канд.пед.наук, Голуб О.В. ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
канд. пед. наук, доцент Голуб О.В.
Бердянський державний педагогічний університет
ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Інтеграція України в європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування виховного процесу як у ЗНЗ, так і в початковій школі. Сьогодні особливо відчутні у виховному процесі нові тенденції в особистісному розвитку молодшого школяра.
Сучасні психологи і педагоги (І. Бех, С. Білецька, А. Бойко, Н. Гавриш, Н. Гонтаровська, Т. Горлач, С. Кириленко, С. Максименко, О. Матвієнко, А. Мудрик, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.) відзначають, що на розвиток особистості дитини впливають соціокультурні зміни, які сприймаються нею індивідуально.
Раніше для молодшого школяра масова інформація щодо різних соціальних ситуацій, відмінностей між людьми була недоступною. Сьогодні склалась неприпустима ситуація, коли із подачі преси, телебачення, реклами діти щодня отримують те, що суперечить цінностям цивілізованого суспільства.
Оскільки залучений до світу людей учень початкової школи може зазнати особистісно деструктивних впливів, які здатні спотворити його загальний психічний розвиток, потрібно організувати вчасну виховну корекційну підтримку.
Із самого початку шкільного життя вчитель 1-4 класів має зробити школяра своїм помічником, партнером у спілкуванні, коли він активно допомагає у створенні самого себе. Дитина має почуватися не тільки суб'єктом навчання і виховання, але й особистістю, що діє самостійно. Щоб сформувати таку особистість педагог має використати такі підходи: звернутися за допомогою до вихованців, разом із ним зясувати істину, визначати напрями пошуку. Така позиція нам здається найбільш сильною в теоретичному і практико-виховному плані.
Застосування у практичній діяльності вихователем такої системи прийомів психолого-педагогічної корекції особистості молодшого школяра дозволить змінити роль авторитарного на толерантного педагога, який орієнтується на особистість вихованця.
Учитель початкової школи мусить розуміти, що тотальна експансія викликає до життя психічні процеси, які є важливими в подальшому у період підліткового віку, а саме: рефлексія, за допомогою якої вихованець стає суб'єктом навчально-виховної діяльності, поведінки та спілкування і яка проявляється у діяльності, комунікації та самосвідомості.
Ми вважаємо, що морально-духовна самосвідомість є тим полігоном, на якому розгортається виховання особистості та формування її „Я"- образу, що виявляється системою особистісних цінностей. Укорінюючись у структурі самосвідомості, ціннісна система виступає як її необхідна установка - морально значуща і відповідально активна. Вона і є єдиною соціокультурною основою перетворення внутрішніх можливостей особистості і духовно-моральної поведінки в цілому.
Педагог, що працює в початковій школі, має визначати для кожного вихованця особистісну стратегію виховання. Ми згодні з І. Бехом, який зазначає, що корекційно-виховні дії педагога мають забезпечувати емоційно-усвідомлене ставлення вихованців до певної культури людства, запобігати втраті контакту дитини з ровесниками, не спричиняти порушень у їхніх міжособистісних стосунках. У такому випадку корекційно оптимальною є система педагогічних прийомів впливу вихователя на вихованця з позицій гуманістичної педагогіки:
•· у поведінці (взаєморозуміння, співчуття, зняття напруги, раціоналізація навчально-виховного процесу, вирівнювання інтелектуальних можливостей дітей, особистісна перспектива, вибіркова оцінка негативних вчинків, очікування завтрашньої радості);
•· у спілкуванні (безумовне прийняття і довіра до особистості дитини, формування реально усвідомлюваних мотивів поведінки, формування мотивів поведінки, що реально діють, аналіз конфліктних ситуацій, приклад та авторитет педагога у ставленні до дітей, позитивний вплив авторитету педагога на стосунки дитини з однолітками);
•· у діяльності (позитивне стимулювання, авансування успіху, акцентування досягнень дитини в діяльності, парціальна оцінка результатів, коментоване керування, створення виховних ситуацій з елементами новизни, опори на життєвий досвід дітей, поетапне формування розумових дій, особистісно зорієнтоване навантаження діяльності, випереджувальне консультування з важких тем).
Отже, корекційна виховна діяльність вчителя початкової школи має здійснюватись у руслі гуманістичної педагогіки й особистісно-орієнтованого навчання і виховання.
Література:
•1. Бех І.Д. Виховання особистості : підручник / Іван Дмитрович Бех. - К. : Либідь, 2008. - 848 с.
•2. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти : посібник [для вчителів і методистів початкового навчання] / Олександра Яківна Савченко. - К. : Богданова А.М., 2009. - 226 с.
•3. Матвієнко О.В. Виховання школярів : педагогічні задачі та завдання / Олена Валеріївна Матвієнко. - К : Фоліант, 2005. - 200 с.
•4. Никуленко Т.Г. Коррекционная педагогика / Т. Г.Никуленко, С. И. Самыгин. - Ростов н /Д :Феникс, 2009. - 445 с.
