Капіцька К.В., Федишин М.П. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Капіцька К.В.

Наук. керівник: Федишин М.П.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Перехід України до ринкової системи господарювання та її становлення змінили роль держави в економічній системі країни. Ці зміни, з одного боку, вимагають стимулюючого державного регулювання економіки, а з іншого - збільшують відповідальність держави за соціально-економічне становище в країні. Одним із найважливіших інструментів впливу держави на перебіг економічних процесів, що стимулює економічне зростання в ринкових умовах господарювання, є монетарна політика. Основною метою грошово-кредитної політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю й стабільністю цін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування засад монетарної політики, проблем та перспектив її здійснення були і є предметом дослідження багатьох українських вчених, зокрема таких як: Вовчак О., Хмелярчук М., Горник В, Дзоблюк О., Лисенко Р, Малиновська І., Попов В. та інші.

Постановка завдання. Дослідження базується на аналізі зміни монетарних показників та їх взаємозв'язку з таким соціально-економічним показником як ВВП; визначенні на основі отриманих даних поточних проблемних аспектів та основних засад майбутньої стратегії грошово-кредитної політики України.

Виклад основного матеріалу. Особливої уваги проведення грошової-кредитної політики набуло на сучасному етапі кризових явищ у світовій та вітчизняній економіках, що розвивалися в основному на засадах монетаристської моделі економічного розвитку. Причиною тому стали негативні тенденції, які спочатку стосувалися банківської системи, а згодом, відповідно, вплинули також на реальний сектор економіки та соціально-економічний розвиток загалом.

Чинники, яку супроводжували виникнення даної кризи можна умовно поділити на дві групи: економічні та інституційні. До економічних чинників кризи в Україні можна віднести: світову економічну кризу та поширення її впливу на Україну; зростання доларизації економіки; наростання інфляційних процесів. Водночас тогочасні економічні проблеми доповнилися низкою інституційних чинників, а саме: послаблення позиції держави, зокрема органів її монетарної влади; ризикова діяльність банків; негативні інформаційні повідомлення, що поширювалися у засоби масової інформації та підривали довіру до деяких банків, національної банківської системи та національної валюти; політична нестабільність. [1, с.7]

Також існує ряд інших причин, що змушують переглянути діючу грошово-кредитну політику:

- посилення залежності економічного розвитку від зовнішнього сектору та недостатній розвиток внутрішнього ринку;

- зростання цін на продукцію українських експортерів, що призводить до зростання цін на аналогічну продукцію на внутрішньому ринку [2].

Тому Національний банк України для проведення монетарної політики яка направлена на стабілізацію фінансової системи країни використовує такі основні інструменти: здійснення операцій на відкритому ринку; процентна політика; встановлення мінімальних обов'язкових резервів для банків; здійснення операцій на валютному ринку та ін.

Зараз в Україні продовжує діяти різнопла­новий монетарний устрій (визначається декілька цілей проведення грошово-кредитної політики, які пов'язані з рівнем обмінного курсу, рівнем інфляції, обсягами окремих монетарних агрегатів). Реалізація грошово-кредитної полі­тики забезпечується змішаним мето­дом (частково з використанням рин­кових інструментів, частково -  адміністративних).

Проаналізуємо зміну деяких макроекономічних показників та показників грошово-кредитної політики за 2008-2010 роки, а саме ВВП, індекс споживчих цін, грошову масу, облікову ставку та ставку рефінансування, нормативи обов'язкового резервування, які показують вплив монетарної політики на економіку країни та ефективність її проведення.

Нарощування грошової маси, особливо у 2009 році, було викликано високими інфляційними та дефляційними очікуваннями, що супроводжувалося спадом виробництва, зменшенням кількості зайнятих та збільшенням кількості безробітних. При цьому спостерігається уповільнення зростання індексу споживчих цін (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни грошової маси й основних соціально-економічних показників в Україні в 2008-2010 роках

Проте, зростання грошової маси, скорочення обсягів виробництва,  кількості зайнятих і безробітних за сповільненого зростання індексу споживчих цін не дає однозначного уявлення про вплив монетарної політики на активізацію економічної активності. Відповідь на питання доцільності обсягу грошових вливань в економіку може бути отримана із застосуванням інструментарію монетарної теорії щодо  дотримання вимоги незмінної швидкості руху грошей, прийняту величину якої оберемо 4 обороти на рік. Якщо обсяги реалізованої продукції є правою частиною рівняння обміну (P x Q), то, за обраної швидкості обертання грошової маси (V), можна визначити відповідних необхідний обсяг грошової маси [4, 70]. Розрахунки показали, що у 2008 надлишок грошової маси становив 278,7 млрд. грн.,  у 2009 надлишок грошової маси у сумі 259 млрд. грн., у 2010 надлишок у сумі 360 млрд. грн. Розбіжність між реальною та розрахунковою кількістю грошової маси показує, що фактична швидкість обертання грошей була значно вищою за обрану розрахункову, що, у свою чергу, вказує на підвищену активність економічної системи загалом. Що ж до надлишку грошової маси, то це можна пояснити вилученням грошової маси з обігу, як виведенням поза межі економічного циклу отриманого у виробничому секторі доходу, так і значним завищенням ціни пропозиції, що стримує здійснення торговельних операцій на ринку готової продукції [3, 70].

НБУ доводилося гнучко маніпулювати традиційними інструментами монетарної політики для забезпечення ліквідності банківської системи та стабілізації курсу національної  валюти.

Дані рисунка 1 свідчать про зміни в інструментах грошово-кредитного регулювання, що зрештою і визначає монетарну політику Національного банку України у кризовий та посткризовий періоди.

Рис. 1. Динаміка окремих показників, що характеризують монетарну політику НБУ упродовж 2008-2010 років

Передусім зміни стосувалися середньозваженої процентної ставки за операціями рефінансування НБУ, що яскраво відображає зростання попиту на його кредитні ресурси у 2009 році, коли проблема ліквідності банківської системи України набула особливої гостроти. Відповідно, середньозважена ставка рефінансування у цей час в середньому за 2009 рік сягнула 16,7%. Згодом вона почала знижуватися, що свідчило про певну стабілізацію ситуації з ліквідністю у банківській системі країни і у 2010 році набула середнього значення 11,6%. Як наслідок, банківська система почала відновлювати свою до кризову діяльність, а в першу чергу - відновлення та збільшення операцій з кредитування.

Розглядаючи монетарну політику Національного банку, проаналізуємо і його процентну політику. Як випливає із графіка, цей інструмент зазнавав щорічних змін напротязі  трьох аналізованих років. В 2008 році облікова ставка НБУ залишалася незмінною на рівні 12,0%. Вона почала знижуватися з червня 2009 року і за станом на 01.10.2009 дорівнювала 10,25%, з 08.06.2010 - 9,5%, а з 10.08.2010 - 7,75%. Це надало суб'єктам ринку орієнтири щодо вартості кредитних ресурсів, а центральному банку - важелі впливу на формування ставок на міжбанківському ринку.

Здійснюючи монетарну політику, Національний банк України використовував і такий інструмент грошово-кредитного регулювання, як операції на відкритому ринку. Зокрема проводилися операції РЕПО. Як свідчать дані графіка, попит на них особливо збільшився у грудні 2008 року, внаслідок чого НБУ підвищив процентні ставки за цими операціями. Протягом 2009 року ситуація змінилася і у 2010 НБУ зменшує процентну ставку до 9,4%, щоб знову збільшити кількість даних угод.

Зазначимо, що у кризовий період НБУ успішно використовував і такий інструмент, як обов'язкові резервні вимоги. Цей інструмент в основному застосовувався для регулювання надлишкової ліквідності банків в іноземній валюті з метою унеможливлювати її використання для проведення спекулятивних операцій. У період 2008-2009 років НБУ підвищував нормативи обов'язкового резервування за строковими депозитами в іноземній валюті нефінансових корпорацій та домашніх господарств на 1% (з 3% до 4%), а за коштами на поточних рахунках і депозитами на вимогу в іноземній валюті нефінансових корпорацій та домашніх господарств - на 2% (з 5% до 7%). Ці нормативи залишилися незмінними протягом 2009 та 2010 років.

Проаналізувавши показники грошово-кредитної політики спробуємо визначити перспективи її розвитку в майбутньому. Побудова майбутньої стратегії грошово-кредитної політики України повинна базува­тися на таких засадах:

•-       адекватна оцінка стану економіки, забезпечення розвитку монетарної політики, її інструментів, характеру взаємозв'язків макроекономічних і монетарних параметрів тощо;

•-       підвищення рівня довіри до націо­нальної грошової одиниці, створення умов для довгострокової стабільності. Важли­вою передумовою її ефективної ре­алізації є незалежність Національно­го банку;

•-       посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку;

•-       пом'якшення регуляторних обмежень НБУ та поступове підвищення ринкового саморегулювання курсу гривні;

•-       узгодження цілей економічної та монетарної політик;

•-       підтримання загальної фінансової стабільності за рахунок укріплення довіри до банківської системи.

Висновки та пропозиції. Проведенню доцільної грошово-кредитної політики в Україні суперечить ряд проблем, основними з яких виступають світова фінансова криза, політична нестабільність та неузгодженість цілей органів влади щодо проведення економічної політики в загальному, наростання та постійне коливання інфляційних процесів. Тому потрібно будувати майбутню грошово-кредитну політику з урахуванням всіх факторів та впливів. Для цього в першу необхідно будувати монетарну політику на реальних економічних показниках, стабілізувати рівень національної грошової одиниці, розширити коло наукової бази, збільшити довіру населення до монетарних структур.

Література:

•1. Вовчак О. Інституційні детермінанти формування монетарної політики України / О. Вовчак, М. Хмелярчук // Вісник Національного банку України. - 2010. - №9. - С. 3-10

•2.  Лисенко Р. Сучасні стратегії грошово-кредитної політики // Україна фінансова: інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/034.htm

•3.  Попов В.Ю. Монетарна політика в реаліях української економіки / В.Ю. Попов // Фінанси України. - 2008. - №12. - С. 66-75

•4.  Статистичний бюлетень (електронне видання) / Національний банк України. Офіційне інтернет-представництво // [електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

e-mail: iseeyou926@gmail.com

Залиште коментар!