XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. юрид. наук, Поляков С. Ю. ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА СТАН ЗАКОННОСТІ І ПРАВОПОРЯДКУ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

кандидат юридичних наук, Поляков Станіслав Юрійович

Військово-юридичний факультету Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків, Україна

ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА СТАН ЗАКОННОСТІ І ПРАВОПОРЯДКУ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Реформування системи Збройних Сил є складним і тривалим процесом, який включає в себе комплекс взаємопов'язаних організаційно-правових,  соціально-економічних і інших заходів. Складність комплексу проблем, які слід вирішувати, полягає у їх надзвичайній багатоплановості. Враховуючи те, що процес реформування Української армії триває на протязі всього періоду державної незалежності, слід відзначити що значна кількість перетворень була та буде обумовлена Європейськими політичними прагненнями України.     

         Забезпечення законності і правопорядку в лавах армії в цілому є загальною запорукою ефективності перетворень у секторі функціонування Збройних Сил України. Дане положення повною мірою відповідає зобов'язанням, які взяла Україна перед ЄС в частині внутрішніх перетворень сектору безпеки і оборони. В цьому контексті доцільно зазначити, що спеціалізованого нормативного документу, який має значення міждержавного договору і предмет правового регулювання якого стосується безпосередньо перетворень у сегменті законності і правопорядку в Збройних Силах Україна з Європейським Союзом не підписувала. Разом із тим деякі правові зобов'язання у межах військово-політичного діалогу між ЄС та Україною держава все ж має виконувати. Тому, не викликає сумніву, доцільність і актуальність дослідження їх змісту і значення, та систематизації.  

         Загальним нормативним документом міжнародно-правового змісту, на основі якого здійснюється реформування Збройних Сил України стала вже згадувана Угода про партнерство і співробітництво між ЄС та Україною [1, Ст. 1794]. У статті 6 Угоди визначено, що запорукою зміцнення зв'язків між сторонами угоди є досягнення на основі тісного регулярного політичного діалогу ефективного співробітництва у питаннях, що стосуються зміцнення стабільності і безпеки в Європі, додержання принципів демократії та сприяння правам людини. Дана обставина зумовлює необхідність поступової реалізації цілої низки реформ у багатьох сферах державного управління з метою оптимізації організаційно-штатної структури владних систем, підвищення ефективності функціонування всіх її ланок з метою приведення відповідних показників до загальноприйнятого європейського рівня. Збройні Сили України як найбільш мілітаризована система адміністративного управління в державі також безпосередньо підлягає змінам і покращенням.     

         У продовження зазначеного, військове співробітництво між Україною та ЄС здійснюється відповідно до пріоритетів, визначених особливим документом - «Порядком денним асоціації Україна - ЄС» [2] у частині, що стосується Міністерства оборони України, а також Робочого плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС (у сфері Спільної політики безпеки та оборони). Зокрема, розділ 2.3 документу має назву «Зовнішня політика і політика безпеки». У ньому зазначені базові засади співробітництва України і ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, нерозповсюдження зброї та роззброєння, запобігання конфліктам та врегулювання кризових ситуацій. Зокрема це:

         - посилення конвергенції з регіональних та міжнародних питань, запобіганні конфліктам та врегулювання кризових ситуацій; співробітництво щодо покращення ефективності багатосторонніх установ та конвенцій, з метою посилення глобального управління, координації у боротьбі із загрозами безпеці;

         - інтенсифікація консультацій та координації через наявні дипломатичні та військові канали з метою зосередження зусиль на міжнародних питаннях загального значення, включаючи передусім виклики загальноприйнятим принципам міжнародного миру та безпеки, які встановлено Хартією ООН, Гельсінським заключним актом ОБСЄ та іншими відповідними багатосторонніми документами;

         - продовження діалогу щодо імплементації Європейської стратегії безпеки;

         - пожвавлення консультацій між Україною та ЄС щодо врегулювання кризових ситуацій;

         - продовження практики спільного визначення можливостей для України щодо участі у майбутніх операціях ЄПБО, використовуючи позитивний досвід участі України в операціях ЄС на Балканах;

         - поглиблення співробітництва між Україною та ЄС в операціях із врегулювання криз під проводом ЄС, включаючи постійну участь України у відповідних навчаннях;

         - збільшення взаємосумісності між українськими миротворчими підрозділами та військовими силами ЄС шляхом використання досвіду, здобутого в відповідних операціях із врегулювання криз ЄС у яких брала участь Україна. Україна висловила зацікавленість вивчити на двосторонньому рівні можливість залучення підрозділів Збройних Сил України до формування багатонаціональних бойових тактичних груп ЄС;

         - посилення спільних зусилля України та ЄС у рамках військового співробітництва з метою дієвого врегулювання Придністровського конфлікту у Республіці Молдова;

         - визначення подальших конкретних шляхів досягнення конвергенції у сфері зовнішньої політики та політики безпеки;

         - вжиття заходів з метою стимулювання військового та технологічного співробітництва між Україною та ЄС;

         - заохочення та сприяння безпосередньому співробітництву щодо конкретних заходів, спільно визначених сторонами, між відповідними установами України та такими органами, як Європейське оборонне агентство, Інститут ЄС досліджень безпеки, Супутниковий центр ЄС та Європейський безпековий та оборонний коледж.

          Також важливим кроком на шляху військово-політичної інтеграції України до ЄС є налагодження тісного співробітництва щодо протидії спільним загрозам безпеці, включаючи боротьбу з тероризмом, нерозповсюдженням зброї масового знищення та незаконного експорту зброї. Головні зобов'язання України і ЄС щодо реалізації спільними зусиллями цього пріоритету є:

         - продовження співробітництва щодо боротьби проти незаконної торгівлі ядерними матеріалами;

         - розвиток співробітництва з метою покращення стандартів біобезпеки та біозахисту в лабораторіях, інших приміщеннях та під час транспортування небезпечних біоагентів, зокрема відповідно до поточного діалогу щодо можливого співробітництва у сфері біобезпеки та біозахисту в Українській санепідеміологічної станції (АР Крим, м. Сімферополь);

         - співробітництво щодо посилення безпеки діяльності у космічному просторі, шляхом вироблення заходів міждержавної довіри;

         - розвиток співробітництва у сфері контролю за експортом військових технологій та обладнання, а також у спільній підтримці процесу щодо обговорення Угоди про торгівлю зброєю;

         - розвиток співробітництва у сфері боротьби з незаконною торгівлею легким озброєнням та стрілецькою зброєю і їх боєприпасами;

         - спільне протистояння загрозам безпеці, що можуть бути спричинені  українськими запасами звичайних видів зброї та застарілих боєприпасів, включаючи легке озброєння і стрілецьку зброю та їх боєприпаси, а також протипіхотні міни, відповідно до положень Оттавської конвенції про заборону використання, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін.

  Аналізуючи вище викладене можна визначити, що військовий сегмент європейської інтеграції України був і залишається важливою частиною загального політичного співробітництва. Екстраполюючи це на площину
адміністративно-правового забезпечення законності і правопорядку в лавах армії, слід зазначити, що запровадження європейських стандартів армійської дисципліни і законності можливе лише за умови комплексного співробітництва представників Збройних Сил України і ЄС. На наш погляд, сприяти підвищенню рівня законності і правопорядку будуть три основні форми військового співробітництва України і ЄС в межах євроінтеграції:

1) розширення формату військово-політичного діалогу між керівництвом Збройних Сил України та  Військовим комітетом і Секретаріатом Ради ЄС;

2) навчання українських офіцерів в військових освітніх закладах ЄС;

3) підготовка та участь у спільних військових навчаннях, а також багатонаціональних операціях з  підтримання миру в рамках залучення Збройних Сил України до формування спільних бойових тактичних груп ЄС.

З затвердженням у червні цього року Стратегії національної безпеки України [3] та Воєнної доктрини України [4], розпочався процес реформування Військової організації України в сектор безпеки та оборони за європейськими стандартами, що безумовно потребує комплексних змін в українському законодавстві, яке регулює цю сферу суспільних відносин.

Література:

1. Угода Ради Глав держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про Збройні Сили і Прикордонні війська від 30.12.1991 р. //  Зібрання чинних міжнародних договорів України.-1990 р.- № 1.- стор. 415

2. Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/37082.htm 

3. Указ Президента України від 12 лютого 2007 року №105 (в редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 року № 389/2012) Стратегія національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ru/documents/14823.html

4. Указ Президента України від 15 червня 2004 року №648 (в редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 року №390/2012) Воєнна доктрина України// Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/14824.html   


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>