XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат психологічних наук Переверзєва В.М. Особливості соціально-ціннісних та навчально-пізнавальних мотивів в ранній юності

Переверзєва В.М. кандидат психологічних наук
Слов’янський державний педагогічний університет.

Особливості соціально-ціннісних та навчально-пізнавальних мотивів в ранній юності

Проблема дослідження полягала в тому, щоб вивчити особливості соціально-ціннісних та навчально-пізнавальних мотивів в ранній юності. В період навчання в старших класах значно розширяється сфера спілкування і міжособистісної взаємодії учнів. Перед ними постає проблема вибору професії і профорієнтації. Навчальна діяльність та професійна орієнтація стають провідними в діяльності юнаків і дівчат. Мотиви по різному впливають на продуктивність діяльності школярів і якщо в молодшому шкільному та в підлітковому віці для учнів велике значення мали мотиви отримання хорошої оцінки, то в старшому шкільному віці велике значення набувають соціально-ціннісні та навчально-пізнавальні мотиви, які стають провідними в психічному розвитку особистості старшокласника. Проблема дуже важлива, але ще мало розроблена в психологічній літературі і тому є актуальною. Як відомо, що мотиви – це спонукання до діяльності, що пов’язані з задоволенням потреб суб’єкта, сукупність зовнішніх та внутрішніх умов, що викликають активність суб’єкта та визначають його спрямованість. Таким чином, мотиви виконують функцію регуляції поводження суб’єкта в між особовій взаємодії, спілкуванні, діяльності. Як показують дослідження Алексєєвої М.І., Дригус М.Т., Канюк С.С., Маркової А.К. та інших, що свої функції мотивація виконує через механізми емоційної корекції поводження, коли емоційна сфера особистості оцінює суттєвий сенс діяльності і може змінити загальну спрямованість діяльності особистості в той чи інший бік. Динаміка мотивації обумовлена активністю особистості в тій сфері, яка більш приваблива. В зв’язку з розширенням сфери діяльності старшокласника на перше місце висуваються мотиви соціально-ціннісної орієнтації в соціумі і в діяльності. Нами була розроблена соціальна модель розвитку соціально-ціннісних, навчально-пізнавальних та комунікативних мотивів в ранній юності. Ця модель включає суб’єктів навчальної діяльності – вчителі та учні старших класів. Так, вчителі забезпечують розвиток зовнішньої пізнавальної мотивації в навчальній діяльності учнів, а старшокласники, як суб’єкти особистісної взаємодії розвивають внутрішню особистісну пізнавальну мотивацію шляхом поступового самовдосконалення, підвищення рівня навчання, осолодіння своїм поводженням і якостями особистості. Перехід від зовнішньої мотивації до внутрішнього самовдосконалення тобто інтеріоризація здійснюється через психологічні механізми діалогу в спілкуванні, емоційні переживання, вольову сферу особистості старшокласника.
Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості соціально-ціннісних та навчально-пізнавальних мотивів в ранній юності, вивчити психологічні механізми їх дії в міжособистісних взаєминах та в навчальній діяльності, сприяти їх формуванню та забезпечити повноцінний розвиток особистості в ранній юності. Нами застосовувались стандартизовані методики, які сприяли визначенню мотиваційної структури навчальної діяльності старшокласників, мотивації досягнень, особливості сприйняття світу та відношення до інших людей. Застосовували метод експертної оцінки (експертами виступали вчителі). Проаналізуємо отримані результати: так, виявилось, що високий рівень соціально-ціннісних мотивів проявили 54% старшокласників, навчально-пізнавальних мотивів 40% учнів старших класів, професійно-ціннісних мотивів 14%, комунікативних мотивів 40%, мотиви самовиховання 20%; середній рівень соціально-ціннісних мотивів виявили 30% старшокласників, навчально-пізнавальних мотивів 30%, професійно-ціннісних 605, комунікативних 40%. Низький рівень соціально-ціннісних мотивів виявлено у 15% учнів старших класів, навчально-пізнавальних 30%, професійно-ціннісних мотивів у 15% учнів, комунікативних у 18%, мотиви самовиховання у 30% учнів. Все це говорить, що недостатні розвитки соціально-ціннісних, навчально-пізнавальних, професійно-ціннісних та комунікативних мотивів, а також недостатньо розвинуті мотиви самовиховання, самоконтролю, саморегуляції.
З метою їх розвитку була проведена з старшокласниками психологічна робота, яка включала різні бесіди, вправи, тренінги по розвитку цих мотивів в навчальній діяльності, зокрема використовувались вправи, що допомагали перевести зовнішню пізнавальну мотивацію у внутрішні спонукання до дії, до активності: це емоційне насичення процесу спілкування, позитивного ставлення до учнів, сприйняття їх такими, які вони є, пошук якостей особистості разом з учнями, які позитивно характеризують суб’єкта, спонукають до розвитку в собі таких якостей та властивостей, обговорення тематики доповідей, творів на теми: «Як я з новим іменем наполегливо працюю і досягаю успіху», «З новими друзями я досягну обов’язково успіху», все це активізувало особистість на досягнення успіху, результатів в навчанні, подоланні слабкості волі, лінощів, перевід ірраціональних думок старшокласників в раціональні, пошук разом з учнями нових шляхів вирішення проблеми, підбір девізу чи гасла, яке було б провідним для особистості і спонукало б до результативної навчальної діяльності.
Результати контрольного етапу дослідження показали, що сума навчально-пізнавальних мотивів становила в діагностичному експериментів 737 балів, то в контрольному – 767 балів, сума соціально-ціннісних мотивів в діагностичному експерименті становила 473 бали, то в контрольному – 488 балів. Виявився ріст і інших видів мотивів, зокрема комунікативних, професійно-ціннісних, мотивів самовиховання в навчальній діяльності, збільшилась їх чіткість, системність структури мотиваційної сфери, зменшилась їх розмежованість, особистісна неузгодженість.
Таким чином, можна сказати, що мотиваційна сфера в ранній юності дуже складна і неоднорідна, її широта та різноманітність вираження допомагає задовольнити потреби в спілкуванні, навчальній чи якійсь іншій діяльності, в міжособистісні взаємодії та забезпечує повний соціальний статус в між особових стосунках. Як було виявлено, що існують певні розбіжності в самооцінці учнями своїх можливостей, своєї мотивації і тим, як вчителі оцінюють результати навчання учнів, їх провідні мотиви. Це затримує процес переходу зовнішньої мотивації у внутрішні спонуки особистості, але спеціальна психокорекційна робота допомагає здійснити цей перехід і сприяє гармонічному психічному розвитку в ранній юності.
Література:
1. Алексєєва М.І. , Дригус М.Т. Дослідження мотиваційної сфери підлітка. Київ 1994.
2. Канюк С.С. Мотивація діяльності спонукання, активність, успіх. Луцьк. 1998.
3. Маркова А.К., Матик Т.А. Формирование мотивации учения. М. 1990.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>