XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Фесенко І.А. СКЛАДОВІ ТІНЬОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

к.е.н., доц. Фесенко І.А.

Дніпропетровський Національний гірничий університет

СКЛАДОВІ ТІНЬОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Загальна переорієнтація підприємницької активності з виробничої діяльності на сферу обігу, перерозподіл національного багатства і державної власності, що відбулися в результаті лібералізації цін і приватизації державного майна, обумовили в Україні криміналізацію та корумпованість економічних відносин. Вже сьогодні тіньова економіка України набула загрозливий обсяг. Відповідно до експертної оцінки Рахункової палати, рівень "тінізації" економіки досяг майже 40% ВВП, що перевищує граничне значення макроекономічної безпеки країни.

Достовірно частку тіньової економіки не встановлено, але вона суттєва. Ії необхідно враховувати при формуванні державних та галузевих програм розвитку, при прийнятті стратегічних та тактичних рішень.

Сьогодні в економічній літературі питанням тінізації вугільної галузі України приділено занадто мало уваги, хоча це один з найбільш тіньозованих секторів національної економіки. У зв'язку з цим, метою даного дослідження є розгляд питань урахування реального фактору тінізації в обґрунтуваннях розвитку та реструктуризації вугільної галузі України, виявлення тіньових і корупційних схем, що сформували тіньовий потенціал вугільної галузі, визначення комплексу заходів щодо декриміналізації вугільної галузі України.

Підвищена криміногенність та наявність значного тіньового сегмента у вугільній галузі зумовлені значним бюджетним фінансуванням та комерціалізацією збуту продукції. За розрахунками експертів, тіньовий ринок вугілля в Україні становить близько 3 млн. т на рік (близько 5% від загальної кількості вугілля, що видобувається). Так, не зважаючи на зростання бюджетного фінансування галузі, збитки державних вугільних підприємств від реалізації товарної продукції зростають, та кредиторська заборгованість перевищує дебіторську [1].

Незважаючи на масштабну збитковість підприємств вугільної галузі, вона продовжує залишатися найбільш криміналізованою галуззю паливно-енергетичного комплексу, формуючи доходи численних посередників й посадових осіб за рахунок своєї збитковості.

Однією з найбільш серйозних проблем вугільної галузі України, що бере початок з моменту старту її реструктуризації, яка характеризувалася масовим закриттям шахт, та існує і понині, є несанкціонований видобуток вугілля.

Збільшення щорічних обсягів державної підтримки вугільної галузі не призводить до збільшення обсягів видобутку вугілля. І в той же час спостерігається колосальний підйом нелегального вуглевидобутку [2].

Одна з найпростіших тіньових схем заснована на тому, що собівартість видобутку вугілля на нелегальних шахтах ("копанках") значно нижче, ніж на державних шахтах. Здійснюється тіньове постачання на електростанції під видом продукції з держпідприємств вугілля, видобутого в нелегальних копанках і розведеного породою з гірничих відвалів, за що уряд видає ще й державні дотації. У результаті використання подібної корупційної схеми підвищується ціна на електроенергію і все населення, і інші галузі промисловості змушені платити більш високу ціну.

Головною причиною незаконного видобутку вугілля вважається відсутність контролю з боку органів місцевого самоврядування за використанням територій. Несанкціонований видобуток корисних копалин супроводжується численними порушеннями земельного законодавства.

Недосконалість законодавчої бази та низка існуючих інших об'єктивних причин ускладнює застосування конкретних заходів з припинення незаконної розробки надр, знижує ефективність державного регулювання в галузі охорони надр і забезпечення екологічної безпеки при їх використанні.

Останнім часом ведуться полеміки з приводу необхідності легалізації даного бізнесу. Її метою ставиться підвищення безпеки і ліквідація тіньових схем реалізації вугілля. Однак, навіть легалізація частини «копанок» не виводить цей бізнес з тіньових схем. Отже, там, де є нелегальні шахти, державні шахти не витримують конкуренції і їх закривають.

Спостерігається сьогодні також дискримінація у відношенні шахт недержавної форми власності: ДП «Вугілля України» відмовляється приймати вугілля шахт недержавної форми власності, що приводить у ряді випадків до практичної зупинки вугільних підприємств.

А державні шахти зараз фактично працюють на приватний бізнес. Приватний бізнес заробляє на самих шахтах. "Інвестор" під відвантаження поставляє на шахту необхідне устаткування, за яке підприємство розплачується грошима, вирученими від реалізації вугілля тому ж "інвестору". Забезпечуючи шахти устаткуванням і фінансовими ресурсами за завищеними цінами, інвестор диктує керівникам вугільних підприємств свої умови, і ціна вугілля, отриманого в рамках "інвестиційних" схем, як правило, значно нижче ринкової. Природно, це впливає на собівартість вугілля по шахті й в цілому по галузі і збільшує обсяг державних дотацій. [3].

Левина частка бюджетних грошей іде на покупку у фірм-сателітів шахтного устаткування за завищеними цінами. Останнім часом в офіційних повідомленнях податкових органів все частіше говориться про злочини, що зроблені за участю фіктивних фірм. Фіктивне підприємництво, здійснення злочинів з використанням фіктивних підприємств, за оцінками фахівців і ґрунтуючись на статистичних даних, складають зміст сучасної злочинної діяльності [4].

Або інший варіант: комерційні структури штучно створюють борги шахт і відповідно до процедури банкрутства (за безцінь) одержують шахту в управління в ролі санатора. Далі починає працювати схема "тіньової" приватизації вугільних підприємств, результатом реалізації якої є наступне - інвестор в умовах неможливості погашення боргу вугледобувним підприємством стає його власником.

Дотепер розходяться також думки експертів стосовно наслідків майбутньої приватизації вугільних підприємств. Експерти також звертають увагу, що спочатку уряд повинний прийняти програму, яка дозволяла б здійснювати всебічний контроль за майбутнім власником, а вже потім заявляти про початок приватизаційних процесів.

Ще один з способів розкрадання бюджетних коштів - це закриття шахт. Коли цілий комплекс заходів, який мав би при цьому виконуватися на бюджетні кошти, часто залишається тільки на папері.

Таким чином, розвиток вугільної галузі в Україні, пов'язаний з існуванням цілої системи тіньових і корупційних схем, що сформували тіньовий потенціал вугільної галузі, диктує необхідність відповідного ураху-вання цього фактору в програмах реструктуризації вугільної промисловості.

Облік тіньових складових діяльності підприємств вугільної промисловості з одного боку буде сприяти детінізації економіки та переорієнтація «тіньових» коштів в офіційний сектор, а з іншого - це один з напрямків удосконалення методології обґрунтування управлінських рішень стосовно розвитку вугільної галузі.

Література:

•1. Притика О. Вугільна промисловість - чорна діра державного бюджету чи основа енергетичної безпеки України? // Дзеркало тижня. - № 14 (693) від 12 - 18 квітня 2008 року.

•2. Мищенко А. Нелегальная угледобыча превысит 6 млн. тонн // Комментарии. - № 168 от 17 апреля 2009 года.

•3. Стельмах В. Между Руром и Саксонией // Эксперт-Украина. - № 42 (45) от 10 ноября 2005 года.

•4. Лысенко В. В. Фиктивные фирмы (криминалистический анализ). - К.: Парламентское издательство, 2002. - 112 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>