XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. юр. н. Богуцкий В.В., канд. юр. н. Кушніренко О.Г. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ І ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНИ

Богуцкий В.В., кандидат юридичних наук, доцент
Кушніренко О.Г., кандидат юридичних наук, доцент
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ І ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНИ

Надзвичайно важливе суспільно-політичне значення в процесі утвердження незалежності та суверенітету держави, разом з іншими загальновизнаними атрибутами державності, мають наявність в неї державних символів – прапора, герба та гімну.
В основі поняття «державні символи» лежить слово грецького походження «simvolen», яке в стародавній Греції означало «умовний знак для членів таємного угрупування», пізніше стало розумітися як «умовний (речовий, графічний, звуковий) знак, що означає певне поняття, ідею» [1, с. 342]. Тому під символікою звичайно розуміють сукупність символів, вираження ідей чи почуттів за допомогою умовних знаків, звуків, висловлювань тощо.
Що стосується державної символіки, то до певної міри вона відома ще від часів середньовіччя, але безпосередньо саме поняття «державні символи» як наукова категорія, так і її нормативне закріплення з’явилася лише у ХХ столітті. Дискусія щодо розуміння державних символів триває й донині.
Близьким до поняття «державні символи» є категорія «національні символи». Слід погодитися з думкою П.Стецюка, який вважає, що національні символи – це сукупність певних явищ (знаків, предметів, звукових виражень, висловлювань), які в лаконічній формі виражають національну ідею або декілька ідей історико-політичного характеру, тісно пов’язаних передусім з державотворчими традиціями народу [2, с. 105]. Як правило, національна символіка є формою абстрактного відображення наукових знань про свій народ, а також формою оповіщення про себе інших народів. Національна символіка представляє собою групу специфічних понять по історії народу, культурі, побуту та ін. Як правило, вона мало відома поза межами держави. По відношенню до державної символіки вона, як правило, є більш древньою, так як рідко коли підлягає будь-яким змінам.
Слід також зауважити, що близько до державних символів знаходиться і столиця держави, але сама по собі вона не є символом. У державно-правовому значенні столиця – це головне місто держави, в якому знаходяться постійні державні органи: парламент, глава держави, уряд, верховний суд та інші, а також посольства іноземних держав.
Слід також зазначити, що у практиці зарубіжних країн, прямо чи побічно до державних символів відносять, наприклад, столицю держави (Болгарія, Албанія, Угорщина), державну печатку (Ватикан, Румунія, Словаччина, Чехія). Так, частина 1 статті 14 Конституції Чеської Республіки визначає державними символами великий і малий державний герб, державні кольори, державний прапор, штандарт Президента Республіки, державну печатку і державний гімн [3, с. 502]
На сьогодні в конституційному праві класичним вважається підхід, за яким до державних символів відносять: державний прапор, державний гімн та державний герб. Саме вони, згідно з положеннями частини 1 статті 20 Конституції України є державними символами України.
Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 [4]. Він є емблемою держави, символом її суверенітету. Державний прапор повинен постійно знаходитися на будинках органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних і консульських представництвах України за кордоном та ін.
Державний Герб України. Існує малий Державний Герб – Знак Княжої Держави Володимира Великого (Тризуб), а в майбутньому повинен бути прийнятий і Великий Державний Герб України. Він повинен бути встановлений з урахуванням тризуба і герба Війська Запорізького. Зображення Державного Герба України розміщують на печатках органів державної влади і управління, судових органах, на прикордонних стовпах, на паспортах громадян України тощо.
Державний Гімн України – це національний гімн на музику М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву П.Чубинського. Його виконують під час підняття Державного Прапору України, відкриття і закриття сесії парламенту України, прийняття військової присяги та в інших випадках.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 92 Конституції України порядок використання і захисту державних символів України встановлюються виключно Законами України. До того ж, частина 6 статті 20 Конституції України чітко встановлює, що опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. У зв’язку з цим не можна погодитися з думкою П.Стецюка стосовно доцільності встановлення Великого Державного Герба України як такого [5].
На жаль, незважаючи на імперативність положень статті 20 Конституції України, на сьогодні в Україні прийнятий лише Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 р. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2007р. створено спеціальну комісію, на яку покладено обов’язок провести конкурс на кращий проект Великого Державного Герба України. Комісія повинна закінчити свою роботу протягом року, а тому є надія, що відповідний закон буде прийнятий найближчим часом. На цьому фоні не зрозумілою є доля законопроекту про Державний прапор України.
Проголосивши Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України своїми державними символами держава повинна і створити надійну систему їх захисту, правової охорони.
Чинне законодавство передбачає лише кримінальну відповідальність у вигляді штрафу або арешту за публічну наругу над державними символами, а також незаконне підняття Державного прапора України на річному або морському судні.
На наш погляд, система правової охорони державних символів України наявністю лише кримінальної відповідальності не повинна обмежуватися. Вона повинна включати також конституційну та адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 65 Конституції України громадяни України повинні шанувати її державні символи. Складом же злочину, передбаченого статтею 338 Кримінального кодексу України не охоплюються всі можливі випадки неповаги до державних символів. Адміністративну відповідальність можна було б встановити за порушення порядку користування державними символами України. Наприклад, відповідний документ засвідчений перевернутою догори печаткою із зображенням Державного Герба України.
Підсумовуючи викладене, треба зазначити, що на сьогодні в Україні гостро стоїть проблема прийняття відповідних законів, які б встановили як ясні та чіткі правила порядку використання, так і правову охорону державних символів. Крім того, доцільно було б в майбутній Конституції України як державні символи України закріпити Державний Гімн України, Державний Прапор України, Великий і Малий Державний герби України, державну печатку і штандарт Президента України.
Література:
1. Орел А. Словник чужомовних слів.- ч.2.-Нью-Йорк, 1964.- 476с.
2. Конституции государств Европы. – Ч.3 – т.1, М.: Изд-тво НОРМА, 2001.-824с.
3. П.Стецюк Державні символи України: конституційна-правова характеристика.- Вісник Конституційного Суду України.- 6/2004. с.105.
4. Постанова Верховної Ради України. Про державний прапор України// Відомості Верх.Ради України.-1992.-№19.-ст.257.
5. П.Стецюк. Там же, с.109.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>