XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

К.е.н. Філіпішина Л.М., Бойко Ю.А. ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ.

Рубрика: Економіка

К.е.н. Філіпішина Л.М., Бойко Ю.А.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

В умовах нестабільного ринкового середовища, яке характеризується значними змінами пріоритетів і умов проведення інноваційної діяльності, важли­вою ознакою інноваційного розвитку є здатність під­приємства адаптуватись до внутрішніх змін та впли­ву зовнішнього оточення. Ці елементи можна вва­жати основними складовими організаційного сере­довища підприємства.

Термін "Інноваційний потенціал" має широкий спектр підходів до його вивчення в економічній літе­ратурі. У широкому розумінні потенціал - це вели­чина, яка характеризує запас енергії тіла, що пере­бувала в даній точці силового поля [4]. Наприклад, І. Балабанов під інноваційним потенціалом розуміє "сукупність окремих видів ресурсів, включаючи ма­теріальні, інтелектуальні, інформаційні та інші ре­сурси, необхідні для здійснення інноваційної діяль­ності" [2]. Д. Кокурін вважає, що "інноваційний поте­нціал містить невикористані приховані можливості нагромаджених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб'єктів" [6].

А. Гриньов розглядає інноваційний потенціал як сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріаль­них активів підприємства, що використовуються у процесі здійснення інноваційної діяльності і які зда­тні забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства. А. Савчук вважає, що до складових інноваційного потенціалу виробника повинні вклю­чатися тільки ті його ресурси, які можуть бути вико­ристані при реалізації всіх етапів життєвого циклу виробів.

Інші вчені розглядають інноваційний потенціал як спроможність підприємства розробляти та впрова­джувати нововведення згідно з необхідними якісни­ми стандартами з метою адаптації до змін у зовніш­ньому середовищі і виділяють у його складі кадрову, інформаційно-методологічну, матеріально-технічну та організаційно-управлінську складові. Згідно Із Законом України "Про приоритетні напрями іннова­ційної діяльності в Україні", інноваційний потенціал являє собою "сукупність науково-технологічних, фі­нансово-економічних, виробничо-соціальних та куль­турно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення Інноваційного розвитку економіки" [5].

Ці та інші погляди на поняття "інноваційний по­тенціал" окреслюють два напрями підходів, які ґрун­туються на наявності ресурсів і на можливостях їх використання. Але, на нашу думку, такого ресурсно­го підходу недостатньо для характеристики іннова­ційного потенціалу як складової Інноваційного роз­витку підприємства. Тому вважаємо, що доцільно враховувати також чинники внутрішнього й зовніш­нього оточення, які впливають на інноваційно-інвестиційну діяльність підприємства. Отже, постій­ний інноваційний розвиток підприємства зумовлює необхідність аналізу й оцінювання інноваційного потенціалу як його внутрішнього стану, так і зовніш­ніх чинників.

Основними складовими інноваційного потенціалу підприємства (ІПП) слід вважати виробничо-техно­логічні, матеріально-технічні, організаційно-управ­лінські, фінансово-економічні ресурси, які в змозі забезпечити досягнення конкурентних переваг під­приємства на основі використання інновацій. Оціню­вання цих складових інноваційного потенціалу під­приємства треба здійснювати з використанням від­повідної системи показників. Діагностика інновацій­ного потенціалу підприємства відбувається в такій послідовності узагальнених процедур оцінювання:

•1.   Вибір об'єкта дослідження та визначення ме­ти і завдань оцінювання ІПП залежно від конкретної ситуації.

2. Визначення міри залучення підприємства до інноваційного процесу.

         3. Оцінювання інноваційних ресурсів підприємс­тва проводиться за такими складовими: виробничо-технологічні,   матеріально-технічні,   організаційно- управлінські й кадрові, фінансово-економічні ресур­си.

4.Оцінювання ІПП необхідно здійснювати також з урахуванням впливу зовнішнього середовища та наявних стратегічних можливостей підприємства.

5. У результаті проведення оцінювання ІПП мо­жна отримати єдину систему виміру й оцінити різно­рідні кількісні та якісні параметри, які характеризу­ють вищезазначені складові інноваційного потенціа­лу підприємства.

Вважаємо за необхідне зазначити, що поряд з проведенням оцінювання інноваційного потенціалу, важливого значення набуває і визначення його впливу на функціонування та розвиток підприємст­ва.

Дослідження економічних праць як зарубіжних, так івітчизняних авторів, виявило різноманітність підходів до визначення показників ефективності на­уково-технічного прогресу, інноваційної діяльності. Так, М. Голік [3] вважає, що визначати ефективність науково-технічного прогресу слід за допомогою сис­теми показників: а) науково-технічного рівня, до ви­значальних факторів якого належать рівень удоско­налення обладнання технічних процесів, ступінь механізації та автоматизації виробництва, технічний рівень продукції тощо; б) економічного рівня, визна­чення якого полягає в економії витрат виробництва.

Іншу точку зору висловлює Ю. Бажал, який про­понує економічний ефект інновацій вимірювати аб­солютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутку від упровадження інновацій включає економію від зниження собівартості та від підвищення ціни внаслідок нової якості техніки чи продукції, а відносні показники оцінюють цей прибу­ток обсягами витрат, інвестицій, продукції, терміном окупності витрат тощо [1].

Згідно з поглядами російського представника управлінської науки Р. Фатхутдінова, результати науково-технічного прогресу і інноваційної політики на рівні фірми виражаються в організаційно-технічному рівні виробництва [8]. На його думку, показники організаційно-технічного рівня виробниц­тва слід поділити на власні, узагальнюючі, комплек­сний, значення яких використовується як для його оцінки й аналізу, так і для стратегічного прогнозу­вання. Автори навчального посібника "Аналіз ефек­тивності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства" Е. Крилов, І.Журавкова пропонують проводити оцінювання ефективності інновацій за такими показниками: народногосподарська ефективність, виробнича, фінансова і інвестиційна ефекти­вність, бюджетна ефективність [7].

В Україні відсутній комплексний підхід до розро­блення показників ефективності використання інно­ваційного потенціалу, ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності. У процесі активізації інно­ваційної діяльності виникають складні економічні проблеми, розв'язування яких неможливо обмежити застосуванням загальновідомої методології еконо­мічного аналізу.

Отже, відсутність чіткої системи показників, їх багатозначність, різноплановість у практиці розроб­ки показників, а загалом і старі методики ефектив­ності науково-технічного прогресу не задовольняють вимоги ринкової економіки. Потрібні нові методики, які дають змогу не тільки визначити систему показ­ників ефективності, а й будуть гарантом успішної реалізації вибраної інноваційної стратегії розвитку підприємства.

З огляду на це, на нашу думку, для виявлення взаємозв'язку між результативними показниками ефективності діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної) підприємства і відповідними показни­ками ефективності інноваційних і інвестиційних про­ектів (науково-технічних заходів) доцільно сформу­вати таку систему показників:

а)      показники виробничої ефективності науково-технічних заходів;

б)      показники фінансової ефективності науково-технічних заходів;

в)      показники інвестиційної ефективності науко­во-технічних заходів.

При розробці цієї системи показників необхідно враховувати часовий період, відповідно до якого повинен здійснюватись розрахунок показників еко­номічної ефективності науково-технічних заходів. На основі вищезазначених показників формується сис­тема узагальнених показників ефективності науково-технічних заходів, до складу якої повинні входити такі показники:

•-      темп приросту ефективності виробництва конк­ретних видів продукції (робіт) від використання науково-технічних заходів чи відсоток зниження
собівартості конкретних видів продукції за раху­нок реалізації науково-технічних заходів;

•-      відносна економія собівартості продукції в ре­зультаті запровадження науково-технічних захо­дів;

•-      приріст прибутку в результаті реалізації науково-технічних заходів, у тому числі за рахунок інтен­сивних і екстенсивних факторів;

•-      приріст доданої вартості, включаючи амортиза­цію, в результаті реалізації науково-технічних за­ходів, у тому числі за рахунок інтенсивних і екс­
тенсивних факторів;

•-      приріст доходу за рахунок реалізації науково-технічних заходів, у тому числі інтенсивних і екс­тенсивних факторів;

•-      частка приростів доданої вартості, прибутку і доходу за рахунок інтенсивних факторів у зага­льному обсязі їх приросту, зумовленого реаліза­цією науково-технічних заходів.

Слід зазначити, що для того, щоб провести ана­ліз впливу всієї сукупності науково-технічних заходів на ефективність діяльності підприємства в цілому, необхідно попередньо розрахувати показники виро­бничої, фінансової, інвестиційної діяльності і потім визначити вплив ефективності науково-технічних заходів на зміну виробничої, фінансової і інвести­ційної ефективності підприємства в цілому. Кінце­вим розрахунком повинно стати визначення інтегра­льного впливу певної сукупності нововведень на досягнуту результативність діяльності підприємства.

Необхідно відзначити, що в сучасних умовах го­сподарювання при визначенні ефективності іннова­ційно-інвестиційної діяльності підприємства необ­хідно врахувати насамперед соціальний і екологіч­ний фактор. Як відомо, інтенсивність проходження інноваційних процесів істотно загострює екологічні проблеми. І тільки за соціально й екологічно допус­тимими варіантами нововведень слід визнавати їх економічно ефективними.

Інноваційно-інвестиційна стратегія розвитку є су­купністю заходів для досягнення мети інноваційного розвитку промислового виробництва в складних умовах зовнішнього середовища на основі впрова­дження нових технологій, нових способів організації виробництва й управління. Оцінка інноваційного потенціалу промислового підприємства, під яким розуміємо сукупність виробничо-технологічних, ма­теріально-технічних, організаційно-управлінських, фі­нансово-економічних ресурсів, які дають можливість підприємству розробляти та впроваджувати ново­введення, є підґрунтям ефективного вибору іннова­ційно-інвестиційної стратегії розвитку виробництва.

Література:

•1.   Бажал Ю.М.  Економічна теорія технологічних змін: Навч. посіб. -К: Заповіт, 1996. -240 с

•2.   Балабанов И.Т.   Инновационный   менеджмент. Учеб. пособ. - СПб.: Питер, 2002. - 208 с.

•3.   Голик М.П. Анализ влияния научно-технического прогресса на эффективность промышленного производства. - М.: Финансы и статистика,
1987.-160 с.

•4.   Економічна  енциклопедія:   В  3 т.  /  Редкол. СВ. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - Т. 3. - С. 952.

•5.   Закон України "Про приоритеты напрями іннова­ційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 р. № 433-IV // Голос України. - 2003. - № 28 (3028).

•6.   Кокурин Д. Развитие в России территориально-производственных образований научного, науч­но-технологического и научно-промышленного
типов // Российский экономический журнал. - 2001. - № 9. - С. 90-94.

•7.   Крилов Э.И. Анализ эффективности инвестици­онной и инновационной деятельности предприя­тия: Учеб. пособ. - М.: Финансы и статистика,
2001.-364с.

•8.   Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. - 2-е изд. - М.: ЗАО Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000. - 624 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>