XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Келару І.О. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

асистент Келару Інна Олександрівна

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

У процесах глобалізації, взаємозалежності національних економік, формування нового типу міжнародних фінансових відносин, зростає значення транснаціональних корпорацій (ТНК). Вони є ключовими компонентами світової економіки та її рушійною силою. Саме ТНК - основний структурний елемент економіки значної кількості країн, провідна сила їх розвитку та підвищення ефективності. А для країн, що розвиваються вони набувають все більшого значення з огляду на збільшення їхньої частки у визначених галузях економіки певної країни, таких як: автомобілебудування, телекомунікації, машинобудування, будівництво, хімічна промисловість, добувна промисловість, харчова та фінансовий сектор, зокрема.

Масштаби присутності ТНК у вигляді філій, обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), угод зі злиття і поглинання (M&A), свідчать про довіру до тієї чи іншої країни та майбутнє реінвестування. З огляду на збільшення кількості підприємств з іноземним капіталом на території України з кожним роком, можна говорити і про їхній вплив на економічний розвиток держави.

Як відомо, за даними Держкомстату 33% іноземного капіталу у 2007 було спрямовано у фінансовий сектор економіки, 11,4% - операції з нерухомістю, 11,3% - будівництво. У 2008 році, як і в попередньому, інвестори найбільш охоче розвивали фінансовий сектор (1,2566 млрд. дол.), вкладали в операції з нерухомістю (257 млн. дол.), будівництво (244,3 млн. дол.) і харчову галузь (137 млн. дол.).

У 2009 році фінансовими установами було акумульовано 21 % обсягу прямих інвестицій, ще 10,6 % - у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, а також 10,2% - в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям. [7]

Загальний обсяг угод злиття і поглинання у 2007 році був найвищий, що було пов'язано з продажем трьох великих українських банків, саме: Укрсоцбанк, ТАС-Комерцбанк і Форум. У 2006 році банківських угод було ще більше. Інтерес до вітчизняних фінансових установ у докризовий період пояснюється високими темпами зростання нашої фінансової системи: активи і кредитний портфель банків щороку зростали на 60-70%. [3, с.20]

Найбільший інтерес інвесторів у 2008 році викликала банківська сфера (за даними M&A-Intelligence, загальна сума здійснених угод склала 1920 млн. дол.), а також харчові ринки, сільськогосподарська та фармацевтична галузі й машинобудування, гірничо-металургійний комплекс та низка інших секторів. Найбільшим успіхом користувалися компанії середньої капіталізації (10-200 млн. дол.). Причина в тому, що дефіцит коштів змусив інвесторів утримуватися від великих витрат. Важливим фактором зниження кількості угод стала неможливість представлення об'єктивної оцінки адекватності запитуваної ціни реальній вартості підприємства. [5, с.38]

Так, 2009 рік не приніс сплеску активності на ринок М&А у банківському секторі. Кількість і суми угод у цьому сегменті, які стабільно зростали в попередні роки, різко впали. Єдиною значимою угодою стало придбання російським Внешэконом банком 75% пакета Промінвестбанку. Крім викупу акцій на суму 1,3 млрд. грн., ВЭБ узяв на себе зобов'язання надати українській дочірній компанії додаткове фінансування на суму понад 7 млрд. грн. В свою чергу, 30% акцій харківського Мегабанку викупили ЄБРР й німецький банк розвитку KFW. У результаті угоди Мегабанк одержав фінансування на загальну суму до 28,9 млн. євро, включаючи довгостроковий кредит ЄБРР, еквівалентний 10,4 млн. євро та 2,5 млн. євро від KFW. [5, с.39]

За даними НБУ частка іноземного капіталу в українських банках складає 38%, в той час як у 2008 році частка іноземного капіталу становила - 36%, у 2007 - 28%, у 2006 - 20%, а у 2005 лише 10%. Виходячи з тенденції минулих років, прогнозується збільшення даного показника до 50% в наступні 3-4 роки, оскільки здебільшого саме ці банки стабільно одержуватимуть фінансову підтримку від материнських структур.

Слід відмітити, що в Україні кількість банків з іноземним капіталом складає 54 установи, у 2005 році було лише 18, у 2007 вже налічувалося 37 банків з іноземним капіталом. [6, с.17]

За даними Держкомстату у 2007 році у фінансовому секторі працювало 342,7 тис. осіб, а в 2009 році вже 287,6 тис. осіб (1,4% від загального штату працюючих у компаніях України). Зараз же це одна із найбільш проблемних галузей.

Слід відзначити, що у 2005 році було зафіксовано чотири угоди з купівлі банків на суму - 0,4 млрд. дол., у 2006 році - 13 угод на суму 1,5 млрд. дол., у 2007 році - 13 угод на суму 4,3 млрд. дол. На початку 2008 року було завершено тільки три угоди - продаж 100% акцій Правекс-Банку (покупець Intesa Sanpaolo, сума угоди - 493 млн. євро), 90% акцій Астра Банку (Alpha Bank, сума угоди - 20 млн. дол.), і Універсал банку (EFG New Europe Holding). Тим часом, із настанням кризи ізраїльський Bank Hapoalim заявив про рішення не купувати 75,8% акцій Укрінбанку, відкинувши тим самим подальші перспективи підвищення конкурентоспроможності вказаної установи.

За оцінками аналітиків, порівняно з початком 2008 року банки здешевіли в 6-7 разів. У 2010 році виставлено на продаж понад 60 банків. Серед потенційних покупців прогнозуються російські інвестори, оскільки на них припадає 8-9% української банківської системи. Після кризи даний показник може зрости до 12-15%. [4, с.3]

Отже, забезпечення конкурентоспроможності банківського сектору економіки України не можливе без участі у ньому капіталу ТНК, які здатні забезпечити зайнятість населення, покращення умов ведення бізнесу, передачу досвіду, технологій, розвиток інфраструктури регіону та країни в цілому, а основне - стабільність отримання фінансової підтримки від материнських структур.

Література:

•1.      Рогач О. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: Підручник. - К.: Либідь, 2005. - 716 с.

•2.      Рокоча В., Плотніков О., Новицький В. Транснаціональні корпорації: Навч. Посібник. - К.: Таксон, 2001.- 304 с.

•3.      Дружерученко К., Шкарпова О. Зливайся хто може // Контракти. - 2009. - № 31-32 (898-899). - С. 20-21.

•4.      Письменна Т. Понад 60 банків виставлено на продаж // Коментарі. - 2010. - №49-50. - С.3.

•5.      Портна К. Сфера злиття // Контракти. - 2010. - №8. - С.38-39.

•6.      Шкарпова О., Дружерученко К. Майбутнє покарає // Контракти. - 2009. - №29-30. - С.16-17.

•7.      www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики.

  

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>