XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кацай К. А., Петришина О. В. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Кацай К. А.

студентка групи ФК - 09 - 3

факультету економіки та управління Хмельницького національного університету

м. Хмельницький, Україна

Петришина О. В.

старший викладач кафедри фінансів та банківської справи Хмельницького національного університету

м. Хмельницький, Україна

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Актуальність. Актуальність застосування лізингу для сучасної України обумовлена вкрай несприятливим станом парку машин і устаткування, великим відсотком морально застарілого обладнання, низькою ефективністю його використання і слабкою конкурентоспроможністю наших виробників на міжнародних ринках. Особливо велике значення вищесказане набуває в зв'язку із прагненням нашої держави стати членом Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний  внесок  у дослідження  наукових  та  практичних  аспектів  лізингових  операцій  та організації обліково-аналітичного процесу їх реалізації зробили  вітчизняні вчені та практики: В.Г.Андрійчук, Ф.Ф.Бутинець, С.Ф.Голов, А.П.Грінько, Л.В.Гуцаленко,  М.Я.Дем'яненко,  В.П.Завгородній.  Дослідженню  даних питань присвячені також роботи таких зарубіжних вчених як В.Беренса, М.Ф.Ван  Бреда,  В.А.Горемикіна,  О.В.Кабатової,  П.Хавранека, Е.С.Хендріксена, В.Хойєра, О.Н.Чекмарьової, Є.М.Четиркіна, В.А.Шатравіна  та інших учених.

Мета статті. Дослідження проблем та перспектив розвитку лізингу в Україні та розробка теоретичних і методичних положень щодо розширення використання лізингових операцій. 

Виклад матеріалу. Сучасне  розуміння  лізингу  бере початок ще від класичних принципів Римського права про розмежування понять "власник" і "користувач" майна. Виникнення і саме існування його в якості особливого виду бізнесу засновані саме на можливості розділення компонентів власності на дві важливі правочинності - користування річчю, тобто застосування її згідно з призначенням з метою дістати прибуток та інші вигоди, і саме право власності як правове панування особи над об'єктом власності. [1, c. 9]

Лізинг в широкому сенсі є організаційною формою підприємницької діяльності,  яка  виражає  відносини  власності,  особливу  систему господарювання.  Однак,  як  і  кожне  самостійне  явище,  як  економічна категорія, він має свій власний зміст та різні форми виявлення, які можна подати з різним ступенем конкретності.

Говорячи про розвиток лізингу в Україні, можна сказати, що інфраструктура ринку лізингових послуг у достатній мірі сформувалася за останні декілька років. Це пов'язано з тим, що сьогодні іноземні банки входять на ринок, спрощуючи доступ до фінансування та збільшуючи можливості таких фінансових інструментів, як лізинг. У подальшому очікується збільшення кількості лізингових компаній, засновниками яких є банки, що сприятиме більш широкому розповсюдженню лізингу.

Варто відмітити, що лізинг має позитивний вплив на економіку будь-якої країни, оскільки він дозволяє:

•-   прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, підприємств аграрно-промислового комплексу;

•-   підвищити обсяги реалізації нового обладнання;

•-   збільшити обсяги інвестицій у національну економіку;

•-   поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку;

•-  здійснити технічне та технологічне переоснащення підприємств, підвищити конкурентоспромож­ність економіки держави.

Лізинг як складне соціально-економічне явище виконує дуже важливі функції,  розглянемо  чотири  найважливіші  з  них:  фінансову,  виробничу, збутову, інвестиційну.

Фінансова  функція  виражається  у  звільненні  товаровиробника  від одноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і таким чином в наданні йому довгострокового кредиту.

Виробнича  функція  лізингу  полягає  в  оперативному  вирішенні виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не купівлі дорогих та морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально-технічного постачання виробництва та доступу до новітньої техніки, до  результатів науково-технічного прогресу. При повному лізингу передача майна може супроводжуватись  різноманітним  сервісом:  технічне  обслуговування, страхування, забезпечення сировиною, робочою силою тощо.

Збутова функція (збут продукції) одне з головних завдань виробника, яке  може  вирішуватися  при  оперативному  виді  лізингу:  обладнання передається в лізинг на бажаний термін з подальшим поверненням його постачальнику,  забезпечуючи  йому  отримання  доходу  від  тимчасового невикористання  обладнання.  Збутова  функція  лізингу,  пропонує  його  як варіант просунення  продукції на ринок, це є позитивним моментом для оновлення основних фондів вітчизняних підприємств [2, c.283-287 ].   

Перевагою лізингу є швидкість оформлення відносно традиційної позики, оскільки обладнання є власністю компанії, тому лізингодавці не беруть депозитів. Ці фактори усувають більшість бюрок­ратичних зволікань, часто пов'язаних з видачею банківської позики, що дозволяють лізинговій ком­панії приймати більш оперативні рішення та вимагати менше документації. Лізингоодержувачу, в свою чергу, це дозволяє уникнути витрат, пов'язаних з оформленням застави, документації та заоща­дити час, необхідний банку для прийняття рішення про видачу позики, особливо коли йдеться про невеликих позичальників. Лізинг не потребує термінового початку платежів, що дозволить без різкої фінансової напруги оновити виробничі фонди лізингоодержувача, придбати дороге обладнання та користуватись ним. [3, c. 120-126]

Незважаючи на те, що Україна має досить високий потенціал для розвитку ринку лізингу, існують деякі проблеми, що стримують цей розвиток. А саме:

•-   доступ до фінансування. Вартість лізингу залишається відносно високою для лізингоотримувача, тому малі і середні підприємства все ще мало використовують переваги лізингу;

•-  переважна більшість лізингових угод передбачає авансовий платіж, середня величина якого 20% від вартості предмету лізингу. Відсоткова ставка по лізингу вища за банківський кредит, крім того вимагається додаткове забезпечення окрім самого предмету лізингу. Але багато компаній, які сьогодні входять на ринок добре обізнані з існуючими умовами такі компанії вимагають менший авансовий платіж та забезпечення (іноді не вимагають взагалі), і приймають рішення по кредитуванню швидше орієнтуючись на грошовий потік ніж на кредитну історію. Вони також запроваджують простішу процедуру заявки та оформлення лізингових угод. Завдяки приходу на ринок таких нових компаній конкуренція буде зростати, що зробить лізинг більш доступним для середнього і малого бізнесу;

•-   податкове законодавство та Адміністративна реформа. Існуюче податкове законодавство містить деякі перепони щодо лізингу. Необхідно внести певні зміни до адміністративної та судової системи, щоб спростити процедуру повернення об'єкту лізингу, що зменшить вартість транзакції для лізингодавця;

•-   уряд України висловив ідею, що лізинг буде важливим компонентом його компанії по розвитку інвестиційного клімату в Україні, шляхом внесення змін в існуюче законодавство;

•-   недостатність знань. Відчувається гостра необхідність в тому, щоб малий і середній бізнес був більш обізнаним щодо лізингу. Не зважаючи на те, що IFC та інші донори проводять публічну освітню компанію стосовно лізингу як альтернативного фінансового інструменту, лише тільки великі компанії отримують переваги від використання цього інструменту;

•-   відсутність вторинного ринку для довгострокових активів. Не зважаючи на величезний попит на оновлення основних фондів в багатьох галузях економіки, включаючи сільське господарство та медицину, лізингові компанії не мають бажання давати в лізинг неліквідні активи;

•-   нерозвинуті Кредитні Бюро. Лізингові компанії відчувають труднощі аналізуючи потенціальних лізингоотримувачів внаслідок відсутності достатньої інформації про кредитну історію клієнта.

З розвитком кредитних бюро, лізингові компанії зможуть спростити процес оцінки клієнта, що сприятиме росту кількості лізингових операцій.

Головним стимулом для розвитку лізингового кредиту є існування в країні стабільного правового поля та сприятливого податкового середовища, які дозволяють мінімізувати ризики інвесторів. Лише за цих умов будь-яка країна може очікувати на стрімкий розвиток національного ринку лізингових послуг побудованого на засадах здорової конкуренції [4, c. 5-6].

Висновок. Розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. Це, у свою чергу, призведе до багатьох позитивних змін в економіці. Зокрема, до лізингових операцій залучаться великі кошти банківських  установ,  страхових,  акціонерних  та  інших  товариств.  Відбудеться  стовідсоткове кредитування,  яке  не  вимагатиме  негайного  початку  платежів.  Контракт  з  лізингу  буде  набагато простіше отримуватися, ніж позика. Отримання необхідного обладнання в лізинг стане вигіднішим, ніж за контрактом купівлі-продажу. Також виникне можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні. Через лізинг можна буде оперативно реконструювати виробництво та направляти зекономлені кошти на інші потреби.

З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме: створення  сприятливої  законодавчої  бази  для  суб'єктів  лізингової  діяльності,  розвиток  механізму сублізингу, удосконалення системи оподаткування, кредитування, амортизації; розширення структур лізингу,  урізноманітнення  джерел  фінансування  лізингу  (приватний  капітал);  зниження  вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій; розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу; зниження вартості  нотаріальних  послуг  з  оформлення  договорів  лізингу  з  метою  послаблення  фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів,  які  б  спеціалізувалися  на  обслуговуванні  малих  підприємств;  організацію  при  обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на  обладнання й устаткування;  розроблення  державної  програми  підтримки  лізингу,  яка  б  передбачала  залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг.

Література:

•1.  Ляшенко В. Банки й розвиток лізингової діяльності в Україні / Ляшенко В. // Закон і бізнес [Тест]. - 2005. - 9 верес. - С. 9. 

•2.   Овсак О.П., Шуляр Н.М. Функции лизинга  и их реализация в условиях законодательства Украины / Овсак О.П., Шуляр Н.М. //  Проблеми підвищення ефективності інфра-структури: Зб. наук. пр. - К.: НАУ [Тест], 2009. - Вип.21. - С.283-287. 

•3.  Купалова Г.І. Розвиток лізингу в Україні: обліково-аналітичні та фінансово-економічні аспекти / Купалова Г.І. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 1. - С. 120-126.

•4.   Шевчук Ю. А. Термінологія та класифікація лізингу / Ю.А. Шевчук //Лізинг в Україні -2008. - № 5. - С. 5-6.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>