XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.б.н., Кебкало Т.Г., Палієнко О.А., Єричева Т.Ю., Годун Н.І. АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОЦІНЦІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 11-13 РІЧНОГО ВІКУ

к.б.н., доцент Кебкало Т.Г., ст.в. Палієнко О.А., ст.в. Єричева Т.Ю.,

ст.в.  Годун Н.І

ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди", кафедра медико-біологічних дисциплін і валеології

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОЦІНЦІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 11-13 РІЧНОГО ВІКУ

Велику частину потенціалу українського суспільства першої половини XXI століття будуть складати сьогоднішні діти 11 - 13 річного віку. Саме вони повинні будуть  вирішувати складні соціально-економічні, морально-етичні, національні й інші проблеми, що у даний час хвилюють громадськість України. Зміни, що відбулися в політичному укладі країни, вимагають серйозних реформ у системі і змісті діяльності насамперед шкіл. Стають звичними тривожні дані про систематичне погіршення стану здоров'я, зниженні рівня фізичної і рухової підготовленості дітей .

Багатьма спеціалістами, у переліку причин, що визначають стан здоров'я 11 - 13 річних дітей, називаються насамперед зниження загального рівня життя і соціальної захищеності населення України, порушення екології середовища проживання, недосконалість системи медичного обслуговування, недостатнє фінансування освітніх установ. У той же час, теза про пріоритетність заходів, зв'язаних з охороною здоров'я дитини, підвищенням її функціональних можливостей, рівня фізичної і рухової підготовленості, має бути провідною у діяльності шкіл та організації процесу навчання.

У більшості дітей цієї вікової групи досить низька орієнтація на турботу про своє здоров'я і свій фізичний розвиток. Батьки мало уваги і часу приділяють фізичному вихованню своїх дітей. У цілому залишається досить низкою фізкультурно-спортивна активність населення, як один з найважливіших чинників формування здорового способу життя дітей.

Фізичний розвиток, поряд з народжуваністю, захворюваністю і смертністю, є одним з показників рівня здоров'я населення. Процеси фізичного і статевого розвитку взаємозалежні і відбивають загальні закономірності росту і розвитку, але в той же час істотно залежать від соціальних, економічних, санітарно-гігієнічних та інших умов [ 3 ].

Нажаль, і в самій методиці оцінки фізичного розвитку людини немає єдності. Деякі автори, наприклад, обмежуються довжиною, масою тіла й окружністю грудної клітки, чого явно недостатньо для повної характеристики фізичного розвитку. Незважаючи на всю зовнішню несхожість, на наш погляд, мова, проте, йде про різні сторони одного явища, зайвий раз, підкреслюючи багатогранність самого процесу розвитку дитини.

Відомо, що багато випадків погіршення фізичного і психологічного стану дітей можна попередити засобами фізичного виховання, і в цьому зв'язку фахівці вважають, що існуюча шкільна система фізичного виховання як в цілому так і для дітей 11 - 13 річного віку функціонує недостатньо ефективно. Сформована система фізичного виховання має потребу в удосконалюванні, що дозволяє зменшити або і нейтралізувати існуючі негативні тенденції [1,4 ].

В цьому віці у дітей  достатній рівень фізичної підготовки і фізичного розвитку, тому є можливість детально аналізувати м'язові відчуття і механізми центральної нервової системи, але слід брати до уваги, що в цьому віці спостерігається значне відставання фізіологічної зрілості внутрішніх органів. 

Розвиток фізичних властивостей дітей віком 11 - 13 років має дуже велике значення для успішного вирішення життєвих завдань, які стоять перед дітьми в цьому віці і в усьому їх подальшому житті. Враховуючи, що більшість дітей має недостатній фізичний розвиток, що процес розвитку безперервний, необхідно підходити до вирішення питань фізичного розвитку (його покращення, корекції) дуже виважено, методично обґрунтовано. Надзвичайно важливе місце в забезпеченні оптимального фізичного розвитку дітей одинадцяти - тринадцяти років має якісний, ефективний контроль за фізичним розвитком дітей.

Найбільш ефективно контроль фізичного розвитку дітей виконується за допомогою антропометричних вимірів. Антропометричні виміри виконуються згідно відповідних методик. Існує багато методик антропологічних вимірів, які відрізняються точками вимірів, інструментами, що використовуються під час вимірів. Відрізняються також методики обробки даних отриманих під час вимірів, можуть відрізнятися також деякі трактування отриманих під час антропометричних вимірів результатів.

Надзвичайно важливим є те, що регулярні антропометричні виміри допомагають простежити динаміку фізичного розвитку дітей. Якщо динаміка показує негативні результати по окремим вимірам, то можливо шляхом аналізу відхилень визначити порушення, які виникають в організмі. В залежності від визначених порушень можливо визначити вади фізичного, психологічного стану дитини, тобто вади здоров'я, які призвели до змін фізичного стану дитини. Тобто використання антропологічних вимірів, які проводяться на регулярній основі забезпечує досить адекватну діагностику стану здоров'я дитини. Отже антропологічні виміри мають дуже велике значення для підтримання здоров'я дітей, дозволяє визначати відхилення у фізичному розвитку дітей і почати адекватне лікування [ 3 ]. Вчасно почате лікування значно збільшує вірогідність отримання очікуваних результатів лікування.

Основними параметрами, які контролюються під час антропометричних вимір є ріст та вага, а також ряд інших. Велике значення мають антропометричні виміри діаметрів тіла, при цьому як правило вимірюються: середньогрудиний поперечний діаметр грудної клітки, середньогрудиний сагітальний діаметр грудної клітки, поперечний діаметр дистальної частини плеча,  поперечний діаметр дистальної частини передпліччя, поперечний діаметр дистальної частини стегна, поперечний діаметр дистальної частини гомілки [ 1,4 ].

Для діагностики фізичного розвитку дитини важливе значення мають антропологічні виміри обхватів тіла дітей, насамперед це: обхват шиї, обхват грудної клітки, обхват плеча, обхват зап'ястя, обхват талії, обхват через сідниці, обхват стегна. Для контролю стану ендокринної системи дитини, оптимальності вживання їжі, достатністю фізичних навантажень дуже важливі антропометричні виміри шкірно-жирових складок дітей та антропометричне визначення компонентного складу маси дітей. Антропометричні виміри визначають також поверхню тіла, жировий компонент у тілі дитини, процентний вміст жиру у вазі тіла дитини та ряд інших важливих для показників фізичного розвитку та здоров'я дитини. 

При проведені антропометричних вимірів дуже важливо щоб виміри проводилися по загально визнаним відпрацьованим методикам та щоб під час вимірів використовувався інструмент, який для цього призначений. Для виявлення динаміки фізичного розвитку дитини за допомогою антропометричних вимірів необхідно, що виміри проводилися весь час по одним методикам, або методикам, які забезпечують отримання порівнюваних результатів вимірів, які виконані протягом досить довгого періоду спостережень і контролю, починаючи від року до декількох років. Антропометричні виміри повинні виконуватися в одних і тих самих точках виміру, бажано однаковим інструментом. Вимірювання повинні виконувати досвідчені спеціалісти, які знають специфіку і особливості антропологічних вимірів у дітей одинадцяти-тринадцяти років. Отримані під час антропологічних вимірювань результати повинні оброблятися згідно відповідних методик та зберігатися протягом усього періоду контролю фізичного стану дітей.

          Актуальність дослідження зумовлена тим, що на даний час здоров'я дітей взагалі і дітей віком одинадцяти-тринадцяти років зокрема, викликає значну стурбованість суспільства. Результати обстеження фізичного стану школярів свідчать про досить незадовільний стан здоров'я школярів. На теперішній час антропометричні дослідження фізичного стану дітей, які проводяться у школах не завжди проводяться по всіх групах показників які необхідно визначати. Ці дослідження інколи проводяться із відхиленнями від рекомендованих методик. Тому правильне і регулярне проведення антропометричних досліджень школярів забезпечить більш ефективні дії з ефективності оцінки фізичного стану і здоров'я дітей одинадцяти-тринадцяти років. 

Мета дослідження - визначити значення і порядок проведення антропометричного контролю фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років. Дослідити можливості використання антропометричних вимірів фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років для діагностики фізичного стану дітей, виявлення динаміки розвитку фізичного стану дітей, виявлення порушень фізичного стану для забезпечення своєчасного і ефективного усунення виявлених недоліків.

Основні завдання дослідження: проаналізувати стан наукової розробки проблеми антропометричного контролю фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років та визначити значення та порядок використання антропометричних вимірів для контролю, діагностики з метою покращення фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років.

 Досить спірним є питання про пріоритет між фізичним розвитком, станом здоров'я і захворюваністю. Більшість спеціалістів відносить фізичний розвиток до прямих показників здоров'я. Фізичний розвиток, відбиваючи процеси росту і формування організму, безпосередньо залежить від стану здоров'я, тому що наявне серйозне захворювання може надовго затримати процес фізичного розвитку. При цьому, ніхто не заперечує, що плин і результат хвороби багато в чому визначається фізичним розвитком організму.

Здоров'я є важливою умовою гармонічного фізичного розвитку. Хронічні захворювання найчастіше є причиною різних порушень фізичного розвитку, особливо в дітей 11 - 13 років, приводячи до зменшення тотальних розмірів тіла, дефектам опорно-рухового апарату (порушенню постави, форми грудної клітки, ніг, стоп). У той же час, сприятливі соціально-економічні і санітарно-гігієнічні умови життя поліпшують фізичний розвиток, знижують захворюваність.

Одним з незаперечних доказів впливу комплексу генетичних і зовнішніх факторів на фізичний розвиток людини є акселерація та епохальне зрушення. За останні сто років у різних країнах спостерігається прискорення темпів росту і розвитку, збільшення розмірів тіла, ранні терміни настання статевого дозрівання у порівнянні з попередніми поколіннями, що й називають акселерацією. Поняття епохальне зрушення охоплює всі зміни сучасної людини, що відбулися. Стосовно до фізичного розвитку дітей 11-13 років це збільшення розмірів тіла, зниження віку статевого дозрівання, прискорення темпів розвитку, зменшення ростового періоду.

         Відомо, що середньостатистичні нормативи, що рекомендуються, не дають повної інформації для оцінки фізичного розвитку дитячого організму. Одним з комплексних методів оцінки фізичного розвитку, що дозволяє оцінити процес росту і дозрівання, вважається метод регресивного аналізу (по шкалах регресії). Цей метод дозволяє виявляти співвідношення взаємозв'язаних антропометричних ознак, де окремі ознаки фізичного розвитку дитини даються у відповідній залежності - довжина тіла і маса, довжина тіла та окружність грудної клітки.

Порядок визначення, що рекомендується, фізичного розвитку включає послідовно наступні заходи: проведення антропометричних вимірів і зважувань за загальноприйнятою методикою; оцінку конституціональних особливостей статури і статевого дозрівання; визначення вікової групи; запис отриманих вимірів у центильних інтервалах. Безпосередня оцінка фізичного розвитку має на увазі оцінку кожного окремого показника, а також їх сукупності, відзначення динаміки в порівнянні з попередніми вимірами і визначення подальшої тактики спостережень за дитиною.

Оцінка фізичного розвитку дітей здійснюється за даними антропометрії (ріст, маса, окружність грудей, окружність голови та ряд інших).   Для медичної практики становить особливий інтерес інтегральна оцінка різних антропометричних ознак, у першу чергу, паралельна оцінка антропометрії і даних фізіологічних досліджень. Дитяче здоров'я є винятково великою і багатогранною проблемою. Дана проблема містить у собі безліч досконала невивченого і потребуючого настійного рішення багатьох пов'язаних питань [2-4 ].

Для формування міцного м'язового корсета, нормальної постави і недопущення скривлення хребта, а так само з огляду на слабкий розвиток багатьох груп м'язів (м'язів живота, косих м'язів тулуба, що приводять у рух м'язи ніг та деяких інших м'язів), можна використовувати комплекси загальнорозвиваючих вправ, що дозволяють вибірково впливати на окремі м'язи. Але, у зв'язку з тим, що у віці одинадцяти - тринадцяти років у дітей ще слабкий зв'язковий апарат і недостатньо розвинута мускулатура, потрібен розумний, виважений підхід у виборі вправ і їхньому дозуванню . Варто також враховувати типологічні особливості нервової діяльності дитини.

Обов'язково треба враховувати, що, оскільки майже всі види спорту в значній мірі дають асиметричні навантаження (наприклад, теніс - на плечовий пояс і хребет, а також сильне специфічне навантаження на м'язи ніг), у фізичні заняття необхідно включати різні навантаження, що компенсують, коригувальну зазначену специфіку.

Дуже важливо також пам'ятати, що фізичний розвиток дитини тільки на третину залежить від кількості і якості тренувань. Інші дві третини фізичного розвитку залежать від їжі і відпочинку. Забезпечити дитину ними вчасно й у необхідній кількості - основне завдання батьків.

В даний час відзначається зростаюча тенденція до розширення морфофізіологічного дослідження дітей віком 11 - 13 років в рамках різних комплексних програм по вивченню процесів адаптації дитини до різних зовнішніх умов. Одночасно виникла необхідність широкого ознайомлення фахівців з методами масового антропометричного обстеження. Оскільки антропометричні дані служать для вирішення досить різноманітних проблем, то їхній обсяг і зміст можуть значно варіювати. До тотальних антропометричних розмірів тіла відносяться довжина, вага й обхват грудей. Ці розміри характеризують процеси росту і фізичного розвитку людини і визначають своєрідність індивідуальних і групових розходжень. Довжина тіла інтегрально відбиває процес подовжнього росту людини.

Пропорції тіла дитини - є співвідношення розмірів окремих її частин. Вони визначаються на дитині шляхом антропометричних вимірів подовжніх і поперечних проекційних розмірів між граничними точками на різних виступаючих частинах кістяка. Основні виміри за допомогою антропометра повинні виконуватися точно і швидко, доки вимірюваний, без особливих утруднень зберігає прийняте положення. Якщо він стомлюється і змінює фіксоване положення тіла, можна дозволити йому не зрушуючи з місця, розслабитися на 20-30 секунд, потім знову поставити його в стандартну позу і продовжити вимір. При всіх антропометричних вимірах випробуваний повинен оголитися до плавок і бути босим. Виміри всіх парних розмірів починають виконувати з правої сторони.

Всі виміри виконуються у визначених площинах. Площини розрізняють вертикальні і горизонтальні. Вертикальні площини - фронтальна, поділяюча тіло на передню  і задню сторони, і перпендикулярна їй -сагітальна, що поділяє тіло на ліву і праву сторони. Горизонтальні площини, що проходять перпендикулярно сагітальній і фронтальній площинам, називаються трансверзальними. Ці площини розділяють тіло на верхню і нижню частини.

Дуже важливе значення для оцінки фізичного стану дітей віком одинадцять - тринадцять років, для контролю динаміки їх фізичного розвитку, виявлення можливих відхилень, розуміння необхідності корекції чи навіть лікування мають антропометричні виміри шкірно-жирових складок та антропометричне визначення компонентного складу маси.  При цих антропометричних дослідженнях дітей одинадцяти - тринадцяти річного віку вимірюються:  площа поверхні тіла, маса підшкірного жиру, процентний вміст жиру у вазі тіла, м'язова маса тіла, маса кісткової тканини.

Для покращення результатів антропометричних вимірів, а отже і покращення здоров'я дітей важливе значення мають рухливі ігри. Такі ігри  відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей,  яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички.

Розрахунок оптимальної маси тіла проводиться з урахуванням змісту жирової тканини в організмі і не спирається на таблиці з розрахунку індексу маси тіла й інші показники ваги і зросту.

Інформація про кількість жирової і м'язової тканини в організмі допоможе надалі контролювати тренувальні програми школярів і стежити за зниженням жиру і збільшенням м'язової маси.

Різні антропометричні параметри дають різну інформацію щодо складу тіла, отже, бажано вимірювати всі зазначені вище параметри. Важливо також брати до уваги акценти, поставлені на окремих антропометричних параметрах і їхній відносній точності. Антропометрія вимагає точної методики виміру і використання відповідних інструментів для одержання точних відтворених даних, інакше виміри можуть дати широку варіацію результатів. Деякі з вимірів, такі як окружність м'язів посередині плеча,  показники м'язової маси, більш точні, ніж товщина шкірної складки.

У практиці лікарського контролю часто використовують такі  антропометричні виміри:  довжина тіла, вага тіла і периметр грудної клітки, а також склад ваги тіла. Виміри, зроблені один раз, без порівняння з отриманими раніше показниками, не дозволяють визначити, чи фізичний розвиток дитини відбувається постійно і нормально, чи знижуються його показники.

Відставання в різних показниках відбивають різні процеси і дозволяють припустити різні причинні зв'язки. Маса тіла може швидко знижуватися і збільшуватися у відповідь на негативні фактори навколишнього середовища, тоді як ріст так змінюватися не може. Для позначення цих різних процесів були введені терміни „виснаження" і „затримка росту".

Висновок. Антропометричні виміри є простим і доступним методом, який дозволяє за допомогою простих вимірів і розрахункових формул оцінити статуру школяра і динаміку її зміни.

Антропометричні показники є одним з основних критеріїв, що характеризують рівень фізичного розвитку і здоров'я людини. Постійний контроль за фігурою дозволить вчасно помітити зміни і за допомогою спеціальних методів скорегувати виявлені відхилення.

Фізичний розвиток є одним з найважливіших показників стану здоров'я, залежить від умов життя і виховання підлітків, служить інформативним методом оцінки оздоровчих заходів у школі.

Література:

•1.     Алексеев П.Г. Остеометрия. Методика антропометрических исследований. - М.: Радуга, 1986. - 134 с.

•2.     Властовский В.Г. Общие размеры и пропорции тела // Морфология человека. - М.: Медицина, 1993. - С. 139 с.

•3.     Дарская С.С., Никитюк Б.А., Новожилова О.Б. и др. Динамика антропометрических показателей за последние десятилетия у детей разного возраста // Многофункциональное проявление акселерации развития детского организма. М.: Медицина. - 1989. - С. 6-34.

•4.     Левин В.М. Материалы для контроля и оценки физического состояния подростков. - Л.: Медицина. - 1986. - 186 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>