XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н. Фоломкіна І.С., Карабет Н.О. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ: ЗМІСТ І МІСЦЕ У ПРОЦЕСІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

К.е.н. Фоломкіна І.С., Карабет Н.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Стратегічне планування: зміст і місце у процесі стратегічного управління

Сучасні теми змін в економіці і потреба в економічних знаннях, кризові явища в усіх видах діяльності сучасних підприємств з усіх методів планування обумовлюють необхідність використання стратегічного планування, формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Хоча стратегічне планування само собою не забезпечує успіх, тим не менше воно створює умови для виникнення ряду важливих суттєвих сприятливих факторів для підприємств. Воно забезпечує керівництву засіб формування стратегічної поведінки на довготривалу перспективу і дає основу для прийняття поточних рішень.

В сучасній літературі існує безліч моделей, в яких робиться спроба формалізувати процес стратегічного планування, однак всі вони засновані на одній теоретичній конструкції, розрізняючись в деталях, а не фундаментальних принципах розробки [1]. Базова модель стратегічного планування (Модель Гарвардської школи бізнесу) засновується на процедурі SWOT-аналізу і розглядає формування стратегічного плану як деяку точку, що знаходиться на перетині виявлених можливостей і загроз зовнішнього середовища, та сильних і слабких сторін внутрішнього ресурсного потенціалу підприємства. Модель І. Ансоффа відрізняється від попередньої використанням формалізованих цілей на відміну від нечітко виражених цінностей керівництва, введенням зворотного зв'язку та спробами довести процес формування стратегічного плану до формалізованої блок-схеми. У моделі Г. Стейнера здійснюються спроби поєднати дві вищенаведені моделі і вказується чіткий і однозначний зв'язок стратегічного планування (як довгострокового) з середньостроковим та тактичним. Всі інші існуючі моделі в своїй основі мають принципові підходи, викладені у цих моделях.

Стратегічне планування охоплює широкий спектр питань, пов'язаних з вибором стратегічних орієнтирів підприємства і цілеполяганням, стратегічним аналізом та розробкою стратегій. Однак невирішеним і досі залишається питання щодо початкового етапу стратегічного планування. Ряд вчених в якості вихідного пункту визначає вибір напрямку розвитку і встановлення стратегічних цілей [2]. На думку інших, початковим етапом процесу стратегічного планування є проведення аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, в основі якого найчастіше розглядається SWOT-аналіз [3]. Існує також точка зору про їх тісне переплетення: спочатку здійснюється аналіз зовнішнього середовища підприємства, на основі якого розробляється місія, потім - аналіз внутрішнього середовища, на основі якого розробляються стратегічні цілі.

Для підприємств, що давно діють на ринку і достеменно відомі з умовами функціонування, процес стратегічного планування слід починати з визначення стратегічних орієнтирів, які після проведення стратегічного аналізу можуть коригуватися. А для нових підприємств чи підприємств, що прагнуть суттєвих змін (наприклад, диверсифікації), початковим етапом повинен бути стратегічний аналіз, на основі якого формулюватимуться його стратегічні установки.

Таким чином, у процесі стратегічного планування підприємства пропонується виділяти 3 стадії:

1 стадія. Визначення стратегічних орієнтирів підприємства, що передбачає формування стратегічного бачення підприємства, розробку (перегляд) його місії, а також формування системи стратегічних цілей підприємства.

2 стадія. Проведення стратегічного аналізу умов діяльності підприємства. Стратегічний аналіз надає підприємству інформацію щодо суттєвих умов діяльності підприємства, а також його спроможності до функціонування у цих умовах. Всі сучасні вчені дотримуються єдиної точки зору, що стратегічний аналіз повинен охоплювати два напрямки: аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Оскільки при цьому не завжди враховуються майбутні умови функціонування підприємств, здатні вплинути на їх діяльність у перспективі, доцільно розширити ці категорії і здійснювати аналіз стратегічного клімату та стратегічного потенціалу підприємств на даний момент часу і у перспективі. Такий підхід дозволить виявити стратегічні розриви між тим, що має підприємство, та чого воно прагне, і розробити ефективні стратегії для ліквідації (заповнення) виявлених розривів.  

3 стадія. Стратегічний вибір (розробка стратегій) є завершальним етапом стратегічного планування і передбачає генерацію стратегічних альтернатив, їх оцінку і вибір найбільш оптимальної альтернативи, з яких формується стратегічний набір підприємства - ієрархічна система взаємопов'язаних стратегій різних рівнів, які визначають напрямки всебічного розвитку підприємства у певний період часу і забезпечують досягнення його стратегічних цілей.

Стратегічне планування завершується саме розробкою стратегій підприємства і окресленням напрямку його поведінки у перспективі, а розробка стратегічних планів, тобто „начинка" стратегій, що передбачає визначення конкретних стратегічних рішень, розподіл ресурсів і відповідальностей між ними, формування системи заходів щодо впровадження стратегій, має місце на стадії реалізації стратегій. Хоча розробка стратегічних планів є логічним завершенням процедури стратегічного планування, конкретизацією розроблених стратегій.

Таким чином, стратегічне планування є основою всього стратегічного управління, воно дає основу для прийняття обґрунтованих стратегічних рішень, на яких базуються поточні рішення підприємств. Стратегічне планування дозволяє знизити рівень ризику при прийнятті стратегічних і тактичних рішень, сформувати відповідність між поставленими цілями та ресурсами.

Література:

•1.     Стратегический менеджмент / под ред. А. Н. Петрова - СПб. : Питер, 2005. - 496 с.

•2.     Василенко, В.О. Стратегічне управління підприємством : навч. посібник / В.О. Василенко, Т.І. Ткаченко. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 400 с.

•3.     Виханский, О.С. Стратегическое управление : учебник / О.С. Виханский. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Гардарики, 1999. - 296 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>