ю.Г.Сазонов, 1990]
