XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат психологічних наук, Переверзєва В.М. ВПЛИВ РЕЛАКСАЦІЇ НА ЗНИЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗБУДЖЕНОСТІ ТА АФЕКТИВНОСТІ У ДОРОСЛИХ В СТРЕСОГЕННИХ СИТУАЦІЯХ

Кандидат психологічних наук, Переверзєва В.М.

Слов'янський державний педагогічний університет

ВПЛИВ РЕЛАКСАЦІЇ НА ЗНИЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗБУДЖЕНОСТІ ТА АФЕКТИВНОСТІ У ДОРОСЛИХ В СТРЕСОГЕННИХ СИТУАЦІЯХ

Проблема дослідження полягала в тому, щоб вивчити особливості прояву емоційної збудженості та афективності у дорослих в стресогенних ситуаціях та можливості впливу релаксаційних вправ на зниження цих процесів. Як показують дослідження Асатіані М.М., Дегліна В.Л., Демиденко Т.Д., Мушер ЯМ., Ромен А.С., Тупицина Ю.Я. та інші, що емоції та емоційна сфера людини в цілому відіграє значну роль в житті та діяльності людини, оскільки емоції - це показник суб'єктивних психічних станів людини, що супроводжують нашу діяльність, дії, поводження і спрямовані на задоволення потреб людини. Емоційна збудженість, афективність та нервове і психічне напруження може сприяти виникненню неврозів вже в молодшому віці, затрудняти регуляцію поведінки і діяльності, викликати порушення сну, втрату апетиту, розлади в діяльності внутрішніх органів, головні болі, поведінкові розлади.

Основні завдання дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості протікання емоційних процесів у дорослих з 30 до 50 років, досліджувались відпочиваючі санаторію м. Слов'янська в кількості 50 осіб, першу групу складали відпочиваючі з 30 до 40 років, друга група з 41 до 50 років, з них 23 жінки, 27 чоловіків. В дослідженні використовували діагностичні методики САН (самопочуття, активність, настрій), самооцінка емоційних станів, особистісної тривожності, смисло-життєві орієнтації цінності. Проаналізуємо отримані результати. Вивчення емоційної сфери людини дуже складний процес, тому що людина може переживати амбівалентні, двоякі почуття, так, зовні людина може бути весела, а внутрішньо переживати депресію, стрес, бути на грані емоційного зриву чи навіть суїциду. Отже психологу важливо виявити внутрішні емоційні переживання людини і відповідно будувати психокорекцій ну чи психотерапевтичну роботу з людиною по зняттю тривожності, депресивності, стресу чи афекту. Аналіз результатів показав деякі розбіжності в вікових показниках, так. В цілому у досліджуваних домінує позитивне самопочуття, але в першій групі менше досліджуваних, що відчувають негативне самопочуття, депресивність емоційного стану, негативний емоційний настрій. Досліджуванні більш старшого віку відчувають почуття втомлюваності, безучасності в житті колективу, розчарування, незадоволення життям, самим собою чи взаєминами з іншими. В першій групі було 68% досліджуваних, що почували спокій, впевненість, оптимізм, в той час, як в групі другій таких було 35%, їм недоставало психічної енергії активності, енергійності і піднесеності, тобто більша частина досліджуваних з другої групи знаходилась в стані емоційної напруги, депресивності стресу. Рівень домагань домінував низький у групі досліджуваних 40-50 років, в той час як у досліджуваних групи 30-40 років домінував досить високий. Ці домагання були пов'язані з намірами досягти високих результатів в діяльності, переборені труднощів, в постановці життєвих задач та бажанні їх досягти. Аналіз результатів показав домінування цінностей, пов'язаних з фізичним здоров'ям, любов'ю, мистецтвом, красою природи у досліджуваних першої групи, в той час як у досліджуваних другої групи домінують цінності сімейного стану, суспільного визнання, матеріального забезпечення життя тощо. Так, в першій групі виявилось лише 30%о досліджуваних з високою тривожністю, 25% з середньою і 45% з низькою, в той час, як в другій групі з високою тривожністю було виявлено 45%, досліджуваних, з середньою 20% і низькою особистісною тривожністю35%. Наростання особистісної тривожності з віком пов'язано з фізичною втомлюваністю, високим рівнем пригніченості, репресивності. Неблагополучного стану здоров'я, сімейними проблемами чи проблемами в особистісному житті.

Аналіз результатів по визначенню емоційного інтелекту у досліджуваних обох груп показав незначні відмінності, так, високі рівні виявили відповідно у 53% і 60% досліджуваних дорослих, середній рівень 39% і 30% відповідно, низький рівень виявлено відповідно 8% і 10%. За показниками діагностики типу емоційних реакцій на вплив стимулів навколишнього середовища виявлено ейфоричних типів емоційних реакцій в першій групі 40%, в другій групі 42%, емоційно негативних реакцій у першій групі 8%, у другій групі 18%.

Так, за методикою діагностики емоційної спрямованості особистості виявлено найбільше досліджуваних з домінуванням гностичної спрямованості (60%), в досліджуваних другої групи домінування практичної спрямованості у 55% чоловік, у жінок домінування комунікативної емоційної спрямованості у 47% досліджуваних першої і другої групи, трохи менше виявлено жінок з романтичною емоційною спрямованістю(38%) і естетичною 36%. За шкалою «невротичність» виявлено в першій групі 35%, в другій групі 65% дорослих, спонтанна агресивність виявлена у 10%, і 15% досліджуваних відповідно по групам, депресивність емоційних станів виявлено у обох групах на середньому рівні у 45% досліджуваних, на низькому у 35% і 20%) другої групи досліджуваних мають високий рівень депресивності.

За показником емоційна роздратованість виявлено домінування середнього рівня у 65% досліджуваних другої групи, в той час як по цьому показнику в першій групі у 45% виявлено низький рівень емоційної роздратованості. За показником комунікабельність досліджуваних отримані результати домінування високого рівня у 65% і 60% дорослих даної вибірки і лише 10%) і 15%) низького рівня. За показником «сором'язливість» отримано домінування середнього рівня у 70%, лише 10% і 15% високого рівня цього показника. Інтроверсія домінувала у досліджуваних другої групи, так результати були наступні: інтроверсія в першій групі у 30%, в другій у 60%, екстраверсія домінувала у досліджуваних першої групи у 55%, у другої групи у 35%.

Емоційна ригідність мала рухливість домінувала у досліджуваних другої групи і склала 55%, у досліджуваних першої групи 30%».

З метою зниження емоційної збудженості та ефективності емоційного типу реакцій була проведена з бажаючими відпочиваючими психопрофілактична, психотренінгова робота психолога. Використовувались вправи аутотренінгу, ароматерапії, релаксаційні вправи. Основні цілі цих занять було розширення уявлень учасників тренінгу про можливості оволодіння вправами самовдосконалення, самоорганізації психічної діяльності, вміння знімати емоційну психіку напругу, застосовувались релаксаційні вправи по Джекобсону, Вольпе, релаксаційні ігри «Насос і м'яч», «Квітка», «Відкритий стілець», «Скульптор», «Штанга», «Продовжи фразу», «Зобрази прислів'я», «Піктограми», «На березі моря», «Дзеркало», «Я режисер власного життя», «Я хочу собі побажати».

Проведене дослідження показало важливе значення правильного розвитку емоційних процесів у людини, оскільки негативний їх розвиток може привести до виникнення страхів, збуджень, тривоги, емоційної напруги, переживання стресу, афекту, а в цілому до нервового та емоційного зриву людини, що дуже небажано. Особливий вплив на протікання емоцій у людини здійснюють її дії, діяльність, поведінка, якщо людина довготривало переживає емоційне збудження, стрес, негативні емоції, то це призводить до виникнення невротичності, зниження продуктивної її діяльності.

Релаксаційні вправи застосовувались досить ефективно і сприяли зниженню емоційної напруженості, ослаблення дії стресогенних ситуацій на психіку людини. Використання релаксації короткочасово чи довготривало з прийняттям спокійної пози, сну, зменшення активності м'язів, органів, рухів, застосування аутогенного самонавіювання, самовладання своїх емоцій, дій, цілеспрямоване поглиблення у внутрішній світ, перегляд своїх емоційних переживань, саморегуляція, самоконтроль емоцій, почуттів. Результати показали позитивний вплив релаксації та аутогенного тренування на протікання емоційних процесів, станів, робота має теоретичне і практичне значення, а результати можна використовувати в практичній діяльності психолога в психопрофілактичних і психокорекційних цілях.

Література:

•1.        Асатиани М.М. Психотерапия неврозов. М. Мед. 1994.

•2.        Деглина В.Я. Основьі клинической психотерапии неврозов. М. 1991.

•3.        Демиденко Т.Н. Применение психотерапии в клинике нервньїх болезней. М. 1994.

•4.        Мушер Я.М. Психотерапия в комплексе санаторно-курортного лечения больньїх неврозами. М. 1984.

•5.        Ромен А.С. Психическая саморегуляция, ее значение, возможности. Алма-Ата. 1993.

•6.        Тупицина Ю.Я. Диагностика и лечение истерии. Л. 1983.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>