XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. юрид. наук, Полякова О. С. СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

кандидат юридичних наук, Полякова Ольга Станіславівна

Військово-юридичний факультет Національного університету

 «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків, Україна

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Питання юридичної відповідальності завжди притягали до себе значну увагу правників. Незважаючи на різні погляди на сутність, зміст, завдання й підстави юридичної відповідальності, її різноманітність під сумнів не ставилася. Нині у Конституції України згадується 4 види юридичної відповідальності - кримінальна, адміністративна, дисциплінарна й матеріальна. Цей перелік не є вичерпним, адже в правових джерелах часто згадується про відповідальність конституційну, договірну, фінансову, господарсько-правову та ін.

Дисциплінарна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, який має низку специфічних рис, характерних лише йому. Однією з таких особливостей є те, що дисциплінарна відповідальність сегментована, складається із самостійних, не пов'язаних між собою підвидів дисциплінарної відповідальності.

Існують різні підходи щодо визначення «дисциплінарна відповідальність державних службовців». Беручі до уваги  ці твердження, можемо узагальнити, що дисципліна - це суворе дотримання службових обов'язків, що реалізовується через правомірну поведінку службовця; дисциплінарна ж відповідальність є наслідком порушення державної дисципліни, що виникає, коли окремим актом чи групою актів своєї протиправної поведінки державний службовець порушує дисципліну, чим загрожує режиму законності.

Наведене повною мірою стосується також військової дисципліни й дисциплінарної відповідальності військовослужбовців. Оскільки поведінка військовослужбовця теж може бути правомірною й неправомірною, тобто протиправною. Правомірні акти поведінки охоплюються поняттям «військова дисципліна», яка досліджувалась нами.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України не містить визначення дисциплінарного проступку. Немає його і в інших актах військового законодавства. Окремі риси дисциплінарного проступку намічені в п. 45 згаданого Статуту.

Що стосується підходів учених до його тлумачення, то вони доволі сильно різняться між собою. Так, В. М. Александров визначає «дисциплінарний проступок військовослужбовця» як протиправне, суспільно шкідливе, винне діяння, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових повноважень, наданих йому відповідно до займаної посади, а також інших, закріплених у нормативно-правових актах обов'язків, що заподіює державі й суспільству суттєву шкоду, за яку передбачено дисциплінарну відповідальність [2, с134-135].

С. С. Тюріна формулює військовий дисциплінарний проступок як порушення військовослужбовцем обов'язків (невиконання чи неналежне виконання), покладених на нього по службі Законами України, військовими статутами, наказами та іншими нормативними актами органів військового управління, командирів і начальників, якщо у вчиненому немає ознак злочину [1,с.143].

На думку Н. Н. Арисова, під дисциплінарним проступком слід розуміти винне порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, яке за ступенем суспільної небезпеки не є злочином і тому підлягає вирішенню владою командира [3,с109].

З нашого погляду, кожна з наведених дефініцій мають дискусійні елементи. Крім іншого, це зумовлено ще й тим, що жоден зі згаданих науковців не пояснює, чому він пропонує саме таку модель визначення, не обґрунтовує,  достатньо не аргументує свого наукового пошуку.

Стаття 9 КУпАП тлумачить адміністративний проступок як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [4]. На підставі цієї дефініції можемо стверджувати, що діяння є проступком тільки тоді, якщо йому притаманні 4 наступні риси - винність, протиправність, суспільна шкідливість та адміністративна караність.

Таким чином можна зробити висновок, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України [5] має доволі значний, сутнісний недолік. Склалась ситуація, коли перелік дисциплінарних проступків відсутній і кожен командир на власний розсуд може визнавати те чи інше діяння проступком, а також на власний розсуд накладати (чи не накладати) за його вчинення стягнення. Тобто командир, як носій дисциплінарної влади, фактично поєднав у собі законодавчу й управлінську (правозастосовну) функції. Він сам установлює, чи є діяние правопорушенням, і самостійно притягає до відповідальності за останнє. Це тягне за собою вкрай негативні наслідки. По-перше, не виключається, що командир може виявляти понадмірну вимогливість, несправедливість і навіть жорстокість до підлеглих, формально дотримуючись усіх вимог щодо застосування дисциплінарних стягнень, а може, навпаки, залишати без уваги значні правопорушення, що потребують покарання. Військовій дисципліні заподіює шкоду і те і інше. По-друге, навіть добросовісний командир, не маючи нормативно визначених критеріїв відмежування дисциплінарного проступку, може з різних причин не впоратись з кваліфікацією того чи іншого діяння. По-третє, військовослужбовець, особливо строкової служби, відхиляючись від вимог дисципліни, не може знати скоює він проступок чи ні і не може передбачити наслідки свого вчинку.

Ми згодні з тим, що командир, як особа, що несе відповідальність за військову дисципліну в підпорядкованому йому підрозділі, повинен мати широкі повноваження у сфері дисциплінарної влади. Також беззаперечним видається, що встановити повний перелік дисциплінарних проступків неможливо. Ситуативність, як ознака такого проступку, збережеться доки існуватиме дисциплінарна відповідальність і роль командира в правовій оцінці поведінки підлеглого має бути значною. Однак інститут дисциплінарної відповідальності військовослужбовців потребує удосконалення.

Збільшення числа злочинів та адміністративних правопорушень, що вчиняються військовослужбовцями, вважаємо, зумовлено зниженням рівня військової дисципліни, чому немало сприяє неефективність існуючої військової дисциплінарної відповідальності. Видається, що дисциплінарна відповідальність повинна мати на меті перш за все виховання військовослужбовців у дусі суворого дотримання вимог законності, що є найефективнішим способом запобігання вчиненню багатьох правопорушень.

З метою підвищення рівня військової дисципліни, вважаємо було б доречним перебудувати саму концепцію дисциплінарної відповідальності у Збройних Силах України.

Розуміючи, що будь-яке порушення військової дисципліни вимагає реагування з боку командування, ми вважаємо за необхідне встановити хоча б загальний критерій відмежування понять «порушення дисципліни» від «дисциплінарний проступок». З одного боку, цей критерій став би в нагоді командирові при вирішенні питань щодо застосування дисциплінарної відповідальності, а з іншого - надав би мінімальний обсяг гарантій прав військовослужбовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності. На нашу думку, будь-який дисциплінарний проступок є порушення військової дисципліни, однак далеко не всі порушення можуть бути визнані дисциплінарними проступками. Однак застосування оціночного критерію при відмежуванні проступку від порушення дисципліни не дасть практичного результату. Більш доцільним видається «об'єктивний» підхід. Рівень суспільної шкідливості правопорушення значною мірою залежить від об'єкту, на який спрямовано посягання. Ми вважаємо, що до числа дисциплінарних проступків слід віднести лише ті порушення військової дисципліни які посягають на суспільні відносини щодо організації й порядку управління у Збройних Силах України.

Пропонуємо включити визначення дисциплінарного проступку як першу та другу частини до п. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України: «Дисциплінарним проступком є винне порушення військовослужбовцем військової дисципліни, що заподіює шкоду організації й порядку управління у Збройних Силах України і в разі скоєння якого на порушника може бути накладене дисциплінарне стягнення.

До військовослужбовця, що вчинив порушення військової дисципліни, яке не є дисциплінарним проступком, можуть застосовуватись заходи організаційного впливу. Регулярне порушення військової дисципліни є дисциплінарним проступком.»

Литература:

•1.   Тюрин, С. С. Дисциплинарная ответственность военнослужащих Вооруженных Сил Украины : дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.07 / Сергей Сергеевич Тюрин. - Х.. 2002. - 176 с.

•2.   Александров, В.М. Військова служба як особливий вид державної служби в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / Вячеслав Михайлович Александров. - Х., 2008. - С. 134 - 135.

•3.   Арисов, Н. Н. Правовое регулирование советской военной дисциплины / Н. Н. Арисов // Основы сов. воен. законодательства / под ред. А. И. Лепешкина. - М. : Воениздат, 1966. -  С. 109.

•4.   Кодекс України про адміністративні правопорушення : від 07.12.1984 р. // Відом. Верховн. Ради Української РСР. - 1984. - № 51. - Ст. 1123. Редакція від 07.01.2013, підстава 4910-17 // Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

•5.   Закон України Про Дисциплінарний статут ЗСУ від 24 березня 1999 року N 551-XIV, Редакція від 01.12.2012, підстава 5288-17 // Електронний ресурс. Режим доступу:  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/551-14/conv


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>