канд. техн. наук, ст. науковий співробітник

Бєлкін Леонід Михайлович

Голова Правління ЗАТ «Біт», Донецька область

СУДОВА ПРАКТИКА СПОРІВ З ПОДАТКОВИМИ ОРГАНАМИ З ПРИВОДУ НАРАХУВАННЯ ПОДАТКІВ ПО ОПЕРАЦІЯХ З АКЦІЯМИ, ВИПУСКИ ЯКИХ СКАСОВАНІ

В листі Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) від 23.06.08 р. № 12642/7/35-3017, а також у наступних Методичних рекомендаціях щодо перевірок суб'єктів господарської діяльності, які провадять операції з акціями (лист ДПАУ від 14.12.09 р. № 27743/7/22-3017) від податкових органів на місцях вимагається нараховувати «заднім числом» податки на прибуток по операціях з акціями. На висунення таких вимог спеціалістів ДПАУ надихнула низка судових рішень, зокрема Господарського суду Дніпропетровської області (далі - ГСДО) щодо визнання недійсною реєстрацію випуску акцій емітентів з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій емітента з моменту його видачі. За таких умов автори зазначених листів, маніпулюючи нормами Цивільного кодексу України, стверджують, що при наявності подібних судових рішень акції насправді ніколи не були акціями, а тому доходи від їх реалізації не можна враховувати як доходи від реалізації цінних паперів. В результаті податківці донараховують мільйонні суми податків на прибуток, в тому числі (останнім часом) і по операціях інститутів спільного інвестування (ІСІ), що мають пільги. Докладно фабула цих спорів викладена в роботі автора [1] (з повним текстом в електронному вигляді), а також на форумах [2, 3].

Незаконність таких підходів вже визнана на рівні Вищого адміністративного суду України (ВАСУ). Так, в ухвалах ВАСУ від 04.11.09 р. № К-25155/09, від 02.03.10 р. № К-49519/09, від 06.05.10 р. № К-31641/09 зазначається, що угоди відносно акцій укладені в період, коли акції відповідних емітентів знаходились у вільному обороті і обіг таких акцій не був зупинений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). ВАСУ підкреслив, що сам по собі факт визнання недійсними установчих документів емітентів акцій не свідчить про нікчемність договорів на придбання або відчуження акцій таких емітентів. Тобто, ВАСУ концептуально визначився із тим, що скасування випуску акцій не може мати податкових наслідків «заднім числом», тобто по операціях, здійснених до прийняття судових рішень про скасування. Водночас, враховуючи, що застосування зазначених «рекомендацій» ДПАУ розповзається по всій країні, як «ракова пухлина», є актуальним розглянути, як складається судова практика з цього приводу в різних регіонах країни. При цьому, з огляду на позицію ВАСУ, приймемо за аксіому, що судові рішення, в яких зазначені «рекомендації» ДПАУ підтримуються, є неправосудними, навпаки, є правомірними рішення, де позовні вимоги платників податків задовольняються.

На підставі аналізу Реєстру [4] складена табл. 1 відносно судових спорів з податковими органами, які внаслідок перевірок явно чи неявно (тобто, без прямого посилання, але із використанням «логіки») застосували рекомендації зазначених вище листів та/або Методичних рекомендацій ДПАУ. Всього в поле зору авторів потрапило 59 таких рішень. Деякі з рішень суду першої інстанції вже переглянуті в апеляційному, а описані вище щодо позиції ВАСУ, - і в касаційному порядку. У всіх цих спорах суперечка точилася саме навколо правомірності такого застосування Постанов ГСДО (що підтверджує їх сумнівну «популярність») про скасування випусків акцій «заднім числом», згідно з яким всі операції з такими акціями, з самого початку їх реєстрації, самочинно визнаються податківцями нікчемними, з донарахуванням податків «заднім числом» відповідно до вказаних листів та рекомендацій. При цьому в табл. 1 (стовпчик 5) словом «задоволено» позначене судове рішення (постанова суду першої інстанції чи постанова суду апеляційної інстанції, остання - у випадку скасування неправосудної постанови суду першої інстанції), яким позовні вимоги платника податку про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення задоволенні (щонайменше, відносно донарахувань по операціях з акціями), а дії податківців щодо такого донарахування визнані незаконними. Навпаки, словом «відмовлено» позначене таке, фактично неправосудне, з огляду на позицію ВАСУ, судове рішення (постанова суду першої інстанції чи постанова суду апеляційної інстанції, остання - у випадку скасування правильної по суті постанови суду першої інстанції), яким позовні вимоги платника податку про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення залишені без задоволення, тобто донарахування податків «заднім числом» незаконно визнане правильним.

Аналіз відомостей, наведених в табл. 1, свідчить про те, що в переважній більшості регіонів країни суди займають правильну і принципову позицію щодо незаконності донарахування податків «заднім числом». Водночас звертає на себе увага проблема належного судового захисту, з якою стикаються постраждалі платники податків в Харківській області та місті Києві. З табл. 1 видно, що мають місце непоодинокі випадки як задоволення позову, так і відмови в позові; як перегляду апеляційними судами неправосудного рішення суду першої інстанції і наступного задоволення позову, так і зворотного перегляду правосудного рішення суду першої інстанції і незаконної відмови в позові. Особливо пікантною виглядає ситуація, коли КААС в один день, 02.11.10 р., прийняв прямо протилежні судові рішення (п. 19 та п. 20 табл. 1). Залишається сподіватися, що свого часу ВАСУ поставить все на свої місця.

Водночас слід зазначити, що оспорювати дії податківців було б значно легше, якщо знати, що відповідна Постанова ГСДО скасована. Про це свідчить, зокрема, і фраза з ухвали ВАСУ від 04.11.09 р. № К-25155/09: «Крім того, Вищий адміністративний суд зазначає, що 25.03.2009 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було поновлено ТОВ строк апеляційного оскарження зазначеної постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 року у справі №А8/180-07, а відтак вказана постанова не набрала законної сили і відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути належним доказом у даній справі». Тому в табл. 2 наводиться перелік скасованих Постанов ГСДО з цього приводу (власне узагальнення автора).

Таблиця 1

Судові справи щодо спорів з податковими органами про донарахування податків «заднім числом»

Таблиця 2

Відомості про скасування Постанов ГСДО

Викладені відомості дозволяють дійти таких висновків. Скасування реєстрації випуску акцій в судовому порядку, навіть в такий недолугий спосіб, як зазначеними Постановами ГСДО, породжує певні юридичні наслідки тільки на майбутнє і не може безпосередньо впливати на господарські відносини, які виникли до набрання вказаними рішеннями законної сили. Зазначене чітко встановлено правовими позиціями ВАСУ. Прийняття в будь-якій формі судового рішення про припинення юридичної особи тільки запускає процедури її припинення і починає мати юридичні наслідки тільки після реалізації відповідних процедур (зупинення обігу акцій ДКЦПФР, вилучення юридичної особи з Державного реєстру тощо). До реалізації зазначених процедур претензії контролюючих органів до укладених договорів не мають юридичних підстав.

При оспорюванні рішень податкових органів, прийнятих на підставі будь-яких судових рішень, необхідно вимагати надання завірених копій цих рішень із зазначенням того, що вони «набрали законної сили». Без таких копій будь-яка роздруківка відповідного судового рішення або будь-які листи, повідомлення тощо не можуть бути належними доказами, оскільки існує велика ймовірність того, що насправді ці рішення переглядаються або взагалі скасовані.

Суперечливість судової практики з розглянутого питання не відповідає принципу верховенства права, порушує права осіб на судовий захист і вільну підприємницьку діяльність. Подальше узагальнення такої судової практики буде сприяти надійному спростуванню незаконних «рекомендацій», викладених в листі ДПАУ від 23.06.2008 р. № 12642/7/35-3017 та в Методичних рекомендаціях, доведених листом ДПАУ від 14.12.2009 р. № 27743/7/22-3017.

Прийняття нових податкових законів не додає нових аргументів щодо позиції податкових органів, хоча, враховуючи природжений правовий нігілізм в діяльності цих структур, спеціалістам-практикам необхідно уважно вивчати і аналізувати їх подальші претензій з метою захисту законних прав платників.

Література:

1. Бєлкін Л. М. Проблеми забезпечення безпеки бізнесу в світлі прийняття неправосудних судових рішень щодо припинення акціонерних товариств / Л.М.Бєлкін // Адвокат. - 2010. - № 4 (115). С. 23-29. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Advokat/2010_4/2010-4-Belkin.pdf

2. http://forum.liga.net/Messages.asp?did=85991

3. http://forum.liga.net/Messages.asp?did=80341

4. Єдиний державний реєстр судових рішень. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/

Залиште коментар!