XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. юрид. наук, Коваленко Н.Ю. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУМІСНИЦТВА

Канд. юрид. наук Коваленко Н. Ю.,

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ 

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУМІСНИЦТВА

Перед сучасною наукою трудового права України виникають потреби вдосконалення правового регулювання трудових правовідносин, що виникають за умов сумісництва. Впровадження такої форми організації праці, як сумісництво, надає працівникам можливість застосовувати свої здібності до продуктивності праці у декількох сферах суспільного виробництва одночасно, дозволяє поліпшити життєвий рівень шляхом розширення джерел матеріального доходу, сприяє подоланню вузькопрофесійного поділу праці і створює умови для більш повного розвитку професійних та інтелектуальних здібностей працівника.

Як відомо, сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, установі, організації чи фізичної особи. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).

Аналіз чинного законодавства про порядок та умови роботи за сумісництвом дозволяє дійти висновку, що до основних ознак сумісництва слід віднести наступні: виключно добровільний характер роботи працівника за сумісництвом; така робота є формою інтенсифікації праці та за суттю близька до надурочної роботи, яка здійснюється працівником у вільний від основної роботи час; наявність двох або більше трудових договорів; відсутність необхідності отримання дозволу на таку роботу у іншого роботодавця за основним місцем роботи; існування обмежень на роботу за сумісництвом для певних категорій працівників; оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу; оскільки звільнення з роботи за сумісництвом не може бути підставою для того, щоб вважати особу безробітньою, то допомога по безробіттю звільненим сумісникам не виплачується. [8, с. 32]

Незважаючи на передбачену можливість законодавчого встановлення обмежень роботи за сумісництвом, на сьогодні в Україні немає загальноприйнятих нормативних актів, сфера дії яких поширювалась би на працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Нині сумісництво не обмежується ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які може укладати працівник, ні за тривалістю робочого часу роботи, яку працівник суміщає з основною. Але встановлюється обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом для працівників, для яких саме державне підприємство є основним місцем роботи чи місцем роботи за сумісництвом. Крім зазначеного, запроваджується низка обмежень на сумісництво для окремих категорій працівників. Постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» надає право керівникам державних і комунальних підприємств, установ, організацій разом з профспілковими комітетами запроваджувати обмеження на сумісництво. [4]

Але робота за сумісництвом на підприємствах, установах, організаціях недержавної форми власності не обмежується навіть для неповнолітніх, вагітних жінок, працівників, зайнятих на важких роботах або роботах із шкідливими та небепечними умовами праці. Саме в такому випадку доцільно запроваджувати обмеження на сумісництво локальними та індивідуально-договірними актами.

Оскільки у сфері недержавної власності сумісництво взагалі не регламентується, а є лише дозвіл на роботу за сумісництвом, встановлений ст. 21 КЗпП, порядок прийняття на роботу та умови праці за сумісництвом регламентуються загальними нормами трудового права, якщо інше не передбачено законодавством.

Оплата відпустки або виплата компенсації за невикористану відпустку сумісникам здійснюється як на державному підприємстві, так і на підприємствах недержавного сектору.

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних) сумісникам здійснюється на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої підписом і печаткою керівника підприємства за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Розрахунок розміру лікарняних здійснюється виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством у загальному порядку. На державних підприємствах допускається звільнення працівника-сумісника у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством, причому звільнення в таких випадках проводиться без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Якщо ж працівник уклав договір про роботу за сумісництвом з недержавним підприємством, він може бути звільнений на загальних підставах, а у відповідних випадках, зазначених у трудовому законодавстві, - за згодою виборного органу первинної профпілкової організації і має право на виплату допомоги.

У проекті Трудового кодексу України пропонується припинення трудових відносин з працівником-сумісником з виплатою вихідної допомоги здійснюється з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи та обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці.[3]

Таким чином, правове регулювання сумісництва в умовах сьогодення вимагає подальшого удосконалення його нормативно-правового забезпечення, яке ще грунтується на нормах законодавства часів СРСР, а тому не може належним чином враховувати тих змін, що відбулись у суспільній організації праці за останні двадцять років після проголошення незалежності нашої держави.

Література:

1. Кодекс законів про працю України : зі змінами і допов. за станом на 18 січня 2011 р. - К.: Правова єдність, 2011. - 87 с. - (Законодавство України).

2. Ротань В. Г.  Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С. Стичинський. - [8-е вид, доп. і перероб.]. - К. : Видавництво А.С.К., 2007. - 944 с. - (Нормативні документи та коментарі).

3. Проект Трудового кодексу України : за станом на 10.12.2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511   

4. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій : постанова  Кабінету  Міністрів України за станом на 03.04.1993 № 245  [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://zakon.rada.gov.ua/

5. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників           державних підприємств, установ і організацій : затв. наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України за станом на 28.06.93 р. № 43 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0076-93

6. Головань Т. Г.  Сумісництво та суміщення професій (посад) в трудовому праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Т. Г. Головань. - Х. , 2007. - 20 с.

7. Тубелець І.   Робота за сумісництвом та суміщенням / Ірина Тубелець // Праця і зарплата. - № 1. - 2010. - 13 січня. - С. 18-19.

8. Маріненко С.   Поняття та ознаки сумісництва за трудовим правом : теоретичні аспекти питання / С. Маріненко // Економіка. Фінанси. Право. - № 5-7. - 2005. - С. 28-33.

nk28@list.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>