XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат історичних наук, Лисенко А.А. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОГО КУПЕЦТВА НА МЕЖІ XVIII-XIX ст.

Кандидат історичних наук, Лисенко Андрій Андрійович

ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОГО КУПЕЦТВА НА МЕЖІ XVIII-XIX ст.

Повсякденна історія життя українського купецтва, з його великими та незначними життєвими проблемами, була найтіснішим чином пов'язана з розвиток міст та інших населених пунктів: суспільно-політичними й економічними зрушеннями в ньому, загальними здобутками у сферах культури та науки, а також різними матеріальними негараздами, стихійними лихами, епідеміями тощо. Власне "обличчя" Києва на межі ХVІІІ - ХІХ сторіч визначала наявність у ньому Києво-Печерської лаври, 26 кам'яних і 20 дерев'яних церков, 29 монастирів і господарських прибудов навколо них, 18 публічних установ, 12 цегляних і 3 672 приватних дерев'яних будинки (із них на Подолі - 2 068, на Печерську - 1 098, у районі Старого міста - 506: станом на 1797 рік). Кількість мешканців періодично помітно змінювалася, що залежало від проведення ярмарків, масових захворювань і смертності людей, паводків, пожеж та іншого. Так, протягом 1796 - 1800 років у трьох частинах Києва чисельність городян становила від 19 до 30 тисяч осіб. Значний приріст населення спричинило переселення сюди з міста Дубно Хрещенського ярмарку, що відбулося у 1797 році, на який щорічно почали з'їжджатися до 5 тисяч представників дворянства, купців та міщан та інших верств населення, що укладали у так званому Контрактовому будинку торгові угоди, часом на досить значні суми.

Значних матеріальних збитків торговому люду Києва завдала пожежа, що почалася 16 лютого 1824 року, яка знищила фактично всі дерев'яні будинки та крамниці у Печерському районі [ с. 691]. Того ж року, за свідченнями "старого киянина", під "чудовими липами влаштували щось схоже на бульвар, але все ті ж пилюка на вулицях, і все ті ж споконвіку ворогуючі між собою партії монтеккі і капулетті, брудних жидів та голодних псів. Зрідка лиха четвірка якогось барина з верескливим форейтором або цуг із бичом ясного пана звертали на себе увагу. Діти Ізраїлю, поспіхом зупиняючись, під палаючим сонцем, трясли свої міхові шапки,..., і принижено кланялися, а собаки відчайдушно кидалися слідом за кіньми".

На побутовому рівні життя купців у першій чверті ХІХ століття мало чим відрізнялося від кінця століття попереднього. Усе ті ж "гільдійські проблеми", сплати податків, крадіжки грошей, сімейні драми... Так, у 1800 році прикажчик Клареле (вочевидь француз) украв у купця Полієра 400 рублів, чим "впритул" зайнялася міська поліція. Із купця третьої гільдії Гросмана офіційні особи прагнули витребувати борги для відставного полковника Маковецького, який проживав у місті Києві. У лютому 1804 року поліція проводила слідство щодо захоплення майна міщанина Бойкова купцем Родіоновим, росіянином за походженням. А негоціант Дубарєв того ж року примудрився напасти на будинок титулярного радника Куработова й відібрати у нього земельну ділянку.

Спадкові та родинні справи купців, як правило, вирішувалися офіційно, за допомогою місцевого чиновництва. Проте, за таких обставин не обходилося й без певних непорозумінь та зловживань. Так, урядовці Київського магістрату незаконним чином конфіскували частину майна у дружини купця Котяновського (за борги її чоловіка). Справу було офіційно зареєстровано в "Журналі вихідних документів" і вона набула широкого розголосу та резонансу, відбувалося це у 1804 році.

 

E-mail: Lusenko1964@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>