XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Давлетханова О.Х. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ

к.е.н., Давлетханова О.Х.

Уманський національний університет садівництва

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ

В умовах посилення конкуренції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках продукції агропромислового комплексу, а також на ринках праці та капіталу економічним пріоритетом для агропромислових формувань стає підвищення їхньої конкурентоспроможності.

Агропромисловим формуванням є сукупність технологічно, економічно і організаційно пов'язаних сільськогосподарських і промислових підприємств та організацій, що здійснюють виробництво, зберігання, переробку і доведення до споживача продуктів із сільськогосподарської сировини. Агропромислові формування відрізняються різноманітністю форм: а) за характером діяльності (агропромислові - виробництво, промислова переробка; агропромислово-торгові - виробництво, промислова переробка, збут; науково-виробничо-агропромислові - наука, виробництво, промислова переробка; тощо); б) за галузевим складом (галузеві, міжгалузеві).

Конкурентоспроможність агропромислового формування характеризується: 1) здатністю задовольняти зростаючий сукупний попит на відповідну продукцію і підтримувати експорт, перемагаючи у конкурентній боротьбі; 2) відносною продуктивністю ресурсів (в першу чергу робочої сили і капіталу). Тобто, конкурентоспроможність агропромислового формування визначається тим, наскільки воно може в умовах вільної і чесної конкуренції виробляти продукцію, що відповідає запитам внутрішнього і зовнішнього ринків, одночасно забезпечуючи придатну ціну товару. Основними факторами конкурентоспроможності агропромислового формування є: 1) собівартість продукції; 2) якість продукції; 3) агресивність маркетингу.

Собівартість продукції - вартісна оцінка ефективності використання ресурсів (земельних, матеріально-технічних, трудових, основних фондів, енергії тощо) в процесі виробництва продукції. Отже, задача управління конкурентоспроможністю - зниження собівартості. Напрямами зниження собівартості продукції агропромислового формування є:

напрям

можливий шлях розв'язання

оптимізація цінової політики на вхідні ресурси

входження до агропромислового формування постачальницьких організацій

оптимізація технології

входження до агропромислового формування наукових установ

зниження витрат по кредитам

входження до агропромислового формування фінансової установи, створення власної кредитної спілки

Якість продукції - економічна категорія, що відображає сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовольняти потреби споживача. Отже, задача управління конкурентоспроможністю - підвищення якості. Напрями підвищення якості продукції агропромислового формування:

напрям

можливий шлях розв'язання

впровадження прогресивних технологій і строге їх дотримання

входження до агропромислового формування наукових установ 

 

впровадження системи управління якістю

впровадження нових сортів, гібридів, порід, кросів тощо

входження до агропромислового формування наукових установ

ефективне використання ресурсів

входження до агропромислового формування постачальницьких організацій

ефективне інформаційно-дорадче забезпечення

входження до агропромислового формування навчальних закладів

Маркетинг - комплексна система організації виробництва і збуту, орієнтована на можливо більш повне задоволення швидко мінливих і все більш різноманітних потреб споживача і отримання на цій основі стійкого прибутку та конкурентних переваг. При всьому різноманітті впливу маркетингу на конкурентоспроможність агропромислового формування головними напрямами є:

напрям

можливий шлях розв'язання

1) наявність реальної товарної політики 

 

2) активна і цілеспрямована система стимульованого впливу на споживача і збутовиків

3) якість збутової мережі та можливість ефективно переміщувати продукцію і концентрувати її в заданих обсягах і асортименті в конкретних проміжних (склади) і кінцевих (роздрібні магазини) точках в обумовлені строки

4) раціональне розміщення складів і збутових точок

1) створення регіональних галузевих компаній 

 

2) формування відповідної організаційної структури і структури управління

Конкурентоспроможність агропромислового формування проявляється у таких складових: 1) якість економічного середовища (фактори виробництва, що безпосередньо впливають на продуктивність та інноваційність при конкуренції підприємств); 2) стан розвитку агропромислового формування (потужність формування і зовнішні фактори, що впливають на підприємства); 3) ефективне управління діяльністю формування. При цьому слід зауважити, що незалежно від сприятливості середовища або потужності формування саме підприємства відповідальні за досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності.

В умовах глобалізації економіки постає проблема знаходження нових форм організації бізнесу. Моделлю, що дозволяє оптимізувати наявні виробничі, економічні та соціальні ресурси з метою підвищення конкурентоспроможності агропромислового формування, є кластерна модель виробництва і реалізації продукції АПК, яка дозволяє не лише розв'язати одну або кілька проблем продовольчої безпеки країни, а й бути джерелом розвитку та забезпечення конкурентоспроможності кожного учасника агропромислового кластера, регіону, національної економіки в цілому.

Під агропромисловою кластеризацією розуміють концентрацію та спеціалізацію агропромислового виробництва з формуванням на обмеженій території замкнутих продуктових ланцюгів "виробництво - зберігання - переробка - реалізація сільськогосподарської продукції" на засадах інтеграції для одержання учасниками кластерів конкурентоспроможної продукції та підвищення їхньої прибутковості. Кластер може включати велику і малу кількість організацій, а також великі та малі підприємства у різному співвідношенні. Відмінною рисою кластера є цільова підприємницька діяльність. Водночас, в межах кластера об'єднуються не лише виробничий, а й інноваційний бізнес, комплексне управління якістю продукції, сервісне обслуговування. Визначальним при цьому є прямі зв'язки, що формуються для спільної діяльності з виробництва конкурентоспроможного продукту.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>