XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кандидат юридичних наук, Бугера С.І. СТАНДАРТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ: ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Кандидат юридичних наук,  Бугера С.І.

Українська академія аграрних наук

  СТАНДАРТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ: ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Стандартизація сільськогосподарської продукції є одним з базових елементів забезпечення її якості. Необхідно зазначити, що в законодавчій базі України присутні певні правові норми, що регулюють процес здійснення  стандартизації. Так Законом   України «Про стандартизацію» [1] визначається, що стандартизація  це   діяльність,   яка  полягає  у  встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи  можливих  завдань  з  метою  досягнення  оптимального  ступеня впорядкування  у  певній  сфері,  результатом  якої  є  підвищення ступеня   відповідності   продукції,   процесів   та   послуг   їх функціональному  призначенню,  усуненню  бар'єрів  у  торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

При цьому нормативні документи  із  стандартизації  поділяються  на: державні  стандарти  України; галузеві    стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. До  державних  стандартів  України  прирівнюються    державні будівельні  норми  і  правила,  а  також  державні   класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Порядок  розроблення і застосування державних класифікаторів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Державні  стандарти  України  містять   обов'язкові    та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать:  вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і  майна  громадян,  її  сумісність  і  взаємозамінність,  охорону навколишнього  природного  середовища   і   вимоги   до   методів  випробувань цих показників; вимоги техніки  безпеки  і  гігієни  праці  з  посиланням  на  відповідні санітарні норми і правила;  метрологічні  норми,  правила,  вимоги  та   положення,    що  забезпечують достовірність і єдність вимірювань; положення,  що  забезпечують  технічну  єдність    під    час  розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції; поняття  і  терміни,  що  використовуються у сфері поводження
з  відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації,  способи  визначення  складу  відходів та їх небезпечності,  методи контролю за станом об'єктів поводження з  відходами,  вимоги  щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а  також  вимоги  щодо  відходів  як вторинної сировини.   

Обов'язкові  вимоги   державних   стандартів    підлягають  безумовному виконанню органами державної виконавчої  влади,  всіма підприємствами,  їх  об'єднаннями,  установами,  організаціями  та  громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність  яких поширюється дія стандартів.

     Рекомендовані вимоги державних стандартів України  підлягають безумовному виконанню, якщо: це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розроблення,  виготовлення
та поставку продукції; виготівником (постачальником) продукції  зроблено  заяву  про  відповідність продукції цим стандартам [2].

З метою розвитку національної системи стандартизації в Україні прийнята  Державна програма стандартизації на 2006 - 2010 роки [3]     оскільки  існуюча  система  стандартизації  не відповідає вимогам міжнародних   організацій   стандартизації   стосовно   здійснення міжнародної торгівлі, що зумовлено рядом проблем, зокрема таких:
 застосування значної    кількості    нормативних   документів колишнього СРСР; недотримання суб'єктами  стандартизації  вимог  національного стандарту  ДСТУ  ISO/IEC  Guide  59:2000  "Кодекс усталених правил стандартизації"  та   національного   стандарту   ДСТУ   1.13:2001 "Національна   стандартизація.   Правила   надавання   повідомлень торговим партнерам України"; недостатня активність суб'єктів господарювання у фінансуванні розроблення     національних    стандартів,    неналежним    чином координується діяльність технічних  комітетів  стандартизації,  що призводить  до  зниження  рівня  підготовки  проектів  нормативних документів; значне відставання у виконанні завдань,  визначених Програмою інтеграції  України  до  Європейського  Союзу,  щодо  гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими; обмеженість участі  у  роботі  міжнародних  та   регіональних організацій із стандартизації.

Зважаючи на важливість забезпечення якості сільськогосподарської продукції в ринкових умовах господарювання необхідним є вирішення правових  питань щодо забезпечення функціонування системи стандартизації в Україні. Зокрема доцільним є  правове забезпечення переходу вказаної системи до міжнародних вимог функціонування з відповідною гармонізацією існуючого масиву нормативних документів та розробка базового нормативно-правового акту щодо забезпечення якості сільськогосподарської продукції з докладною правовою регламентацією процесу стандартизації даного виду продукції.

Література:

•1. Закон України «Про стандартизацію» (від 17 травня 2001 року № 2408-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №31. - Ст. 145 (із змінами).

•2. Декрет Кабінету Міністрів України  «Про стандартизацію і сертифікацію» (від 10 травня 1993 року № 46 - 93) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 27. - Ст. 289 (із змінами).

3.  Державнa програмa стандартизації на 2006-2010 роки: затверджена Постановою Кабінету Мінстрів України від 1 березня 2006 року № 229 // Офіційний вісник України.- 2006. - №9 - Ст. 549.

e-mail: bsi22@i.com.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>