XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

К.е.н. Філіпішина Л.М. Модульно-рейтингова і кредитно-модульна технологія навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів.

Рубрика: Педагогіка

К.е.н. Філіпішина Л.М

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Модульно-рейтингова і кредитно-модульна технологія навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів

В останні роки у вищих навчальних закладах запроваджуєть­ся модульно-рейтингова система оцінювання знань. Це зумовле­но тим, що діюча чотирибальна система не задовольняє ні викла­дачів, ні студентів, оскільки в її основі лежить низка недоліків.

Тому важливим є запровадження такої системи аналізу на­вчальної діяльності студентів, яка сприяла б створенню опти­мальних умов для професійної підготовки фахівців. Рейтингова система оцінювання широко використовується у багатьох краї­нах світу. Навряд чи варто її сліпо копіювати, переносити на наше дидактичне поле, як і чужу систему освіти взагалі, але корисне, прийнятне доцільно запозичити.

У підході до розуміння певного явища, системи варто усвідо­мити, передусім, вихідні поняття. Вони будуть ключем до розу­міння сутності явищ, системи. Стосовно модульно-рейтингової системи варто виділити два основоположних поняття - "модуль" і "рейтинг". Модуль (лат. modulus - міра): 1) назва, яку дають якомусь особливо важливому коефіцієнту чи величині; 2) систе­ма логарифмів; 3) уніфікований вузол радіоелектронної апарату­ри; 4) умовна одиниця в архітектурі і будівництві (звичайно розмір одного з елементів будівлі); 5) відокремлювана, відносно самостійна частина якоїсь системи, організації, пристрою [1].

Рейтинг (англ. rating - оцінка, порядок, класифікація) - термін, який означає суб'єктивну оцінку явища за заданою шка­лою. Рейтингова система передбачає визначення рівня оволо­діння студентами змістом навчального матеріалу модуля, цілісно­го курсу, сформованості умінь і навичок. Для запровадження модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил:

•1. Забезпечити готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою.

•2. Здійснити необхідну методичну підготовку викладачів до запровадження МРС.

•3. Запровадити науково обґрунтовану і методично забезпече­ну самостійну навчальну роботу студентів.

•4. Домогтися запровадження модульного навчання: з кожної навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; об­ґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях.

•5. Здійснити необхідну організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання знань, умінь, та навичок (ЗУН) кожного студен­та за результатами опанування певних модулів; підготувати ком­п'ютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах ви­кладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінюван­
ня навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів.

6. Забезпечити відкритість оцінювання навчальної діяльності студентів.

7. Визначити науково обґрунтовані обсяги навчальних завдань для самостійної роботи студентів на міжпредметному рівні з ура­хуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу.

Досвід запровадження модульно-рейтингової системи оціню­вання навчальної діяльності студентів дає підстави стверджува­ти, що вона має переваги, наукове обґрунтування яких переконливо сформулював професор A.M. Алексюк у монографії "Педа­гогіка вищої освіти України"[2].

Для студентів ці переваги полягають у тому, що:

- навчальний рейтинг активізує самостійну роботу студентів (СРС), робить її ритмічною і систематичною впродовж семестру;

- формується позитивна мотивація навчальної діяльності;

- стимулюється самостійність, ініціативність, відповідаль­ність, творчість, змагальність, дбайливість;

- студент зорієнтований на самостійний науковий пошук, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості;

- підвищується об'єктивність оцінювання ЗУН, збільшуєть­ся ймовірність уникнення випадковостей;

- зменшується навантаження під час екзаменів та заліків;

- здобуті знання більш глибокі і міцні;

- отримується особисте задоволення від процесу учіння.

Для викладачів є:

- реальна можливість індивідуалізації навчання та диферен­ційованого підходу;

- можливість допомогти студентам у навчальній роботі, рівномірно розподілити навантаження протягом семестру;

- можливість уникнути конфліктів, які часто виникають у результаті підсумкової перевірки знань на екзамені.

Нинішній етап розвитку національної вищої освіти характе­ризується модернізацією і реформуванням, спрямованими на приєднання до Болонського процесу з метою входження в євро­пейський освітній і науковий простір. Болонський процес - це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю і оцінюван­ня навчальних досягнень студента з метою підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування на європейському ринку праці. Цей про­цес добровільний, полісуб'єктний, поліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури і не нівелює національні особливості освітньої системи України. Його метою є прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступе­невої структури вищої освіти (бакалавр - магістр), використан­ня єдиної системи кредитних одиниць (ECTS - Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розробка, підтримка і розвиток європейських стан­дартів якості освіти, усунення наявних перепон для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців.

Впровадження кредитно-модульної системи навчання перед­бачає реорганізацію традиційної схеми "навчальний семестр - навчальний рік, навчальний курс", раціональний поділ навчаль­ного матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, вико­ристання більш широкої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку.

Модернізація навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50-60 %), індивідуалізацію навчання. Це в свою чергу потребує належного науково-методичного забезпечен­ня навчального процесу, відповідної матеріальної бази, поліпшен­ня фінансово-побутового стану студента.

Всі ці зміни вимагають від викладача ВНЗ ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації своєї діяльності на новій ме­тодичній і технологічній базі - кредитно-модульній і акумулюючій системі навчання.

Як бачимо і модульно-рейтингова, і кредитно-модульна си­стема організації навчання, аналізу й оцінювання навчальної діяльності студентів - це важливий крок у напрямку інтенсифі­кації й оптимізащї навчально-виховного процесу у вищій школі. Але вони потребують від науково-педагогічних працівників на­лежної психолого-педагогічної підготовки, перебудови організа­ційних і методичних аспектів навчально-виховного процесу.

Література:

1. Фурман А.В., Калугін О.І. Школа розвитку: непізнані грані фундамен­тальної ідеї // Рідна школа. - 1994. -№6, - С. 27.

2. Алексюк A.M. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. - К. Либідь, 1998.


Комментариев: 2 к “К.е.н. Філіпішина Л.М. Модульно-рейтингова і кредитно-модульна технологія навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів.”

  1. Євгенія:

    Мені не подобається модульно-рейтингова система, тому, що
    наприклад:
    у нас дисципліни всього 10 пар. І як за 10 пар набрати 10 балів. При тому, що в групі 28 чоловік.

  2. фурсенко алла:

    хорошая статья, пригодилась в курсовой!преподаватель доволен


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>