XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат економічних наук, Ковтун О.В. МІСЦЕ УКРАЇНИ В РЕЙТИНГУ З РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Кандидат економічних наук,  Ковтун О. В.

доцент кафедри економічної теорії і права ПДАТУ

МІСЦЕ  УКРАЇНИ В РЕЙТИНГУ З РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

За даними ПРООН в 2009 році Україна посіла в рейтингу з індексу людського розвитку (Human development index - HDI) 85-е місце й порівняно з 2005 роком погіршила свій показник на сім позицій[1]. При цьому  ПРООН виключила Україну із  групи країн з високим рівнем розвитку. Тепер ми разом з Вірменією (84-е місце) очолюємо групу країн з середнім рівнем розвитку. Наші сусіди - зверху, але вже з групи країн високого рівня розвитку, Росія( 71-я позиція), Білорусія(68), а знизу на 86-й позиції Азербайджан, на 89-й Грузія, на 117-й Молдова, на 119-й Узбекистан.

 Такий відносно низький рівень індексу розвитку людського капіталу України е наслідком цілої низки негативних соціально-економічних явищ, серед яких слід виокремити наступні.

За останні роки відбулися значні міграційні втрати населення продуктивного віку та високого професійно-кваліфікаційного рівня. За різними оцінками від 2 до 7 млн. українців здійснюють трудову діяльність за кордоном. На січень 2010 р. загальна кількість наявного населення України становила 45782,6 тис., скоротившись протягом останніх двадцяти років на 5 773,9 тис. осіб.

Погіршення демографічної структури населення  призвело до збільшення питомої ваги осіб у віці 60 років і старше (24,5 % населення в 2009 проти 21,25 в 1990 році) і зменшення питомої ваги осіб у віці, молодшому за працездатний (15,25% населення в 2009 проти 22,91 в 1990 році). Середній вік населення України  в 2009 році становив 40,2 роки; у тому числі чоловіків - 37,4, жінок - 42,6 років (в 1990 році відповідно 36,6; 33,7; 39,0). За період 1990-2009 рр. зміна основних пропорцій вікових груп населення країни спричинила збільшення демографічного навантаження на населення працездатного віку. Цей показник в Україні в 2009 році становив 659 осіб непрацездатного віку в розрахунку на 1000 населення працездатного віку, з них 409 осіб старше працездатного віку, тобто - 62,1 % (в 1990 році відповідно 791,1; 380,7; 48,1%). Інакше кажучи, якщо в 1990 році на 100 осіб працездатного віку приходилося 48 осіб пенсійного віку, то в 2009 році - 62. Наведені дані не враховують рівень зайнятості працездатного населення, а також міграційні процеси. А ці показники також не втішні. Так, рівень зареестрованого безробіття в Україні на кінець лютого 2011 року становив 2,2% населення працездатного віку. Державной службой зайнятості зареєстровано 616,6 тис. безробітних зокрема 324,9 тис. жінок. Серед безробітних 342,3 тис. осіб - міське населення.

Автори звіту ПРООН 2009 року вперше докладно проаналізували міграцію з точки зору людей: мігрантів, їх родин, громад, з яких вони поїхали, та в яких вони живуть і працюють. Данні звіту свідчать, що кількість мігрантів - осіб, котрі з метою працевлаштування переміщаються в межах України та виїздять за кордон, становила 1 млн. 406,6 тис. осіб. Головні причини, на думку авторів звіту ООН, - низька заробітна плата та несприятливі екологічні умови. Середня заробітна плата у 2009 р. в Україні складала 1,08 євро за годину(1906 грн. за місяць) проти 5 євро в Польщі і 30 євро у Німеччині і Франції. При цьому 64,16% українців мають зарплату менше за середню. В Європі оплата праці сягає 30 % від вартості виробленого працівником продукту, в Україні це співвідношення є менше 5 %. Соціологічні дослідження показують, що у 2009 році кожен п'ятий українець вважав себе потенційним мігрантом.

Поряд з негативом представники програми відзначили також  і "позитивні сторони" міграції: у 2008 році грошові перекази мігрантів в світі становили 370 млрд. дол. США. З них у регіон країн СНД надійшло близько 16 млрд. дол. США, а в Україну - 4,5 млрд. дол. Крім того, дослідження показали, що доходи мігрантів з найбідніших країн, що переїхали в розвинуту країну, в середньому в 15 разів перебільшують їх доходи на батьківщині, показник охоплення їхніх дітей середньою шкільною освітою вдвічі вищий, а дитяча смертність в 16 разів нижча.

Відбувалося падіння показників шлюбності, що призвело до підвищення віку при одруженні, ускладнення процесу кваліфікаційно-освітнього становлення молоді. Кількість зареєстрованих шлюбів у розрахунку на 1000 населення за 2009 рік становила 6,9, проти 9,3 - у 1990 році; кількість розлучень - 3,8 проти 3,7, відповідно. Також викликає занепокоєння різке збільшення частки позашлюбних народжень. Згідно з останніми даними Державного комітету статистики 21,4 % українських малюків нині народжуються поза шлюбом. Чверть століття тому таких дітей було лише 9%. І це свідчить про кризу сім'ї, як суспільного інституту. Максимальне значення цього показника в Автономній Республіці Крим - до 27,6 %, мінімальне у Тернопільській області - 6,6%. Поки що ситуація в Україні не саме гірша в Європі. Лідирує серед країн Євросоюзу за кількістю народжених поза шлюбом дітей Естонія - майже 60% малюків, в сусідній Латвії цей показник досягає 43%.  Але гострота проблеми полягає в тому, що основна частка позашлюбних народжень (понад 70 %) припадає на жінок у репродуктивній віковій групі 20-34 роки, що за умови збереження існуючих темпів поширення позашлюбної народжуваності може призвести до того, що кожна третя дитина в Україні буде народжена поза шлюбом. Враховуючи високий рівень розлучень населення, це означатиме появу низки нових соціальних проблем, вирішення яких потребуватиме значних додаткових фінансових ресурсів та відповідних заходів органів державного управління, пов'язаних із вихованням дітей у неповних сім'ях.

Зменшилася і загальна кількість народжених у нашій країні в розрахунку на 1000 населення за 1990-2009 рр.  відповідно з 12,6 до 11,1 осіб при невисокому сумарному коефіцієнті народжуваності (нетто) 1,423 та значній територіальній диференціації цих показників. В той же час збільшується рівень смертності населення, яка у 2009 р. досягла 15,3 % проти 12,1 % у 1990 р., що зумовлено демографічним старінням населення, недостатньо високим рівнем розвитку системи охорони здоров'я та відповідною якістю медичних послуг, наслідками чорнобильської катастрофи тощо. В структурі смертності населення за причинами провідне місце посідають хвороби системи кровообігу. Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи за рівнем смертності від цих хвороб. За даними Всесвітньої ліги серця (ВЛС) за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення України зросла в 3 рази, а рівень смертності від них збільшився на 45%. У 2009 році серцево-судинні захворювання викликали 67% смертей в Україні, від ішемічної хвороби серця померли близько 40%, від інсульту - 13%, від цирозу печінки або отруєння - по 3%, від раку дихальних шляхів, СНІДу, туберкульозу - приблизно по 2%, від ДТП - 1,6%.

Україна займає друге місце за рівнем смертності від зловживання алкоголем (включно з алкогольним психозом) у всьому Європейському регіоні ВООЗ та поступається першістю лише Естонії. Надмірне вживання або зловживання алкоголем починається змолоду (28% у віковій групі 18-29 років) і збільшується з віком, досягаючи пікових значень у віковій групі 40-49 років (26,7%), після чого починає знижуватися (що може свідчити про високу смертність питущих). Найбільше чоловіків, що надмірно вживають або зловживають алкоголем, належать до вікової групи 18-29 років (31,8%), найбільше жінок - до групи 40-49 років (35,8%).

Майже кожні 2 години в ДТП по Україні гине людина. В середньому за добу в ДТП гине 14 і отримує травми різного ступеню тяжкості понад 100 осіб. В Україні відносна кількість загиблих в ДТП в 4-10 разів більша, ніж в країнах Євросоюзу, США.

Література:

1. Веб-сайт ПРООН  http://hdr.undp.org

2. Ходжаян А.О. Людський чинник конкурентоспроможності країни // Вісник інституту економіки та прогнозування, 2007.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>