XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат психологічних наук, Переверзєва В.М. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ КОМУНІКАТИВНИХ УСТАНОВОК СТАРШОКЛАСНИКІВ З ЇХ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ

Кандидат психологічних наук Переверзєва В.М.

Слов'янський державний педагогічний університет

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ КОМУНІКАТИВНИХ УСТАНОВОК СТАРШОКЛАСНИКІВ З ЇХ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ

Проблема дослідження полягала в тому, щоб вивчити особливості взаємозв'язку комунікативних установок старшокласників з їх особистими якостями. Як показують дослідження Абакирова Т.П., Андрєєвої Г.М., Божович Л.І., Ремштад X., Титаренко В.Я. та інших, що комунікативні та соціально-психологічні установки, як стани психологічної готовності до певної поведінки і діяльності повинні складуватись спочатку в родині і зв'язані з розвитком особистісних якостей. Вони виражають певний конкретний зв'язок внутрішньої і зовнішньої психічної діяльності особистості. Які установки дитина засвоїть в родині, такі особистісні якості в неї починають формуватись: альтруїстичні (гуманні, соціальні) чи егоїстичні. В роботі було висловлене припущення про те, що негативні комунікативні та соціально-психологічні установки сприяють розвитку негативних якостей особистості дитини, зокрема агресивності, ворожості по відношенню до інших людей, у стосунках з ними, непорозуміння та конфлікти.

Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості комунікативних та соціально-психологічних установок у старшокласників, дослідити рівні комунікативної толерантності, показати їх взаємозв'язок з особистісними якостями. В дослідженні використовували стандартизовані методики: комунікативних установок (В. Бойко), соціально-психологічних установок (О.Ф. Пантелеева), особистісний опитувальник Кеттела. Дослідження проводилось з учнями 10-11 класу, тобто старшокласниками в одній із шкіл м. Слов'янська.

Проаналізуємо отримані результати, так, було виявлено, що за тендерними ознаками дівчата старшокласниці в юнацькому віці менше виражають негативних соціально-психологічних та комунікативних установок, ніж юнаки в цьому віці. Дівчата більше позитивно відзиваються про людей, чоловіків і жінок, їх взаємовідносини, про соціальні ролі батьків. Так, виявлено, що в юнаків завуальована жорстокість в соціальних стосунках становить 15,6 в той час, як у дівчат 10,2. відкриту ворожість серед юнаків виражають 25,7 в той час як у дівчат 12,3. негативізм у судженнях про людей серед юнаків виражається в 3,15 од., то у дівчат 1,25 од. схильність робити безосновані узагальнення негативних факторів серед юнаків 5,08, у дівчат 3,12. негативний досвід спілкування серед юнаків 11,04, серед дівчат 6,25. за методикою Бойко було виявлено, що в десятих класах значно більше юнаків з негативною соціально-психологічною та комунікативними установками 70%, у дівчат 48%. В той час як у учнів одинадцятого класу відмінності: негативні установки у юнаків у 48%, у дівчат 34%. Можна сказати, що в спілкуванні дівчата більше витримані, дружелюбні, дружні, ніж юнаки, більше переймаються проблемами інших людей. Аналіз результатів показав, що в родинах юнаки і дівчата часто зустрічаються з завуальованою чи відкритою агресивністю, жорстокістю, узагальненням негативних фактів, а також отримують негативні судження про інших людей, досвід спілкування.

Аналіз результатів показав, що більше толерантні в спілкуванні (терплячі, витримані) ті і юнаки і дівчата, котрі виявили позитивні комунікативні і соціально-психологічної установки. Вони краще пристосовуються, адаптуються до психічних якостей інших людей, вони здатні злагоджувати конфлікти в спілкуванні, менше категоричні в судженнях про інших людей, в стосунках з ними, більше виявляють позитивних особистісних якостей таких, як, товариськість, комунікабельність, терпимість у стосунках. Виявлено за коефіцієнтом кореляції взаємозв'язок комунікативних установок та особистісних якостей на рівні t = 3,56 при р 0,05 достовірності.

Аналіз результатів показав, що серед дівчат старшокласниць більше осіб з позитивною комунікативною установкою на 10%, а в порівнянні з юнаками одинадцятого класу на 7%. У дівчат і юнаків з позитивною комунікативною установкою домінує орієнтація на результат в спілкуванні і стосунках , на альтруїзм. У хлопців вище орієнтація на процес дії в стосунках, різниця досить достовірна на рівні р   0,05 значимості.

В групі батьків, які виявляють негативні комунікативні установки завищені показники оберігання дітей від труднощів в житті, висока залежність їх від батьківської опіки, нав'язування дітям своїх поглядів. Відмічено нав'язування своїх поглядів домінує і в групі батьків з позитивними комунікативними установками, але в цій групі відмічено високі показники подавления агресивності у дітей і розвиток позитивних стосунків, вище можливості дітей висловити свою думку рівність дітей і батьків, товариські відносини. В родинах з домінуванням негативних комунікативних установок вище показники подавления волі дітей, конфлікти, висока строгість батьків, роздратованість у спілкуванні з дітьми, диктат у вихованні дітей, думка дітей не приймається до уваги непорозуміння.

Проаналізовані якості особистості старшокласників з позитивною комунікативною установкою підвержені порядку, демократичності у взаєминах, сенситивні, чутливі до інших проблем, терплячі, добрі організатори, колективісти, веселі альтруїстичні, слухняні, стримані, добре навчаються, морально стійкі, виконують норми соціальної поведінки.

Особистості старшокласників з негативною установкою нестійкі в досягненні мети, безвольні, не виконують правил соціальної поведінки, грубі, конфліктні в стосунках з батьками і іншими людьми, імпульсивні, рівно душні до проблем інших, егоїсти.

Психокорекційна робота з старшокласниками з негативною комунікативною установкою проведена була в формі психотренінгу комунікативності, в основу роботи були положені принципи довіри до співбесідника в спілкуванні, щирість почуттів та емоцій, повага до інших. Використовували арттерапію: намалюй свою сім'ю, автопортрет до психокорекції та автопортрет після психокорекції, застосовувались музико терапія, аромотерапія, аутотренінг, метод активної релаксації, бесіди про мистецтво, літературу, поезію, вміння виразити свої почуття образним виразом, віршами.

         Аналіз результатів контрольного експерименту показав зміни в кількості осіб з негативною комунікативною установкою особливо серед дівчат. Якщо з позитивною комунікативною установкою серед юнаків було лише 30%, то стало потім 74%, приріст 44%. Серед дівчат було 62%, то стало 84%, приріст 22%. Зменшилась кількість осіб з негативною комунікативною установкою у юнаків з 70% до 26% , тобто на 44%, у дівчат з 48% до 18%, тобто на 30%. Зменшилась кількість осіб з негативною комунікативною установкою і в одинадцятому класі відповідно у юнаків з 34% до 16%, тобто на 18%, у дівчат з 28% до 8%, тобто на 20%. Покращились результати майже по всім показникам поведінки, особливо по емоційній стійкості і витримці в спілкуванні і стосунках, самоконтролі в спілкуванні, обережності, прийняті моральних норм, поведінці, сенситивності, знизились показники нервової напруги в спілкуванні дітей з батьками.

         Таким чином, можна сказати, що було встановлено, що в юнацькому віці досить велика група старшокласників і юнаків і дівчат, які мають негативні соціально-психологічні і комунікативні установки, які заважають їх особистісному розвитку, становленні і самоствердженні в колективі, в суспільстві. Юність - це час розвитку соціальної зрілості особистості, її рух до свідомого та відповідального життя, і юнакам і дівчатам треба допомагати стати соціально цінною особистістю з позитивними соціально-психологічними та комунікативними установками в стосунках, поведінці, діяльності, спілкуванні.

Література:

1.Абакирова Т.П. Влияние фактора родительского отношения на формирование коммуникативных свойств личности. // Становление личности // Бийск, 2000.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. М. 1988.

3. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. М. 1985.

4. Ремштадт X. Подростки и юноши. Проблемы становления личности. М. 1994.

5. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. М. 1987.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>