XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. юрид. наук, Пристінський І. О. ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ ЦЕРКВОНО-СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

кандидат юридичних наук, адвокат Пристінський І. О.

Міжнародний гуманітарний університет

ОСОБЛИВОСТІ СУБ'ЄКТНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ ЦЕРКВОНО-СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Поступове відродження інституту церковного судочинства у Православній Церкві потребує глибокого дослідження багатьох теоретичних та практичних питань не лише матеріального, але й процесуального характеру. Одним з таких питань є визначення суб'єктного складу учасників церковно-судового процесу, що має неабияке значення для встановлення обсягу їх процесуальної правосуб'єктності.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що чинне церковне право Руської та Української Православної Церков лише у загальних рисах розрізняє церковно-судовий процес у справах про церковні правопорушення (кримінальні справи) і справах про спори та суперечки (цивільні справи). При цьому питома вага канонічно-процесуальних норм, що містяться в основному церковному акті з цього питання - Положенні про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату), присвячені саме процедурі розгляду та вирішення справ про церковні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Положення про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату) незалежно від виду процесу, особами, що беруть участь у справі є сторони, свідки та інші особи, що залучені церковним судом до участі у справі [1, с. 6].

Виходячи з розподілу церковно-судового процесу на кримінальний та цивільний, визначається й склад осіб, які беруть участь у справі. Так, у справах про церковні правопорушення сторонами виступають:

•-  заявник (при наявності заяви про церковне правопорушення);

•-  особа, що обвинувачується у скоєнні церковного правопорушення.

Одночасно, у церковних справах про спори та суперечки сторонами виступають сторони, що спорять. Необхідно підкреслити, що в даному випадку, по суті, мова йде саме про позивача та відповідача, хоча сучасне церковне право й прямо не називає так сторони цивільного церковного процесу.

Крім того, норми Положення про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату) не передбачають чіткого переліку процесуальних прав та обов'язків сторін.

Привертає увагу той факт, що до складу осіб, які беруть участь у цивільній церковній справі не входять представники сторін та треті особи, а також їх представники. Що ж до учасників кримінального церковного процесу, то в ньому відсутні такі учасники процесу як потерпілий, прокурор та захисник. Усе це свідчить про певну специфіку суб'єктного складу учасників церковно-судового процесу.

Як зазначалося вище, крім сторін процесу до складу осіб, які беруть участь у справі, церковне право також відносить свідків та інших осіб, які залучені судом до участі у справі. До речі, чинне цивільно-процесуальне та адміністративно-процесуальне законодавство України відносить свідків до інших учасників процесу.

Цілком закономірним є питання, кого сучасне церковне право розуміє під іншими особами, які залучені судом до участі у справі?

Для порівняння, у чинному законодавстві іншими учасниками процесу є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач. Серед названих суб'єктів у Положенні про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату) (далі - Положення) згадується лише про свідків та експертів. Якщо процесуальний статус свідка у церковно-судовому процесі головним чином визначається канонічними правилами  Православної Церкви, починаючи з апостольських правил, то процесуальний статус експерта, як учасника церковного процесу закріплений лише у Положенні.

Зважаючи на те, що у канонічних нормах Положення чітко невизначено коло інших осіб, які залучені судом до участі у справі, на наш погляд, до них можна віднести й свідків, експертів, перекладачів тощо.

Література:               

•1.     Положение о церковном суде Русской Православной Церкви (Московского Патриархата): принятое Архиерейским Собором Русской Православной Церкви от 26 июня 2008 года - М.: Изд-во Московской Патриархии, 2008. -  44 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>