XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат біологічних наук, Жигульова Е.О. КУЛЬТУРА ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ОСНОВА ЙОГО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ

Кандидат біологічних наук, Жигульова Евеліна Олександрівна

Кам'янець-Подільський національний університет імені І. Огієнка

КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ОСНОВА ЙОГО ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ

Здоров'я нації є невід'ємною частиною суспільного багатства і ключовим ресурсом розвитку держави [1, с. 456], а показники стану здоров'я населення - важливим критерієм якості життя суспільства [3, с. 10-11]. Очевидно, що країна, яка зацікавлена у власному майбутньому розвиткові, повинна піклуватися про молодь, здоров'я якої виступає фундаментом підготовки та виховання нової генерації громадян, зокрема економічної, політичної та духовної еліти.

На сьогодні якісна освіта та організований виховний процес є засобами відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, формування патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені.

В умовах сучасного реформування та модернізації системи вищої професійної освіти України гостро постає проблема здоров'я студентів. Початок навчання у вищій школі співпадає з юнацьким періодом онтогенезу, коли найбільш чітко проявляються гено- та фенотип.

Значна інтенсифікація навчального процесу, нові форми і методи навчання, нові емоційні переживання, зміна праці і відпочинку, сну і харчування, необхідність адаптації до нового колективу висувають підвищені вимоги до стану організму студентів і обумовлюють високу фізіологічну вартість адаптації до навчання у вищому навчальному закладі. Здоров'я стає особливо необхідною умовою успішної навчальної діяльності на початковому періоді адаптації організму студентів до освітнього середовища. Тому ефективність начального періоду адаптації студентів до навчання та загальний результат пристосування багато в чому будуть залежати від вихідних функціональних можливостей організму.

Оздоровлення нації - процес, що потребує комплексного багаторівневого і міжгалузевого підходу, ефективність якого залежить від скоординованих дій відомчих служб державної системи охорони здоров'я, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій [1, c. 455].

Соціальне замовлення на пошук шляхів збереження та розвитку нації, її здоров'я, трудової і репродуктивної достатності повинно адресуватись, в першу чергу, педагогічній громадськості, оскільки правильне врахування головних системоутворюючих чинників здоров'я може здійснюватись лише тими спеціалістами, які знайомі зі специфікою освітньо-виховного процесу. Окрім того, серед чинників, які обумовлюють підвищення ризику захворюваності учнів та студентів, провідними, без сумніву, є педагогічні [3, c. 109-110].

Враховуючи специфіку педагогічного підходу, з позицій якого здоров'я розглядається в аспекті його формування в умовах освіти, здоров'я як педагогічний феномен представляє собою багатовимірне інтегральне особистісне утворення, що відображає фізичний і духовний стан людини, усвідомлюється нею як цінність, яке виступає визначальною умовою його розвитку і саморозвитку як основи повноцінного здійснення людиною її біологічних і соціальних функцій, оптимальної життєдіяльності [2].

Збереження та зміцнення здоров'я перебувають у прямій залежності від рівня культури, який відображає ступінь усвідомлення і відношення людини до самої себе. Здоров'я як соціальний феномен представляє собою безумовну універсальну вищу цінність і є найважливішим особистісним ресурсом людини, який забезпечує повноцінну життєдіяльність і самореалізацію індивіду у всіх сферах, а також фізичне, духовне, соціальне здоров'я нації, людства в цілому. Внаслідок цього відповідальне відношення до власного здоров'я - обов'язок кожної людини перед собою і суспільством. Разом із тим, в реальній поведінці людей на теперішній час спостерігається парадоксальне явище - знецінення здоров'я особистості як цінності.

У цій ситуації спеціалісти акцентують увагу на необхідності розробки інтегруючої, соціально орієнтованої теорії здоров'я людини, зміни ціннісних орієнтацій населення у напрямку мобілізації його внутрішніх ресурсів, підвищення адаптивності до мінливих обставин, формування здоров'я і відповідної здоров'язберігаючої поведінки [2, с.20-21].

Культура здоров'я студентів є складовою загальної культури, однією з головних умов їх активного повноцінного життя не тільки в студентські роки, але і в майбутній професійній діяльності. Формування культури здоров'я студентів не розпочинається тільки у вищих навчальних закладах, як і не закінчується в них. Однак, саме в студентські роки воно набуває особливого значення. Це пов'язано з тим, що в особистому відношенні вік 18-22 роки характеризується як період духовно-культурної сензитивності, найбільш активного розвитку фізичних кондицій, інтелектуальної, моральної та естетичної сфери, становлення й стабілізації волі та характеру, оволодіння юнаками і дівчатами повним комплексом соціальних ролей дорослої людини.

Таким чином, особливе місце в оздоровчому процесі молоді відводиться освітньому середовищу, яке повинно зробити навчально-виховний процес не лише здоров'язберігаючим, але й здоров'яформуючим.

Література:

•1.     Запорожан В.М. Генетичні передумови здоров'я нації / В.М. Запорожан // Журн. АМН України, 2007. - №3. - Т. 13. - С. 455-463.

•2.     Лавричева И. А. Формирование валеологической культуры студентов: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / И.А. Лавричева. - Саратов, 2002. - 190 c.

•3.     Чепелевська Л.А., Любінець О.В. Прогнозні тенденції смертності населення України / Л.А. Чепелевська, О.В. Любінець // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2009. - №3. - С. 10-15.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>