XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кандидат педагогічних наук Фоміних Н.Ю. ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ WEB-2.0 ДЛЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ

Кандидат педагогічних наук Фоміних Наталія Юріївна

Старший викладач кафедри іноземної філології Севастопольського міського гуманітарного університету

ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ WEB-2.0 ДЛЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ

Значні можливості для вивчення мов надає глобальна мережа Інтернет. Напрацювання науковців (І. Вякх, І. Галицька, Ю. Кузнєцов, Є. Полат, Ю. Рамський, С. Сисоєва, В. Уліщенко, Т. Хачиров, Н. Хміль) [7] і педагогів-практиків (О. Вінокурова, G. Dudeney, A. Kayser, C. McKenzie) [2], а також власний досвід роботи дозволяє стверджувати, що Інтернет у роботі вчителя-філолога може виступати у ролі: джерела інформації, яку вчитель може знайти у мережі для застосування її у професійній діяльності; помічника, коли вчитель може відпрацьовувати деякі навички on-line, організувати спілкування на уроці у реальному часі або по електронній пошті, включити учнів у міжнародні проекти, конкурси, олімпіади; інструмента, коли за допомогою матеріалів, розташованих у мережі, вчитель може розробити власне дидактичне забезпечення уроку або навіть педагогічні програмні засоби.

Але сьогодні, використовуючи глобальну мережу Інтернет, слід розрізняти технології Web-1.0 та Web-2.0. Термін технології Web-2.0 з'явився в 2005 році в статті О'Рейли [3], який вважає Web-2.0 платформою для нових мережевих додатків. Проте автор стверджує, що це поняття чітко на визначено на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Метою цієї статті є спроба визначити основні ідеї та принципи означених технологій та їх переваг щодо застосування у процесі викладання іноземних мов, зокрема, англійської.

По-перше, як багато інших глобальних концепцій Web-2.0 не мають чітких меж. Web-2.0 можливо уявити подібно сонячної системі , що складається з вузлів, кожен з яких побудований з урахуванням деяких правил та знаходиться на певній відстані від центру [3].

До ключових ідей та принципів Web-2.0 можливо віднести такі:

•ü        кожен користувач є активним учасником, який маже створювати власні розробки на єдиній платформі;

•ü        використання колективного розуму, будь який продукт може бути використаним усіма користувачами сервісу, більш того доопрацьованим або зміненим будь яким користувачем;

•ü        розробки та продукти всіх користувачів можуть бути знайденими завдяки тегам, які завдаються ними самостійно;

•ü        радикальна довіра кожному користувачеві;

•ü        радикальна децентралізація, тобто всі користувачі сервісу однакові права та обов'язки;

•ü        сервіс не має меж, кожен новий користувач розширює його та надає можливість продовжувати цей процес нескінченно;

•ü        позиціювання кожного користувача, це означає, що користувач використовує власні данні й сам несе відповідальність за них;

•ü        архітектура взаємодії, тобто продукти, проекти, розробки тим краще, чим більше людей світу працюють над ними;

•ü        соціалізація, оскільки технології Web-2.0 надають можливість брати участь у вже існуючих соціальних мережах та створювати власні співтовариства;

•ü        інтерактивність, тобто повна взаємодія користувачів;

•ü        створення співтовариств між сайтами, обмін банерами, кнопками, гіперпосиланнями на сайти один одного;

•ü        синдикація (mash-up), це можливість зібрати та розмістити  інформацію з інших сайтів, що постійно оновлюється;

•ü        простота, оскільки практично всі сервіси надають можливість створювати власні продукти за допомогою конструкторів.

Таким чином, технології Web-2.0 - це друге покоління Інтернету, яке базується на сумісній роботі користувачів щодо створення та обміну контентом, тобто це новий Інтернет, який створять самі користувачі, а не лише програмісти та веб-дизайнери.

З появою терміна технології Web-2.0 в науково-методичної літературі з'явилося поняття Освіта 2.0. Багато науковців вважають це лише вдалою метафорою або порівнянням. Проте вже немало педагогів, які в терміні Освіта 2.0 бачать певну концепцію. Ми під Освітою 2.0 розуміємо сукупність таких принципів та освітніх систем, які засновані на цих принципах, що будуть адекватними цілям і завданням освіти в постіндустріальному суспільстві.

Технології Web-2.0 мають безліч сервісів, серед яких нами виділено ті, що можуть використовуватися задля ефективного навчання іноземним мовам:

•ü        сервіси зберігання матеріалів великого обсягу, так звані сховища (приклад - сервіс UkrShara), які дозволяють зберігати ваші файли, пересилати їх за допомогою електронної пошти;

•ü        сервіси, які дозволяють створювати власні мультимедійні розповіді, записувати власне звукове супроводження до слайдів (приклад - сервіс Showbeyond);

•ü        сервіси, які надають можливість розміщувати власні відео-матеріали або знайти якісні відео-ролики, озвучені носіями мови  та використовувати їх на занятті (приклад - сервіс YouTube);

•ü        сервіси, які дозволяють створювати тести на розуміння змісту автентичних відео та аудіо фрагментів, які розміщено в межах інших сервісів  Web-2.0 (приклад - сервіс ESLvideo);

•ü        сервіси, які надають можливість керувати письмовими висловлюваннями студентів (приклад - сервіси Essay Punch, Writing Fun, Bitesize);

•ü        сервіси створення інтерактивних пошукових завдань на основі проектної методиці (приклад - сервіс WebQuest);

•ü        створення власних блогів, журналів, щоденників (приклад - сервіс Blogger);

•ü        такі сервіси, як Dvolver, допоможуть вашим студентам створити власні діалоги за різноманітної тематики;

•ü        сервіси, які дозволяють відмітити деякі міста на карті світу, додати до них свої коментарі, фото, тобто створити віртуальну екскурсію по своєму місту, страні (приклад - сервіс Community Walk);

•ü        деякі сервіси є жартівливими, наприклад, сервіс Blabberize, що надає можливість створити веселі розмовляючи картинки, записати власне мовлення до них, але навіть такі сервіси допоможуть викладачеві в роботі над розвитком у студентів умінь говоріння та аудіювання;

•ü        сервіси зі створення інтелект-карт, тобто зображення процесу системного мислення за допомогою схем (приклад - сервіс Mindomo) - це інструмент, який дозволяє ефективно структурувати та обробляти інформацію;

•ü        сервіси, що надають викладачеві можливість розробляти тестові завдання, опитувальні форми, автоматизувати процес контролю, отримувати статистичні дані (приклад - сервіс Quia).

Отже, цей список надає лише загальне уявлення про технології й сервіси Web-2.0 та їх можливості щодо вдосконалення процесу навчання іноземним мовам. Більш докладно з сервісами Web-2.0 для вивчення іноземних мов можливо ознайомитися на сайті творчої групи викладачів „Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні філологічних дисциплін" http://shvidko172.narod2.ru/ (де ви знайдете безліч прикладів проектів, розробок, матеріалів, створених викладачами Севастополя) та, авжеж, під час подорожі по безкрайніх просторах глобальної мережі Інтернет.

Узагальнюючи, можливо стверджувати, що сервіси Web-2.0 дозволяють викладачеві створювати власне освітнє середовище; застосовувати елементи дистанційної освіти; актуалізувати самостійну роботу студентів; підвищити мотивацію навчання, оскільки нове покоління звикло використовувати електронні пристрої в усіх сферах свого життя; тобто підняти свою професійну діяльність на якісно новий рівень - рівень 2.0.

Література:

1. Fominykh N. Using ICT in Teaching and Studying English / N. Fominykh // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://shvidko172.narod2.ru/

2. Kayser A. Creating Meaningful Web Pages: A Project-Based Course  / Amy Kayser // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ido.rudn.ru/nfpk/ikt/vved.html

3. O'Reily T. Web-2.0 - Ukrainian / Tim O'Reily // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://seminar-web-2.narod2.ru/

4. Фоміних Н. Ю. Дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій щодо формування комунікативної компетенції учнів / Н. Ю. Фоміних // Горизонти навчання. - 2011. - № 1. - С. 74-79.

5. Фоміних Н. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні філологічних дисциплін : Навчально-методичний посібник / Н. Ю. Фоміних. - Севастополь : Рібест, 2010. - 196 с.

6. Фоміних Н. Ю. Особливості застосування ІКТ у викладанні філологічних дисциплін / Н. Ю. Фоміних // Інформатика та інформаційні технології в навчальних  закладах. - 2010. - № 4. - С. 73-77.

7. Хачиров Т. О. Електронні енциклопедії і словники в мережі Інтернет / Т. О. Хачиров // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2008. - № 5. - С. 55-62.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>