XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат історичних наук, Нікітенко К. В. “ЕСЛИ ЗАВТРА ВОЙНА”: ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ БАНКІВСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ В УРСР

Кандидат історичних наук, Нікітенко К. В.

Львівський  інститут менеджменту, Україна

"ЕСЛИ ЗАВТРА ВОЙНА": ОРГАНІЗАЦІЯ  ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ БАНКІВСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ   В   УРСР

         Відмова від буквальної побудови утопічної моделі - політики "воєнного комунізму" і проголошення Нової економічної політики, на певний час відтермінувала й наступ переможної "світової революції". Втім, вже наприкінці грудня 1920 р. В. Ленін закликав делегатів VІІІ Всеросійського з'їзду рад, що їхнім моральним обов'язком має бути підготовка країни до майбутньої наступальної війни. Більше того, всіх, хто не розумів неминучості майбутньої війни, вождь прямо назвав дурнями і злочинцями.  Так, вже на початку 1920-х рр. сформувалися ключові положення  офіційного зовнішньополітичного курсу СРСР.  Вважалося, що у випадку вступу Радянського Союзу у воєнний конфлікт, - це буде швидка переможна наступальна війна, яка і забезпечить остаточну перемогу пролетарської революції у всьому світі. Нарком з військових і морських справ - М. Фрунзе  стверджував, що взагалі у принципі неможливо  буде  довго  утримувати добросусідські стосунки між СРСР і "ворожим" йому капіталістичним оточенням. Тож вірогідність збройних конфліктів у майбутньому не просто була високою, а й навіть цілком закономірною, обумовленою тенденціями історичного розвитку. 

        Відбудова промисловості, відмова від НЕПу й перехід до форсованої індустріалізації спричинили докорінну трансформацію всієї парадигми радянського суспільства.  На думку С. Кульчицького саме з 1927 р. почалася безпосередня мілітаризація радянської економіки [1, с.205]. Заява К. Ворошилова на XV з'їзді ВКП(б) "З весни цього року РПО знов дістав свою третю літеру "о". Тільки з весни цього року Центральний Комітет партії відновив цю третю літеру" - ознаменувала початок нового періоду в радянській історії. Основну ідею проголошеної індустріалізації сформулював на тому ж з'їзді голова ВРНГ СРСР В. Куйбишев "так побудувати всю нашу  цивільну промисловість і всі галузі народного господарства, щоб ми мали можливість на випадок  потреби в короткий термін перейти з рейок мирного будівництва соціалізму на рейку відсічі капіталістичному світові"   [2, с. 874, 839].

       Прихід до влади А. Гітлера розпочав у світовій історії нову сторінку. Радянське керівництво це зрозуміло одним з перших. Так, на ХVІІ з'їзді ВКП(б) у 1934 р. було детально розглянуто міжнародну ситуацію. Загострення обстановки на Далекому Сході - експансія Японії, реваншистські настрої в Німеччині, що вело до збільшення напруги в Європі  і, нарешті, вихід Японії та Німеччини з Ліги Націй і розгортання гонки озброєнь - все це свідчило, що світ стоїть перед загрозою нової війни. "Справа явно йде до нової війни" - зробив висновок Й.Сталін у своїй доповіді на з'їзді. Як наслідок, з'їзд прийняв резолюцію щодо необхідності  "дальшого зміцнення обороноздатності країни"  [3, с.144].

       В цей же час, ХІІ з'їзд КП(б)У (січень 1934 р.) зі свого боку вкотре підкреслив  "успіхи соціалістичного будівництва, швидко зростаюча на цій основі могутність Країни Рад - цитаделі  світової пролетарської революції - приводять в шаленство найбільш реакційні верстви буржуазії, які безустанно плетуть сіть антирадянських провокацій, посилено готують контрреволюційну війну проти СРСР" [4, с.765], й наголосив на необхідності подальшого підвищення  обороноздатності республіки.   

         Як наслідок, військова підготовка стала питанням, яке стосувалося всіх і кожного. На підприємствах, навіть тих, які за своїми завданнями й особливостями роботи були дуже й дуже далекими від військової справи проводилися читання, тематичні лекції, тренувальні збори тощо з вивчення військових дисциплін. 

         Активісти кредитних інституцій УСРР зі свого боку активно підтримали рішення партії. Так, працівник київської центральної ощадної каси - комсомолець Я. Давідзон провів у протигазі 24 години без жодної перерви. На 10 ранку він прийшов на роботу і одразу одягнув протигаз, відпрацював у такому вигляді повний робочий день - 8 годин, потім був присутній на політзаняттях, після чого, знов-таки не знімаючи протигазу ні на секунду, відправився трохи погуляти по місту. По поверненні додому у такому вигляді, під наглядом помічника дільничного лікаря, ліг і спати. Зняв засіб захисту Давідзон лише о десятій  годині ранку наступного дня на роботі. Як наслідок, з рук голови центральної ради Осоавіахіму України - Попова комсомолець отримав "найвищу нагороду" - значок активіста Осоавіахіму [5, с.4].

          Подібні рекорди максимально високо піднімали планку військової підготовки банківських службовців в республіці. Приміром, на початку 1936 р. ціла група  працівників київського відділення  Держбанку - 16 людей (з них 7 комсомольців, 4 дівчини) здійснила похід у протигазах за маршрутом  Київ-Москва. Лижний похід розпочався 17 лютого й тривав 25 днів у надзвичайно важких умовах: сніг, мороз, важкі наплічники, протигази. Незважаючи на те, що у воєнізованому поході брали участь службовці різної статі та віку - від наймолодшої двадцятирічної М. Бойко, до п'ятдесятирічного касира Злобіна, на добу проходили в середньому не менше 45 км. Дистанцію близько  тисячі кілометрів здолали всі: на фініші у Москві група не мала ані хворих, ані обморожених, ані тих, хто б зійшов із маршруту. Урочистому мітингу, який був організований на честь походу надавалося важливе державне значення. Головну думку підкреслив голова правління Державного банку СРСР Л. Марьясін:  "Було прийнято думати, що банківські робітники вміють володіти лише рахівницями, пір'ями. На вашому прикладі ми бачимо, що немає межі, яка б відділяла бійців Червоної армії від кожного трудівника нашої країни. У потрібний момент весь народ, це - боєць, який підніметься на боротьбу за недоторканність нашої великої батьківщини". Присутній на мітингу керівник  українських відділень  Держбанку А. Певзнер, у відповідь обіцяв ще більше посилити військову підготовку серед працівників банківської системи республіки, зробити її ще більш масовою, й  одразу викликав від імені українських філій колектив правління Держбанку на змагання зі стрільби. Виклик був із ентузіазмом прийнятий. Військове навчання банківських службовців республіки тривало й поширювалося [6, с.4].

      Пріоритетність потреб оборонної промисловості стала в країні беззаперечною. З кожним роком все збільшувалося фінансування.  Так, якщо у 1936 р. Наркомат оборони отримав 14,9 млрд. крб., то вже у бюджетному плані на  1937 р. були намічені асигнування у 20,1 млрд. крб.,   а на 1938 рік - вже 27 млрд. крб. [7].

          Показово - досить коротка доповідь наркома фінансів А. Звєрєва "Фінансування оборони Радянського Союзу" влітку 1938 р. шість разів переривалася оплесками (до того, під час всього довготривалого  докладу наркома слухачі плескали всього двічі: як реакція на  обов'язкову заяву - "Хай живе товариш Сталін!", та після того, як нарком наголосив на повній "ліквідації шкідництва"). Нарком у своїй доповіді підкреслив "як ніколи близько і реально, нависла загроза нової війни, яку підготовляють фашистські агресори. Війна може розпочатися у будь-який день, несподівано". Відповідно, наголосивши на необхідності постійно дбати й кожною справою зміцнювати обороноздатність країни.

          ХІV з'їзд КП(б)У  (червень 1938 р.) підкреслив: "Всі парторганізації, члени і кандидати КП(б)У  повинні насамперед дбати про безустанне зміцнення обороноздатності соціалістичної Батьківщини". Були визначені й конкретні справи: "В обстановці наростаючої загрози воєнного нападу фашистських агресорів на СРСР з'їзд вважає цілком необхідним вивчення комуністами і насамперед партійним активом військової справи... З'їзд доручає партійним організаціям вжити всіх заходів до зміцнення системи місцевої протиповітряної і хімічної оборони, приділити найсерйознішу увагу і забезпечити допомогу в роботі добровільних організацій трудящих - Тсоавіахіму, Червоного Хреста й інших, що мають першочергове значення для зміцнення обороноздатності соціалістичної Батьківщини" [8, с.889-890, 898].

            Працівники банківських інституцій СРСР максимально  активно взялися за виконання партійних рішень. "Ми станемо ще більше працювати над зміцненням обороноздатності нашої батьківщини, нашої могутньої Червоної Армії, Червоного Флоту, Червоної Авіації" - підкреслила резолюція, прийнята на мітингу працівників Промбанку СРСР [9, с.1]. Промбанківців беззастережно підтримали працівники всіх інших фінансово-кредитних установ. Так, резолюція мітингу співробітників Цекомбанку закликала: "ми ще активніше будемо оволодівати військовими знаннями, станемо ще краще працювати над виконанням народногосподарського плану нашої країни" [10, с.1].

        В УРСР проведені в регіонах наради та збори колективів банківських працівників прийняли резолюції щодо організації при відділеннях обов'язкових курсів з вивчення військової справи, а також із оволодіння стрілецькою зброєю. Найбільш високих показників у військовій підготовці вдалося досягти працівникам банків Харківщини, Київщини, Дніпропетровщини, Донеччини. Банківські відділення почали нагадувати школи професійних диверсантів.  Приміром, у Дніпропетровському відділенні Торгбанку працювали всього 26 службовців. Втім, під керівництвом кредитного інспектора Васильєва (колишнього командира Червоної армії) 16 із них здали нормативи на  Ворошилівського стрілка. Майже всі працівники відділення у вільний час прослуховували лекції на теми захисту від повітряно-хімічного нападу. Всі працівники банку незалежно від статі, віку та стану здоров'я неодноразово і по багато годин працювали у протигазах. Більше того, обов'язковою традицією стало проведення регулярних зимових лижних переходів у протигазах. Якщо початкова дистанція подібних тренувань складала всього 2 км., то поступово цей показник був збільшений до 15 км.

        Принциповою новацією стало те, що при банківському відділенні  відкрили курси навіть для військового навчання домогосподарок - дружин службовців. Так, здали нормативи на Ворошилівського стрілка 1-го ступеня Валентина Шкуратова і Фіра Вольфсон. Три співробітника банку здали нормативи  на оволодіння кулеметом Дегтярьова, а двоє вчилися на курсах інструкторів протиповітряної і хімічної оборони. Окрім того, у відділенні був організований  також гурток Червоного хреста [11, с.4].

          Воєнна істерія в СРСР з кожним роком все збільшувалася. Постійне акцентування на зовнішній загрозі хоча й збільшувало паніку та напруження у суспільстві, але дозволяло виправдати жорстокість внутрішньої політики: репресії, тоталітарну трансформацію економіки, масштабні соціальні експерименти - колективізацію, розкуркулювання тощо. У своїй промові, присвяченій черговій річниці листопадових подій нарком оборони СРСР К. Ворошилов наголосив: "21-шу річницю свого існування радянський Союз святкує в обстановці воєнної загрози, яка зросла. Вогнища війни, розпалені фашизмом на Заході і Сході, розгораються у нову, другу світову імперіалістичну бійню... Європа в сучасні часи являє з себе  вже не "пороховий погріб", а цілий "арсенал із вибухівкою", який готовий будь-якої миті від першої іскри злетіти у повітря" [12, с.1].

           Відповідно,  загальна   військова   підготовка перетворювалася на одне із пріоритетних завдань. Беззаперечним лідером у питаннях військової підготовки банківських службовців в УРСР стала Київщина. Серед співробітників київської міської контори Держбанку нараховувалося 110 Ворошилівських стрілків 1-го ступеня, 15 - 2-го ступеня. Також банкіри виховали 15 громадських інспекторів стрілецького спорту, 15 інструкторів ППХО, 22 людини вивчилися на кулеметників. У гуртках із вивчення протиповітряної і хімічної оборони займалися 300 людей, ще 5 оволодівали кулеметом, готувалися здати нормативи з кидання гранат 15 працівників, і стільки ж  на Ворошилівського стрілка  [13, с.4].

          Белла Блюмен статистик київської контори Держбанку із гордістю заявляла: "Без відриву від виробництва я оволоділа складною технікою кулемета. Здала всі норми на "відмінно". Можу сміливо заявити, що мій кулемет буде влучно, без промахів вражати ворогів, які наважаться зазіхнути на наше щасливе життя" [14, с.4].

           Таким чином, касири та бухгалтери, інспектори і статистики у вільний час стріляли, кидали гранати, здійснювали маршкидки у протигазах та слухали лекції на теми особливостей ведення сучасної війни. Так, в умовах передвоєнних п'ятирічок військова підготовка службовців фінансово-кредитних установ в УРСР набула масового характеру.

Література:

•1.     Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред.рада: В.М.Литвин (голова), Г.В.Боряк, В.М.Геєць та ін.; відп. ред. В.А.Смолій; авт.кол.: Т.А.Балабушевич, В.Д.Баран, В.К.Баран та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. - К.: Ніка-Центр, 2011. - Т.2. - 608 с.

•2.     XV съезд ВКП(б):  Стенографический  отчет. - М., Л., 1928. - 1416 c.

•3.     КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК /  - К.: Політвидав України, 1980. - Т.5. - 471 с.

•4.     Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК: в 2 т. / К.: Політвидав України, 1976 - Т.1. - 1008 с.

•5.     Маркус И. 24 часа противогазе / И.Маркус //  Экономическая жизнь. - 1936. - 10 травня. - С. 4.

•6.      П.М. Отличники труда и обороны // Экономическая жизнь. - 1936. - 14 березня. - С.4.

•7.     Финансовая программа СССР на 1937 год. Доклад наркомфина СССР тов. Г.Ф. Гринько о государственном бюджете СССР на 1937 г. Бюджет и оборона СССР // Экономическая жизнь. - 1937. - 12 січня. - С.3; Доклад наркома финансов СССР тов. А.Г. Зверева А.Г. // Финансовая газета. - 1938. -  12 серпня. - С.4.

•8.     Комуністична партія України в резолюціях... - 1008 с.

•9.     Рубежи нашей Родины священны и неприкосновенны. Из резолюции митинга работников Промбанка СССР  // Финансовая газета. - 1938. - 10 серпня. - С.1.

•10. Грозное предостережение. Из резолюции митинга сотрудников Цекомбанка СССР  // Финансовая газета. - 1938. - 10 серпня. - С.1.

•11.   Чалый И. Овладеваем военным делом / И.  Чалый // Финансовая газета. - 1939. - 23 лютого. - С.4.

•12.   Приказ народного комиссара обороны СССР // Финансовая газета. - 1938. - 7 листопада. - С.1.

•13.   Передовики оборонного дела // Финансовая газета. - 1939. - 15 квітня. - С.4.

•14.  Бєлла Блюмен Статистик и пулеметчик  // Финансовая газета. - 1938. - 16 лютого. - С.4.  

 

 e-mail: nickn@i.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>