XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

кандидат психологічних наук, Сіткар В.І. СПОСОБИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ТА МІЖОСОБИСТІСНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СУБКУЛЬТУР

 

кандидат психологічних наук, доцент Сіткар Віктор Ілліч

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

СПОСОБИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ  ТА МІЖОСОБИСТІСНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СУБКУЛЬТУР

           Культура - це надбіологічний механізм акумуляції та вдосконалення досвіду народів, родового досвіду людства, який закодований в знакових системах, знаряддях , що передається від покоління до покоління.

Заглянувши в словник знаходимо наступне визначення культури, та субкультури. «Культура -1) сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. 2) Високий рівень чогось; високий розвиток, уміння.» [3, 357]. «Суб...(лат. sub...) - префікс, що означає розміщення під чимсь чи біля чогось, підпорядкованість.» [3, 641].

Культура в цілому та будь-яка конкретна регіональна, історична форма культури є складним явищем, яке може бути розглянутим у двох важливих аспектах: статичному та динамічному.

          Культурна статика пропонує вивчення розповсюдження культури в просторі, її структуру, морфологію та типологію. Це синхронний підхід до вивчення культури. В рамках культурної статики культуру потрібно класифікувати на основі її структури: матеріальна, духовна, художня та фізична культура

Окрім співвідношення статики та динаміки культуру класифікують за принципом її розповсюдження. Тут виділяють домінуючу культуру, субкультуру та контркультуру.

Сукупність цінностей, вірувань, традицій та звичаїв, якими керується більшість членів суспільства, називається домінуючою культурою. Проте, оскільки суспільство розпадається на багато груп (національних, демографічних, соціальних, професійних тощо), поступово у кожної з них формується власна культура, тобто система цінностей та правил поведінки. Такі малі культурні світи називаються субкультурами. Можна вести мову про дитячу, підліткову та молодіжну субкультуру, субкультуру людей похилого віку, субкультуру національних меншин, професійну субкультуру, міську, сільську тощо. Від домінуючої субкультури відрізняються мовою, поглядами на життя, манерами поведінки. Такі відмінності можуть бути виражені досить сильно, проте, субкультура не протистоїть домінуючій культурі.

Субкультура, яка не просто відрізняється від домінуючої культури, але протистоїть їй, є в конфлікті з домінуючими цінностями, називається контркультурою.

Уперше поняття „субкультура" як науковий термін з'явилося приблизно в 30-х роках  XX ст. Даний термін поєднав у собі такі поняття як: „богема", „люди одного кола", „золота молодь". Виокремлення в теорії культури цього поняття має важливе методологічне значення, оскільки вказує на внутрішньо диференційовану культуру. У ньому відображається потреба культурного розмежування і самовизначення людини як елемента соціальних груп [1].

Визначення культури може бути й просто функціональним. Культура поділяється на об'єктивну та суб'єктивну. Об'єктивна культура включає в себе систему соціальної організації, політичну структуру, психологію, філософію тощо. Суб'єктивна культура - це те, що закладене в свідомості людини, це певна система переконань. Г.Хофштеде (G.Hofstede) визначив культуру як колективне програмування свідомості. Ось деякі властивості культури:

- культурі навчаються несвідомо (базові цінності формуються до 10 років);

- передається за допомогою символів (літературні тексти, живопис, музика тощо);

- культура динамічна, проте глибинні її процеси відбуваються досить повільно (в якості прикладу можуть бути цінності будь-якої культури);

- кожна культура є вибірковою (включає в себе ті тенденції, явища, образи тощо, які роблять світ передбачуваним для представників тієї чи іншої культури);

- етноцентризм - тенденція проголошувати цінності своєї групи як цінності для всіх людей.

            Усі ці властивості культури також можна застосовувати до поняття «субкультура», яка детермінована результатами індустріальної революції, що буквально розколола суспільство. Завдяки великому вибору продуктів та культурних виробів появляється й великий вибір соціальних структур. І нові субкультури, такі як хіпі, бітники, теософісти, комп'ютерники, культуристи, гомосексуалісти та інші входять у наше існування. Можна сказати, що ми живемо при «субкультурному вибуху». Чому ж відбувається такий поділ суспільства на різні соціальні групи. Психологи та соціологи пояснюють це тим, що всі ми піддаємось глибокому впливу, наші індивідуальності формуються завдяки субкультурам, які ми вибираємо, усвідомлено або не усвідомлено, щоб індивідуалізувати себе. Люди шукають свою індивідуальність, зачисляючи себе до неформальних культур, кланів або різних груп. Зростання субкультур є найбільш показовим у професійному світі. Тут проглядається тенденція розвитку субкультур у тісному взаємозв'язку з розвитком науки та технологій. Наукова громадськість може на перший погляд здаватись як єдине ціле, але насправді вона складається з багатьох фрагментів.

            Наукова громадськість пересікається з формальними організаціями та рухами, виникає все більше та більше спеціалізованих журналів, проводяться різні конференції та зустрічі тощо. Проте, ці «відкриті» відмінні особливості поєднуються також і з «прихованими» відмінностями. Наприклад, дослідники злоякісних пухлин (раку) та астронавти не просто займаються різними предметами, вони розмовляють на різних мовах, у них зовсім різні типи особистості, вони думають, одягаються та живуть по-різному. Ці відмінності досить часто пересікаються з міжособистісними стосунками. Як стверджує жінка-науковець: «Мій чоловік - мікробіолог, а я  - фізик-теоретик, буває, що іноді я здивована тим, що ми вживаємось один з одним». Учені якоїсь спеціальності прагнуть дотримуватись відмінних особливостей, які притаманні їх клану. Вони об'єднуються в малі субкультурні товариства, працюють над престижем цих товариств, їх також турбує схвальна думка інших людей, хвилює їх зовнішній вигляд, політичні переконання, спосіб життя. Процес розподілу на осередки всередині професії є добре помітним на прикладі Уолт-Стріт. Уолт-Стріт була однією великою Білою Англо-саксонською Протестантською субкультурою. Представники цієї субкультури мали тенденцію відвідувати одні і ті ж школи, вступати в одні клуби, займатись одним видом  спорту (теніс, гольф, сквош), відвідувати одну церкву (Пресвітеріанську та Єпископальну) й голосувати за одну партію (республіканців).

            Сьогодні ситуація на Уолт-Стріт змінилась, проте все ще молоді люди, які вступають в бізнес, затиснуті в лещата вибором субкультурного членства. Незважаючи на те, що в галузі фінансової індустрії можна зустріти велику кількість грецьких, єврейських та китайських імен, все ж тут існує визначений стиль життя, вища цінність групи - безумовна відмінність від інших.

            Субкультура, явище властиве не тільки науковим та фінансовим колам, є частиною хобі, ігор, видів спорту та розваг. Можна навести як приклад любителів серфінгу, футболу або парашутного спорту. Ці субкультури показують нам те, що дозвілля може бути основою справжнього способу життя. Тут можна згадати відомий декілька років тому художній фільм «На гребені хвилі» (американська назва «Break point»). Група серверів представлена там як цілком відокремлена, група, яка живе своїм життям, головною цінністю якої є свобода, не прив'язаність до одного місця, згуртованість, океан та великі хвилі. У них своя мова, інакший зовнішній вигляд та манери поведінки. Людині зі сторони доводиться складно втілитись в даний клан серверів, для цього потрібно багато часу. Хоч вона і стає членом групи, все ж ставлення до неї залишається обережним і в результаті сервери розуміють, що вона є чужаком.

            На прикладі серфінгу видно як вид спорту стає субкультурою, яка набуває вигляду символізму, який надає йому характер таємничого товариства або релігійного ордену. Ремі Надо (Nadeau Remi) у своїй книзі «The New Society» пише: «Розпізнавальний знак серверів - це зуб акули, орден Св. Христофора або мальтійський хрест, який неохайно висить у когось на шиї. Протягом тривалого часу автомобіль «Форд» старої моделі, з обшитим дерев'яними панелями кузовом, був найбільш прийнятним видом транспорту»[5].

            Парашутисти мають свій власний маленький світ, як планеристи, бітники, гонщики та мотоциклісти. Кожен з них представляє субкультуру, яка базується на дозвіллі. Можна очікувати, що в майбутньому різні субкультурні групи будуть руйнувати суспільство, яке працює, не заради матеріальної вигоди, а заради простої розваги. Ми вже бачимо, що це відбувається на прикладі комп'ютерних зламувальників, «хакерів» - любителів комп'ютерних сіток. Також є цікавим приклад фрагментації суспільства за сексуально-сімейним поглядом. Створюються субкультури, які засновано на подружньому статусі. Це в основному стосується Західного суспільства, але деякі елементи цього руху є помітними і в Україні, Росії тощо. Мортон Хант, відомий спеціаліст в галузі сімейних стосунків описує те, що він називає «світ раніше одружених». «Ця група, - наголошує Хант, - є субкультурою зі своїми власними механізмами спільного існування, своїми власними моделями регулювання окремого або життя в розлученні, своїми власними можливостями для дружби, соціального життя та любові». Якщо члени такої субкультури віддаляються від своїх одружених друзів, вони досить швидко стають ізольованими від тих, хто ще є в шлюбі і намагаються створити свої власні осередки зі своїми місцями для зустрічей, зі своїм власним ставленням до часу, зі своїми сексуальними поглядами та звичаями [5].

            Вартий уваги факт полягає у тому, що субкультури виникають здебільшого у великих мегаполісах, і це зумовлено великою кількістю населення. Хіпі представляють собою добрий приклад. В середині 50-х років ХХ століття на Каліфорнійському побережжі появилась група письменників, художників та різної богемної молоді. Їх охрестили «бітами» або «бітниками», основними ознаками яких були: прославлення бідноти - джинси, сандалі, лачуги, пристрасть до негритянського джазу та жаргону, інтерес до східного містицизму та загальний антагонізм до суспільства, яке побудовано на технології. Незважаючи на широке висвітлення в пресі, бітники залишались невеличкою сектою до того часу, доки не появилась лізергінова кислота (ЛСД).

            Пізніше субкультури бітників і «кислотна» злились в одну велику групу - рух хіпі. Рух хіпі, який виник в кінці 70-х років ХХ ст. став викликом суспільству та ще однією спробою молодих людей знайти своє «Я». Цей рух, став популярним в бувшому СРСР на початку-середині 80-х років. В епоху «залізної завіси» хіпі представляли собою морально нестійку групу «дармоїдів» та «юродивих». Але в той же час для деякої молоді того часу це було єдиним виходом з сірої реальності, це давало можливість спілкування однодумців, це дозволяло читати цікаві книги, слухати серйозну музику тощо. Проте вік хіпі був недовгим, бо в міру того, як швидкість змін у всіх аспектах нашого суспільства зростає, субкультури теж живуть більш коротким життям. Тому існує процес, завдяки якому субкультури народжуються у все більшому темпі та відмирають, щоб звільнити місце для нових субкультур.

            Ведучи мову про аспекти субкультури можна згадати 4 основні параметри цінностей, які виявив G. Hofstede в результаті свого дослідження, вони такі:

- параметр індивідуалізму/колективізму;

- дистанція влади (power distance);

- терпимість до невизначеності (uncertainty avoidance)

- ступінь соціальної диференціації статей (masculinity-femininity);

- взаємостосунки з групою.

            В кожній субкультурі існують свої цінності: моделі поведінки, етичні норми, ступінь раціональності, моральні установки. Охарактеризуємо такий параметр субкультури як індивідуалізм/ колективізм. Можна передбачити, що чим більше субкультурних груп в суспільстві, тим більш потенційною є свобода індивідуальності. Доіндустріальні співтовариства представляли собою модель колективної культури. Один австралійський дослідних писав: «Коли народ племені вибирає якусь річ, ми повинні всі погодитись з вибором - це те, що ми називаємо кооперацією» [5]. Але з точки зору західної людини це називається підпорядкуванням. Член племені прекрасно усвідомлює, що йому більше немає куди йти. Його суспільство монолітне, це те, що соціологи називають «недиференційованістю». По мірі розвитку суспільства постійно відбувається соціальна еволюція та диференціація. Цей процес відбувається у всьому світі. Тому не можна недооцінювати вплив субкультур на розвиток, виховання та спосіб життя мільйонів і мільйонів людей, незалежно від кольору шкіри, освіти, релігійних переконань тощо.

Англійський етнограф В. Тернер вважає, що причина „випадання" індивіда з суспільства і створення ним субкультур пояснюється дискомфортом, який людина відчуває, коли переходить з однієї соціальної структури до іншої. Знайшовши свою нішу в житті, що забезпечить їй пристойне існування, людина залишає субкультуру [2].

            Всі ми піддаємось глибокому впливу з боку субкультур, наші індивідуальності формуються завдяки субкультурам, які ми вибираємо свідомо або ні, щоб індивідуалізувати себе. Всі ми шукаємо індивідуальності, зачисляючи себе до неформальних культів, кланів чи різних груп. І чим більший вибір, тим важчим є пошук.

На думку Н. Яворської [4] активне поширення субкультур сильно змінює цінності та ідеали, які багато століть формувало і продукувало українське суспільство. Зважаючи на це виникає питання чи є вона взагалі суспільно корисним явищем, і чи наша ментальність та культура - готова до їх сприйняття,  а також чи зміни, які вона несе, не будуть для нас незворотними.

Література:

1. Дроздовський Д. Молодість, історія і субкультура: знімки контактних зон // Незалежний культурологічний часопис «Ї». - 2007. - № 46. - 19 - 24 с.

2. Левикова С.И. Две модели динамики ценностей культуры (на примере молодежной субкультуры) // Вопросы философии. - 2006. - № 4

3. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука.. - Головна редакція Радянської енциклопедії АН УРСР, Київ -1975.

4. Яворська Н.І. Соціально-психологічні характеристики молодіжної субкультури. http://www.google.com.ua/search?

5.  http://referats.allbest.ru/culture/38036.html.

 

e-mail: sitkarv@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>