XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. економ. наук, Квасницька Р. С., Кацай К. А. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Квасницька Раїса Степанівна, кандидат економічних наук, доцент

Хмельницького національного університету

м. Хмельницький, Україна

Кацай К. А.

студентка групи ФК - 09 - 3

факультету економіки та управління

Хмельницького національного університету

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність. Ефективність підприємницької діяльності, забезпечення високих темпів її розвитку значною мірою визначається рівнем її фінансового потенціалу. Множина питань, пов'язаних з фінансовим забезпеченням  підприємницької діяльності, вимагає ґрунтовних знань теорії і практичних навичок в області обґрунтування фінансової стратегії, вибору ефективних форм розвитку активів і капіталу, розробки цілеспрямованої інвестиційної програми та інших. Фінансове забезпечення значною мірою визначає ефективність функціонування суб'єктів господарювання будь-якої галузі економіки.

Питання фінансового забезпечення є невід'ємною складовою будь-якого суб'єкта підприємництва, так як характеризує рівень стабільності грошових надходжень і прибутковості, формування фінансових ресурсів, ведення поточної операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, забезпечує виконання фінансових зобов'язань перед діловими партнерами, бюджетом і цільовими фондами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.   Значний внесок у питання забезпечення  фінансової діяльності  суб'єктів  підприємництва  зробили  вітчизняні  дослідники  Г.М. Азаренкова,  В.І. Аранчій,  М.Д.  Білик,  Л.Д.  Буряк,  Т.М.  Журавель,  А.Г.  Загородній,  І.В. Зятковський,  О.М. Кравчук, Н.М. Любенко, Р.М. Михайленко, Г.О. Партин, А.М. Поддєрьогін, О.Ю. Смолянська, О.О. Терещенко, В.Д. Чумак. Однак більшість публікацій висвітлюють лише окремі, хоча й фундаментальні аспекти здійснення фінансових операцій суб'єктів підприємницької діяльності, організації та  проведення  фінансового  контролю,  формування  капіталу, фінансових ресурсів, реалізації дивідендної політики, забезпечення самофінансування,  практичні аспекти національного фінансового законодавства, деякі проблеми правового забезпечення фінансової діяльності на міждержавному та  внутрішньодержавному  рівнях.  Що ж стосується питання фінансового забезпечення діяльності суб'єктів підприємництва, то воно залишається на сьогодні остаточно не вирішеним, а тому потребує подальшого дослідження.

Мета.  Узагальнення теоретичних підходів до окремих питань фінансового забезпечення  підприємницької діяльності.  Досягненням  мети забезпечується розв'язком таких завдань: визначення ролі і місця фінансового забезпечення в структурі фінансового механізму; інтеграція основних напрямів розвитку фінансового забезпечення  підприємницької  діяльності; визначення  логічної  послідовності  дій  в  процесі  фінансового забезпечення підприємництва.

Результати.  Фінансове забезпечення є одним із складових елементів фінансового механізму поряд з управлінням фінансовою діяльністю, фінансовим регулюванням, фінансовим планування і прогнозуванням та іншими. Фінансовий механізм: поняття, структура, призначення в економічній літературі,  наукових дослідженнях трактуються по-різному.  Акценти проставляються залежно від того, в контексті вирішення яких завдань їх розглядають.  Багато науковців розглядають фінансовий механізм як систему управління фінансами,  інші -  через використання фінансових методів і важелів. Можна знайти і поєднання цих двох підходів як сукупності економіко-організаційних і правових форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів, управління фінансовою діяльністю.

Проведений  нами теоретичний  аналіз  наукових  джерел літератури дав можливість зробити висновок, що в основному вітчизняні вчені, такі як: З.С. Варналій, А.М.  Виноградська,  А.Г.  Загородній,  Л.Г.  Вознюк,  підтримують  точку  зору,  що підприємництво -  це  самостійна,  ініціативна,  систематична,  на  власний  ризик  господарська діяльність,  яку  здійснюють  підприємці  з  метою  досягнення  економічних  і  соціальних результатів і отримання прибутку [1, с. 11‑12;]. Така ж позиція відображена і у Господарському кодексі України [2, с. 29].

У західних країнах в основі підприємництва розглядається пошук нових можливостей виробництва товарів  і  послуг  на  основі  інновацій  та  уміння  залучення  ресурсів  із  найрізноманітніших джерел. Так, американські вчені К. Макконнелл і С. Брю, розглядаючи підприємництво, виділяють такі неодмінні умови і вимоги: підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва товару чи послуги; підприємець бере на себе завдання прийняття основних рішень у процесі виробництва товарів, послуг, які й визначають курс діяльності підприємства; підприємець - це новатор, особа, яка прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації підприємства; підприємець - це людина, що йде на ризик, ризикуючи не тільки своїм часом, працею, діловою репутацією, але й вкладеними коштами своїми власними або компаньйонів, акціонерів.

Самостійним, інноваційно‑господарським новаторством на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини,  ринків  збуту  тощо  з  метою  отримання  прибутків  і  самореалізації  власної  мети визначають підприємництво С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.Я. Устенко, С.І. Юрій, виділяючи при  цьому  такі  його  функції,  як  новаторська,  особистісна,  соціальна,  організаційна, господарська  [3, с.  83]. 

Суб'єктами, що здійснюють таку діяльність в Україні, є підприємці, підприємства. Згідно з нормами діючого законодавства  підприємства є самостійними суб'єктами  господарювання, створені компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами  для  задоволення  суспільних  чи  особистих  потреб  шляхом систематичного здійснення виробничої, науково‑дослідної, торговельної, іншої  господарської  діяльності [2, c. 38].

Дослідження теоретичних аспектів фінансової діяльності суб'єктів підприємництва як об'єктивного  економічного  процесу  є  початковим  і  досить  важливим  етапом  удосконалення його  практичних  аспектів.  Враховуючи  розмаїття  підходів  до  характеристики  фінансової діяльності, виокремимо основні позиції, згідно з якими вітчизняна наука трактує дане поняття. Це:

1)  діяльність  суб'єкта  господарювання,  що  реалізується  шляхом  використання відповідних  форм  і  методів  фінансового  забезпечення  функціонування  підприємств  для досягнення ними основної мети - отримання доходів [4, с. 6; 5, с. 16];

2)  діяльність, пов'язана з організацією фінансів підприємства та здійснення відповідно до  цілей  і  завдань  стратегії  економічного  розвитку  господарюючого  суб'єкта.  Ця  діяльність пов'язана із формуванням активів та фінансової структури капіталу [6, с. 21];

3)  особливий вид діяльності персоналу підприємства з формування та використання фінансових  ресурсів.  Фінансова  діяльність  має  бути  організована  так,  аби  рішення,  що приймаються з управління фінансами, були найефективніші за наявних обмежень, якими є брак коштів у підприємства та особливості середовища бізнесу [5, с. 16];

4)  фінансова  діяльність,  яку  одночасно  розглядають  у  вузькому  та  широкому значеннях. У вузькому значенні основний зміст фінансової діяльності полягає у фінансуванні підприємства.  В  даному  випадку  прикладами  руху  коштів  є  такі:  надходження  власного капіталу  із  зовнішніх  джерел,  отримання  позик,  погашення  позик,  сплата  дивідендів.  У широкому значенні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов'язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням [7, с. 16];

5)  діяльність суб'єкта господарювання, пов'язана з мобілізацією фінансових ресурсів, необхідних для виконання завдань, які поставив перед ним його засновник.

Що ж до нормативно‑правових актів, то відзначимо, що у П(С)БО фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу капіталу підприємства, який не є результатом  операційної  діяльності.  А  згідно  з  положеннями  Господарського  кодексу України фінансова діяльність включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування [2, с. 168].

Підтримуючи  вищевикладені  положення,  зазначимо,  що  під  фінансовою  діяльністю суб'єктів  підприємництва  розуміємо  діяльність,  яка  призводить  до  змін  розміру  та  складу власного та залученого капіталу підприємства, який не є результатом операційної діяльності. Згідно  з  нашими  переконаннями  фінансова  діяльність  підприємства  спрямована  на  пошук  і мобілізацію  резервів  збільшення  доходів  і  недопущення  втрат,  на  залучення  капіталу  із зовнішніх  джерел  на  вигідніших  умовах,  ніж  середньо ринкові.  Тобто,  є  потреба  прийняття оперативних  фінансових  рішень,  що  стосуються:  достатніх  обсягів  фінансових  ресурсів, необхідних  підприємству  для  поточної  діяльності  і  в  найближчій  перспективі;  структури джерел  фінансових  ресурсів;  оптимального  формування  фінансових  ресурсів  та  їх раціонального використання, з метою забезпечення високих результатів  фінансово‑господарської  діяльності;  своєчасного  виконання  фінансових  зобов'язань  перед  державою, банками,  суб'єктами  господарювання;  заходів,  необхідних  для  підтримки  стабільного фінансового  стану  підприємства  і  зменшення  наслідків  фінансових  ризиків;  забезпечення інвестиційної діяльності підприємства.

Необхідно відмітити, що фінансове забезпечення виступає частиною фінансового механізму та  спрямоване на вирішення таких основних завдань:

- фінансування поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед іншими суб'єктами підприємництва, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Основними напрямками фінансового забезпечення господарської діяльності підприємства є:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Структура джерел фінансування господарської діяльності підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема [8, с.80]

 - від оподаткування доходів підприємства;

- темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності;

- структури активів підприємства;

- стану ринку капіталу;

- відсоткової політики комерційних банків;

- рівня управління фінансовими ресурсами підприємства;

- суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Основними формами фінансового забезпечення господарської діяльності в Україні є: самофінансування, кредитування, інвестування, бюджетне фінансування, благодійництво, спонсорство.

Найпоширенішою формою фінансового забезпечення є самофінансування - це ефективне використання власних коштів в процесі господарської діяльності і отримання такого прибутку, який після сплати податкових платежів і зборів, покриття видатків і витрат дасть змогу забезпечити потреби на розширене відтворення [7, с.172]. Власний капітал є основною для самофінансування і залежить він від форми власності і може бути приватний, пайовий, акціонерний.

Провідною формою фінансового забезпечення, яка вимагає від господарської діяльності ефективного використання ресурсів сьогодні виступає кредитування.

Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства. Позичковий капітал, як і власний, може бути мобілізований із зовнішніх та внутрішніх джерел. [7, с.17] (табл.1).

Таблиця1 - Розподіл джерел фінансування позичкового капіталу

Джерела  фінансування Позичковий капітал
Зовнішнє •-                     банківські, комерційні  позички. 

- кредиторська заборгованість за матеріальні цінності, виконані роботи, послуги;

- заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці тощо).    

Внутрішнє - нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (у т. ч. так звані стійкі пасиви); 

- доходи майбутніх періодів.

Оптимальна структура загального капіталу є передумовою ефективності його використання. Використання позикових коштів дає можливість приросту рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову стійкість підприємства.

Безумовно, кредитні ресурси позитивно впливають на фінансову діяльність та фінансове забезпечення діяльності суб'єктів підприємництва, але за умови, що кожна гривня (інша валюта) таких коштів приносить додатковий дохід, достатній для покриття витрат на їх обслуговування і отримання прибутку. Залучивши до господарського обороту комерційні, банківські або бюджетні позики, підприємець збільшує обсяг своїх інвестиційних ресурсів у конкретному періоді, за умови забезпечення вилучення з обороту у майбутніх періодах суми основного боргу, заміненого власними фінансовими ресурсами (чистим прибутком).

Інвестування - це довгострокове вкладання наявних коштів з метою одержання вигоди в майбутньому. Інвестиціями можуть бути всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток.

Виходячи із характеру інвестицій, суб'єктного складу інвесторів та джерел інвестування в законодавстві України, визначаються різновиди інвестицій.

За характером цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, інвестиції поділяються на:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також іншими майновими правами;

- інші цінності.

За суб'єктним складом інвесторів інвестиції поділяються на:

- інвестиції, здійснювані громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами;

- державні інвестиції, здійснювані органами влади і управління України за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

- іноземні інвестиції, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

- спільні інвестиції, здійснювані громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

За джерелами фінансування інвестиційної діяльності інвестиції поділяються на такі, що здійснюються за рахунок:

- власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

- позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

- бюджетних інвестиційних асигнувань;

- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Бюджетне фінансування, як форма фінансового забезпечення полягає у виділенні державних коштів на безповоротній і безоплатній основі. Основним видом державного фінансування виступають бюджетні асигнування тим неприбутковим сферам діяльності які потребують такого фінансування. Тобто це сьогоднішні витрати, метою яких є одержання майбутніх вигод. У ході реалізації цієї мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення найважливіших завдань розвитку підприємств.

Основні умови виділення коштів з державного бюджету - це їх цільова спрямованість на фінансування пріоритетних напрямів: агропромисловий комплекс, вугільна промисловість, атомна енергетика, транспорт, житлово-комунальне господарство, охорона природи, промисловість та капіталовкладення, медична та мікробіологічна промисловість тощо.

Благодійництво як  добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство, спонсорство і волонтерська діяльність, також є широко використовуваною формою фінансового забезпечення підприємницької діяльності.

Звичайно, кожна з форм фінансового забезпечення  має свої особливості застосування. В той же час, фінансове забезпечення передбачає формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів підприємництва за допомогою оптимізації співвідношення всіх його форм і дає змогу створити такі їх, від яких суб'єкт підприємництва мав би змогу функціонувати не тільки беззбитково, але і підвищувати ефективність діяльності та зміцнювати економіку країни загалом.

З метою покращення фінансового забезпечення діяльності суб'єктів підприємництва, необхідним є проведення певних заходів, що передбачають:

- не допущення фактів надходження й оплати неякісної чи не потрібної підприємству продукції, товарів, забезпечення персональної відповідальності посадових осіб у разі, якщо такі факти мали місце;

- застосування методу системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку і визначення на його основі критичного обсягу реалізації товарів (точки беззбитковості); раціонального використання чистого прибутку;

- застосування тих форм розрахунків з платниками, які гарантують своєчасність платежів (розрахункові чеки, попередня оплата платіжними дорученнями).

Висновки. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що фінансове забезпечення - це один з важливих елементів фінансового механізму підприємницької діяльності.

Головною метою підтримки підприємництва повинно стати створення сприятливих умов для підвищення ефективної діяльності суб'єктів підприємництва, як невід'ємної частини структури економіки, та участі суб'єктів підприємництва у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку.

 Аналіз діяльності суб'єктів  підприємництва  показав,  що  формування  у  достатньому  обсязі фінансових  ресурсів,  капіталу  та  їх  раціональний  розподіл  і  використання  є  необхідною умовою  прибуткової  діяльності  будь‑якої  господарюючої  одиниці.  Нестача  фінансових ресурсів  негативно  впливає  як  на  виробничу,  так  і  фінансову  діяльність  підприємств, зумовлюючи  зменшення  можливостей  фінансування  подальшого  їх  розвитку,  скорочення надходжень  до  бюджету,  виникнення  та  зростання  заборгованостей  перед  суб'єктами господарювання, погіршення кінцевих результатів діяльності.

Література:

•1.  Виноградська А.М. Основи підприємництва: навч. посібник / А.М. Виноградська; друге видання, перероб. і доп. - К.: Кондор, 2008. - 544 с.

•2.  Господарський кодекс України. Коментар основних положень / упоряд. С.О.Теньков. - К.: Літера ЛТД, 2006. - 240 с.

•3.  Економічний енциклопедичний словник: в 2 т. / Я.С. Ларіна, С.В. Мочерний, О.Я. Устенко, С.І. Юрій; за ред. С.В. Мочерного. - Львів: Світ, 2006. - 568 с.

•4.  Любенко Н.М. Фінанси підприємств: навч.посібник / Н.М. Любенко. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

•5.  Фінансова  діяльність  підприємств:  навч.  посібник  /  І.В.  Аранчій,  В.Д.  Чумак,  О.Ю.  Смолянська, Л.В. Черненко. - К.: Професіонал, 2008. - 240 с.

•6.  Бердар М.М. Фінанси підприємств: навч. посібник / М.М. Бердар. - К. : Центр учбової літератури, 2010. -    352 с.

•7.  Терещенко  О.О.  Фінансова  діяльність  суб'єктів  господарювання:  навч.  посібник  /  О.О.  Терещенко.  -  К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

•8.  Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 460 с., іл..

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>