XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кандидат юридичних наук Гук Б.М. РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Кандидат юридичних наук Гук Б.М.,

начальник навчально - консультаційного пункту у м. Смілі  Харківського національного університету внутрішніх справ

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ  ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

         Розвиток України як правової держави нині відбувається в умовах реформування органів державної влади та місцевого самоврядування, судової системи тощо. Ефективна діяльність державної влади в Україні неможлива без удосконалення діяльності її органів, пошуку нових форм та методів управління  у різних сферах суспільного життя. Чергове реформування переживає нині і державна виконавча служба України, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом [1, ст.1]. Саме при виконанні цього завдання набувають реального відновлення захищені судом чи іншим юрисдикційним органом порушені права фізичних та юридичних осіб. Метою реформування державної виконавчої служби є пошук нових форм та методів управління системою виконання  судових та інших рішень (далі рішення), удосконалення організаційно - правових засад її функціонування для досягнення високої ефективності у практичній діяльності з примусового виконання рішень.

Саме з причини низької ефективності діяльності державної виконавчої служби проблемам її функціонування держава приділяє постійну увагу, оскільки порушується конституційний принцип щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України  [2, ст.124], а невиконання будь - якого рішення підриває авторитет органів законодавчої, виконавчої та судової влади, що ускладнює виконання ними повноважень, передбачених Конституцією та законами України. З іншого боку наявні проблеми в організації діяльності державної виконавчої служби та практичній реалізації нею виконавчих документів дають новий імпульс для наукових досліджень цих проблем, розробці новітніх пропозицій щодо удосконалення системи примусового виконання рішень.  Питання діяльності державної виконавчої служби на різних наукових рівнях досліджували В.Авер'янов, А.Авторгов,  Ю.Битяк, І.Бородін, Ф.Бортняк, Б.Гук, Р.Ігонін, Л.Крупнова, Р.Миронюк А.Перепелиця, С.Фурса, М.Штефан, С.Щербак та ряд інших науковців. Нинішній етап реформування державної виконавчої служби загострює дискусії з приводу ряду нормативно - правових положень організаційних засад побудови системи державної виконавчої служби України.

Ключовим фактором останнього реформування системи примусового виконання рішень стало створення Державної виконавчої служби України (ДВС) яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів [3, п.1]. Сам факт створення Державної виконавчої служби як центрального органу виконавчої влади є тільки першим кроком на шляху до корінних змін в організації примусового виконання судових та інших рішень. Необхідність таких змін давно назріла, що пояснюється низькою ефективністю діяльності державної виконавчої служби, якою нині у встановлені строки фактично виконується  тільки кожен п'ятий виконавчий документ, а за підсумками роботи у 2010 році державними виконавцями примусово стягнено з боржників тільки сім відсотків грошових коштів [4]. Переслідуючи мету створення ефективного державного механізму, здатного ефективно захищати права та інтереси фізичних і юридичних осіб, на підзаконному рівні зроблено важливий крок у напрямку реформування державної виконавчої служби, але нині конче необхідно ці кроки продовжити і наповнити конкретним змістом чинні нормативно-правові акти, що регулюють виконавчі правовідносини.

Необхідно погодитися з позицією Голови Державної виконавчої служби України Г. Стадніком, що наступними кроками у реформуванні ДВС повинно бути  вдосконалення системи зсередини, серед яких зміни до структури ДВС, внутрішніх документів, зміни до певних нормативних актів, зміни на місцях   [5, 5]. Безумовно, такі зміни конче необхідні і розпочати слід із формування структури центрального органу - Державної виконавчої служби України та підсилення правового статусу її керівника, а також реорганізації територіальних органів державної виконавчої служби.

В структурі апарату Державної виконавчої служби України, безумовно,   повинні бути всі необхідні підрозділи органу державного управління, що мають забезпечити організаційно - правові та контрольні функції в системі органів примусового виконання рішень. Але, в обов'язковому порядку в Державній виконавчій  службі України повинен бути підрозділ (можливо управління) примусового виконання рішень з відповідними процесуальними правами, аналогічний тому, який донедавна був у складі Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. Для встановлення дієвого контролю за роботою такого підрозділу, як власне і за всіма органами примусового виконання на місцях, Голова Державної виконавчої служби України, на перший погляд, наділений всіма необхідними правами, визначеними Положенням від 6 квітня 2011 року. Але, на думку автора, Голова Державної виконавчої служби України повинен мати і процесуальні права щодо виконавчих дій державних виконавців всіх рівнів, які вони наділені законодавством про виконавче провадження. Для цього на законодавчому рівні Голові Державної виконавчої служби України одночасно слід надати статусу Головного державного виконавця України з відповідними процесуальними правами. У такому подвійному статусі поєднуються організаційні та процесуальні повноваження Голови Державної виконавчої служби, що в цілому повинно сприяти підвищенню дотримання принципу законності в діяльності державних виконавців.

Нагальною потребою є і перегляд системи місцевих органів державної виконавчої служби та доцільності їх подвійного підпорядкування. На думку автора, варто повернутися до існуючої у 2005 - 2007 роках чіткої схеми ієрархічної підпорядкованості органів державної виконавчої служби виключно Державній виконавчій службі України. Це виключить можливість зайвого, по суті своїй позбавленого будь - якої ефективності, контролю з боку керівників територіальних органів юстиції. З іншого боку, при такій централізації системи органів державної виконавчої служби підвищиться  не тільки статус територіальних органів ДВС, але і їх керівників, яким теж належить наділити відповідними процесуальними правами.

Безумовно, порушені питання потребують детального аналізу та наукового обґрунтування, з урахуванням вітчизняної та зарубіжної практики організаційних засад примусового виконання рішень. Але,  в контексті визначених напрямків реформування державної виконавчої служби  повинен бути комплексний підхід з тим, щоб система органів примусового виконання рішень стала ефективним засобом реального відновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Література:

1. Закон України   вiд 24.03.1998  № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 36-37, ст. 243 (станом на 08.03.2011 р.).

2.   Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

3.  Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 «Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua.

4. Підсумки діяльності Головного, територіальних управлінь юстиції області, органів й установ юстиції у 2010 році. // [Електронний ресурс ] - Режим доступу: http://www.ztobljust.gov.ua/... /Pidsumki_roboti/.

5. Г.В.Стаднік ДВС: новий статус та законодавчі новації Бюлетень Міністерства юстиції України № 3, 2011. - С. 5-9.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>